04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" травня 2016 р. Справа№ 910/32549/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Отрюха Б.В.
За участю представників:
від позивача: Дяденчук О.Г. - за дов.
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016
у справі №910/32549/15 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат №7»
до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»
про стягнення 61 831, 50 грн.
Публічне акціонерне товариство «Деревообробний комбінат №7» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (далі, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 61 831, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно Договору №22 від 02.08.2011.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/32549/15 позовні вимоги задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» на користь Публічного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат № 7» 61 831,50 грн. - основного боргу та 1 218,00 грн. - суму судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/32549/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з наданих позивачем до матеріалів справи довідок форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт, які є основою для проведення розрахунків за виконані роботи, вбачається, що загальна сума виконаних позивачем робіт становить 2 361 002,16 грн., а не 2 715 123, 36 грн., як зазначає позивач.
Крім того, на думку апелянта, приймаючи оскаржуване рішення, судом не було взято до уваги умови договору щодо суми договору та порядку її корегування. Як зазначає скаржник, у пункті 5.2. Договору сторони погодили вартість та обсяг робіт в сумі 1 663 509,60 грн., позивач про необхідність перевищення кошторису та виконання додаткових робіт відповідача не попереджав, вартість та обсяг цих робіт з відповідачем не погоджував.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2016 апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Лобань О.І., Тищенко А.І.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/269/16 від 10.03.2016 у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. на лікарняному було призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів справу №910/32549/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 апеляційну скаргу відповідача у справі прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 05.04.2016.
22.03.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/32549/15 без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» - без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 05.04.2016, не з'явився, 04.04.2016 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 28.04.2016.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 28.04.2016, знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 розгляд справи було відкладено на 10.05.2016.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 10.05.2016, вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та витягом із сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів, викладених у апеляційній скарзі заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як підтверджується матеріалами справи, 02.08.2011 між позивачем (виконавець) та відповідачем (генпідрядник) було укладено Договір №22 (далі, Договір).
Згідно умов пункту 1.1. Договору виконавець зобов'язується виготовити, доставити та здійснити монтаж ламінованих дверних блоків орієнтовною загальною кількістю 1612 шт. на об'єкті: Осокорки, 2,3,4 мкр. Житловий будинок №9, секцій 1,2,2, а генпідрядник зобов'язується прийняти вказані вироби та виконані роботи, і вчасно та в повному обсязі оплатити їх вартість.
Відповідно до пункту 5.1. Договору вартість виготовлення та монтажу ламінованих дверних блоків визначається розрахунком договірної ціни.
Згідно з пунктом 5.2. Договору загальна орієнтована сума договору складає 1 663 509,60 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ складає 277 251,60 грн. Орієнтована договірна ціна включає всі витрати, пов'язані з виконанням цього договору, а саме: виготовлення, доставка та монтаж ламінованих дверних блоків на об'єкті.
Сума договору може коригуватися при зміні обсягів робіт, за згодою сторін, про що буде складена додаткова угода (пункт 5.3. Договору).
Згідно з пунктом 4.4. Договору здача-приймання встановленої продукції та виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання актів здачі-приймання.
Виконавець до 25 числа звітного місяця подає на розгляд генпідряднику акт (форма №КБ-2в) та довідку про вартість (форма №КБ-3) виконаних робіт (пункт 4.6. Договору).
Відповідно до пункту 4.7. Договору генпідрядник зобов'язаний прийняти виконані роботи у п'ятиденний термін з моменту повідомлення про готовність відповідних робіт до приймання, або в цей же час надати виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання акта здачі-приймання робіт з переліком претензій до виконаних робіт.
