33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 травня 2016 року Справа № 918/1185/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В. , суддя Філіпова Т.Л.
при секретарі Максютинська Д.В.
від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 29.09.2015р.
від відповідача 1: представник не з'явився.
від відповідача 2: ОСОБА_2О, договір-доручення б/н, від 02.02.2016р.
від третьої особи ОСОБА_3, довіреність б/н, від 07.08.2015р.
від третьої особи 2: представник не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.15 р. у справі № 918/1185/15 (суддя Марач В.В.)
за позовом ОСОБА_4
до ОСОБА_5
ОСОБА_6
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рівненський РКЦ"
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда - Капітал"
про застосування правових наслідків нікчемного правочину
ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся з позовною заявою (а.с. 3-8) в господарський суд Рівненської області до ОСОБА_5 (надалі- відповідач 1) та до ОСОБА_6 (надалі - відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТОВ "Рівненський РКЦ" (надалі - третя особа), про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 35789,25 грн., отримані від відповідача 2 за угодою від 02.03.2015р.; зобов'язання ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 143157 штук простих іменних акцій ПрАТ спецАТП "Дубноагропромтранс", бездокументарної форми існування, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, код цінних паперів UA НОМЕР_1.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.12.15 р. (а.с. 158-164) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції вказав, що належність акцій ПАТ спец АТП "Дубноагропромтранс" ОСОБА_5 чи ОСОБА_6, чи будь-якій іншій особі не впливає на правомочність позивача, як акціонера, щодо акціонерного товариства, в тому числі на отримання певної частки прибутку даної організації.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 не довів належними та допустимими доказами того, що в результаті укладення угоди від 02.03.15 року про розірвання договору купівлі продажу пакету цінних паперів №2807/14БВ-2/2807/14БД-1 від 28.07.2014 року порушені його права та охоронювані законом інтереси, та того, що він є заінтересованою особою, яка вправі пред'явити вимогу про застосування наслідків недійсності вказаної угоди, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 170-176) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.15 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким припинити провадження у даній справі.
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що документи, які були отримані від ТОВ -фірма "Рівненський РКЦ" свідчать про те, що угода про розірвання Договору купівлі-продажу була укладена без участі торговця цінними паперами - ТОВ "Метіда -Капітал" і саме на підставі такої угоди ТОВ -фірма "Рівненський РКЦ" здійснила облікову операцію.
Обгрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права.
Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не враховано п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013р.
Зокрема, зазначив, що суд першої інстанції помилково порушив провадження у справі № 918/1185/15, враховуючи суб'єктний склад сторін та положення чинного законодавства України, розглянув його по суті без урахування вимог щодо підвідомчості спорів господарському суду та з порушенням правил виключної підсудності.
Крім того, в додаткових поясненнях (а.с. 236-239) представник позивача звернув увагу на те, що аналіз угоди від 02.03.15 р. дає підстави вважати, що у цій угоді торговець цінними паперами ТОВ "Метіда-Капітал" не приймав участь особисто від себе та фактично не здійснював функції представника ОСОБА_5 та/або ОСОБА_6, які самостійно уклали цей правочин на розірвання договору купівлі-продажу пакету цінних паперів від р..
У відзивах на апеляційну скаргу (а.с. 200-204, 220-222) та у додаткових поясненнях (а.с. 218-219) представник ТОВ - фірма «Рівненський РКЦ» та відповідач 1, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 21.12.15 р.
Зокрема, зазначили, що третя особа здійснювала операції по переказу цінних паперів з дотриманням вимог ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», а відповідно не можуть тягнути за собою наслідки нікчемності правочину. Всі вимоги поставлені ЗТУ НКЦПФР були виконані, а витребувані копії документів були надіслані у встановлений законом термін.
Звернули увагу на те, що належність акцій ПАТ спец АТП "Дубноагропромтранс" відповідачам чи будь-якій іншій особі, не впливає на правомочність апелянта, як акціонера, щодо акціонерного товариства, в тому числі на отримання певної частки прибутку даної організації.
Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 223) просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залити без змін.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/1185/15 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.
На підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.16 р. у справі № 918/1185/15 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя ФіліповаТ.Л., суддя Мельник О.В.
Представник відповідача 1 та третьої особи 2 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Водночас у відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 1 та третьої особи 2 за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2, третьої особи 1, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 28 липня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участі торговця цінними паперами ТОВ „Медіта - Капітал" був укладений договір купівлі продажу пакету цінних паперів №2807/14БВ-2/2807/14БД-1 (а.с. 62-63), відповідно до якого відповідач 2 продав відповідачу-1 43157 штук простих іменних акцій ПрАТ спецАТП "Дубноагропромтранс", бездокументарної форми існування, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, код цінних паперів UA НОМЕР_1, придбаних ним за договором купівлі продажу пакету цінних паперів №2207/14БВ-3/2207/14БД-1 від 25.07.2014р..
В результаті укладеного між сторонами договору гр. ОСОБА_5 стала власником акцій Товариства в кількості 143157 шт., сплативши гр. ОСОБА_6 35789,25 грн..