Згідно пункту 4.8. Договору генпідрядник протягом п'яти робочих днів перевіряє акти (форма №КБ-2в) та довідку про вартість (форма №КБ-3) виконаних робіт згідно вартості погодженої ціни на вироби та виконані роботи (Додаток №1 до Договору), підписує їх у частині фактично виконаних робіт та відповідно правильно розрахованій вартості, передбачених проектною документацією та актами на додаткові роботи, якщо виникають такі.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору (пункт 9.1. Договору).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року №554, чинного станом на дату підписання сторонами спірних актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, Акт приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3 є первинними обліковими документами у будівництві.
Листом Міністерство регіонального розвитку та будівництва України від 09.03.2010 №12/19-2-9-21-2368 «Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» повідомило, що типові форми первинних облікових документів у будівництві Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма №КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року №554, підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.
Як зазначає позивач та вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи вартістю 2 715 123,36 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних підрядних робіт №КБ-2в: за жовтень 2011 року на суму 399 633,60 грн., за листопад 2011 року на суму 117 542,40 грн., за листопад 2011 року на суму 236 578,80 грн., за грудень 2011 року на суму 235 326,00 грн., за грудень 2011 року на суму 5 984,40 грн., за січень 2012 року на суму 13 375,20 грн., за січень 2012 року на суму 28 314,00 грн., за березень 2012 року на суму 643 243,20 грн., за травень 2012 року на суму 4 307,52 грн., за травень 2012 року на суму 156 237,60 грн., за травень 2012 року на суму 286 440,00 грн., за червень 2012 року на суму 2 139,36 грн., за червень 2012 року на суму 477 712,80 грн., за липень 2012 року на суму 99 871,20 грн., за грудень 2012 року на суму 8 417,28 грн., підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 31-98).
Вказані акти були підписані відповідачем у відповідності до пунктів 4.4., 4.7., 4.8. Договору без будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт, об'єму робіт та їх вартості.
Невідповідність загальної вартості виконаних робіт, зазначеної у довідках форми №КБ-3 (том 1, а.с. 30, 48, 55, 69, 73, 83, 90, 94), які наявні у матеріалах справи, вартості робіт згідно актів форми №КБ-2в, на що посилається відповідач у апеляційній скарзі, не спростовує тієї обставини, що фактично, підписавши без жодних зауважень щодо обсягу та вартості робіт, спірні акти приймання виконаних робіт, які є первинними обліковими документами, відповідач погодив зазначений у них обсяг та вартість виконаних згідно Договору робіт.
Згідно з пунктом 5.6. Договору генпідрядник щомісяця при розрахунках з виконавцем утримує з вартості виконаних робіт кошти за послуги генпідряду в розмірі 2% вартості виконаних робіт з ПДВ, що, з огляду на загальну вартість виконаних робіт по Договору (2 715 123,36 грн.), становить 54 302,47 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що генпідрядник та виконавець підписали протоколи про залік взаємних вимог від 01.08.2012 на суму 2 147,83 грн. та 20 534,16 грн. (том 1, а.с. 250-251) та від 28.02.2013 на суму 9 341,57 грн. Сума заліку у розмірі 20 534,16 грн. була зарахована у рахунок погашення суми заборгованості за послуги генпідряду, визначену на підставі пункту 5.6. Договору.
Також, наявними у матеріалах справи банківськими виписками підтверджується факт здійснення виконавцем часткової оплати по Договору в сумі 2 587 500,00 грн.
З огляду на зазначене, заборгованість генпідрядника перед виконавцем з урахуванням часткової оплати, сум взаємозаліку та сплати послуг відповідно до пункту 5.6. Договору становить 61 831,50 грн. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Посилання скаржника на те, що пунктом 5.2. Договору сторонами було погоджено в твердому кошторисі вартість та обсяг робіт лише в сумі 1 663 509,60 грн., не приймаються судом до уваги, оскільки положення пункту 5.2. Договору визначають лише загальну ОРІЄНТОВАНУ суму договору.
Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки Господарського суду міста Києва щодо стягнення з відповідача визначеної грошової суми обґрунтованими.
Сплату вказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/32549/15 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/32549/15 залишити без змін.
Матеріали справи №910/32549/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
Б.В. Отрюх