2 березня 2015 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено угоду про розірвання договору купівлі продажу пакету цінних паперів №2807/14БВ-2/2807/14БД-1 (а.с. 65). На підставі цієї угоди ОСОБА_6 повертає ОСОБА_5 отримані кошти в розмірі 35 789,25 грн.; ОСОБА_5 повертає ОСОБА_6 пакет акцій ПрАТ спец АТП "Дубноагропромтранс" номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію, в кількості 143157 штук.
На підставі вказаних правочинів, депозитарна установа ТОВ фірма "Рівненський РКЦ" 28.07.2014р. здійснила операцію по переказу цінних паперів з особового рахунку гр. ОСОБА_6 на особовий рахунок гр. ОСОБА_5 а 03.03.2015р. - з особового рахунку гр. ОСОБА_5 на особовий рахунок гр. ОСОБА_6.
Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 35789,25 грн. отримані від відповідача 2 за угодою від 02.03.2015р.; зобов'язання ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 143157 штук простих іменних акцій ПрАТ спецАТП "Дубноагропромтранс", бездокументарної форми існування, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, код цінних паперів UA НОМЕР_1. При цьому позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладення угоди від 02.03.2015р. між відповідачем-1 та відповідачем-2, відбулося з порушенням законодавства України, яке регулює обіг акцій, так як укладення, відбулося без участі (посередництва) торговця цінними паперами, і, відповідно до абз.1 ч. 9 ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" угода є нікчемною. Стверджує, що його інтереси як акціонера ПрАТ спецАТП "Дубноагропромтранс", були порушені в результаті проведених в 2014-2015 роках операцій з відчуження акцій Товариства, а відтак вважає, що він є заінтересованою особою, яка вправі вимагати застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме угоди від 02.03.2015р. про розірвання договору купівлі продажу пакету цінних паперів №2807/14БВ-2/2807/14БД-1 від 28.07.2014 року.
Аналізуючи встановлені обставини справи Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Так, в силу ст. ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Згідно ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. За змістом ч.ч.3, 4 цієї норми, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Таким чином, реалізація конституційного права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.
У пунктах 2, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначається, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Під терміном "підвідомчість" у п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" розуміється визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Зокрема, за змістом п. 4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та враховуючи норми чинного законодавства України, колегія суду приходить до висновку, що спір, що є предметом розгляду по даній справі, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин, розгляд яких здійснюється господарськими судами.
Так, згідно ч.3 ст.167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч.1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги, які заявлені до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що є акціонерами товариства, не пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності ПАТ Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтрансс".
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що під час порушення провадження по даній справі, судом першої інстанції помилково не взято до уваги те, що не є тотожними правовідносини щодо акцій як речей та правовідносини з приводу реалізації корпоративних прав, посвідчених акціями. Акціями посвідчуються корпоративні права, однак, відповідно до ст. 177 ЦК України, цінні папери, якими є і акції, є речами. Корпоративними є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав, посвідчених акціями, а відносини з обігу акцій до корпоративних не належать.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 32/457 від 25.11.2008 р.
Крім того, у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством ( крім передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 ГПК тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.
Відповідно до пункту 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р., до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін: спори між акціонерами, АТ та депозитарними установами, пов'язані з укладенням, зміною, розірванням, виконанням або визнанням недійсними договорів про відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах, зазначених у статті 5 Закону України "Про депозитарну систему України"; спори про визнання права власності на акції, спори щодо укладення, розірвання, зміну, виконання, а також визнання недійсними договорів купівлі- продажу акцій, та спори щодо інших правочинів з акціями, крім спорів, пов'язаних з порушенням переважного права акціонерів на придбання акцій.
А відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково порушив провадження у справі № 918/1185/15 є обґрунтованими.
Крім того, колегія суддів враховує те, що сторонами у справі є фізичні особи, а предметом спору є застосування правових наслідків нікчемності правочину, внаслідок визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів, з підстав невідповідності цього договору вимогам закону, і не пов'язано з порушенням переважного права позивача, як акціонера на придбання акцій.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Статутом Товариства, не передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства.
Крім того, апеляційним судом враховується, що позивач не пред'являв вимог до Рівненського РКЦ, як і не заявляються вимоги до ПрАТ Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс", яке не є відповідачем у даній справі.
А відтак, апеляційний господарський суд приходить до висновку про непідвідомчість даного спору господарському суду.
Враховуючи викладене, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до помилкового застосування норм процесуального права, а тому, враховуючи п.3 ч.1 ст.103 ГПК України та п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, апеляційний суд скасовує оскаржуване рішення та припиняє провадження по даній справі.
Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до ст.. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч.3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору, про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути роз'яснені питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р., визначено, що статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Пунктом 5.2 зазначеної вище постанови визначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору, про що зазначається в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Звертаючись з апеляційною скаргою в Рівненський апеляційний господарський суд, позивач, зокрема, просив вирішити питання про повернення йому сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне повернути ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3031,60 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.15 р. у справі № 918/1185/15 - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.15 р. у справі № 918/1185/15 скасувати. Провадження у справі № 918/1185/15 припинити.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (35600, с. Микитичі, вул.. Прибережна, б. 90, Дубенський р-н, Рівненська обл.., ІПН НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3031,60 грн., сплачений згідно квитанції № 3 від 04.01.16 р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №918/1185/15 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Філіпова Т.Л.