11 травня 2016 року Справа № 915/410/16
Господарський суд Миколаївської області у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі судового засідання Чирковій А.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 8/6 від 30.03.2016 року,
від відповідача представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДСОФТКОРН”,
54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 6,
адреса для листування: 54007, м. Миколаїв, вул. Східна, 24,
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ”,
54015, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 1,
про стягнення грошових коштів в сумі 40 517,09 грн., -
ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДСОФТКОРН” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ” про стягнення заборгованості за договором про надання транспортних послуг № 25092015/1 від 25.09.2015 року в сумі 50 517,09 грн., з яких: 45 057,03 грн. - основний борг, 5 460,06 грн. - пеня. З урахуванням заяви від 19.04.2016 року про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання транспортних послуг № 25092015/1 від 25.09.2015 року в сумі 40 517,09 грн., з яких: 35 057,03 грн. - основний борг, 5 460,06 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 11.04.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.04.2016 року.
Ухвалою суду від 19.04.2016 року розгляд справи відкладено на 11.05.2016 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.
11.05.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив по суті спору не подав. Ухвали суду від 11.04.2016 року та від 19.04.2016 року, направлені на адресу відповідача, повернуті поштовою установою до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання” (а.с. 55-57, 62-64).
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ” зареєстровано за адресою: 54015, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 1, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
25.09.2015 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДСОФТКОРН” (далі - позивач, Перевізник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ” (далі - відповідач, Замовник) укладено договір про надання транспортних послуг № 25092015/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Перевізник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, надавати послуги з перевезення в обсязі та за маршрутами, передбаченими додатками до цього Договору (Заявками), які є його невід'ємними частинами, а Замовник зобов'язався приймати і оплачувати такі послуги (п. 1.1 Договору). (а.с. 7-11)
Відповідно до п. 1.2 Договору послуги по перевезенню, за Договором (відповідними Додатками до нього) вважаються виконаними Перевізником у повному обсязі і прийнятими Замовником після підписання сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1 Договору тариф та вартість послуг за даним Договором, відображається у відповідних Додатках (Заявках), які є невід'ємними частинами даного Договору.
Відповідно до п. 4.5 Договору за перевезення вантажу Замовник сплачує Перевізникові плату у розмірі вартості транспортних послуг, що відображена у погоджених Заявках, актах приймання-передачі наданих послуг та на підставі наданих рахунків на сплату, шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок Перевізника, що визначений у Договорі, протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та надання Замовнику реєстру товарно-транспортних накладних та рахунку-фактури.
Відповідно до п. 8.1 Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015 року, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов Договору.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до умов Договору Замовник надав Виконавцю заявки на перевезення від 25.09.2015 року, 23.10.2015 року, 16.11.2015 року (а.с. 13, 18, 23).
На виконання умов Договору Перевізник надав Замовнику в період з вересня по грудень 2015 року послуги по перевезенню, що підтверджується:
- актом надання послуг № 29 від 29.09.2015 року та реєстром ТТН до акту виконаних робіт на суму 50 231,76 грн. (а.с. 14, 15);
- актом надання послуг № 59 від 28.10.2015 року та реєстром ТТН до акту виконаних робіт на суму 31 510,36 грн. (а.с. 19,20);
- актом надання послуг № 69 від 15.12.2015 року та реєстром ТТН до акту виконаних робіт на суму 45 057,03 грн. (а.с. 24-27).
Відповідно до умов Договору позивачем виставлено рахунки на оплату:
№ Т-00000024 від 29.09.2015 року на суму 50 231,76 грн. (а.с. 16), який оплачено відповідачем 18.11.2015 року згідно платіжного доручення № 1883 (а.с. 17);
№ 56 від 28.10.2015 року на суму 31 510,36 грн. (а.с. 21), який оплачено відповідачем 25.12.2015 року згідно платіжного доручення № 2061 (а.с. 22);
№ 66 від 15.12.2015 року на суму 45 057,03 грн. (а.с. 46), який частково оплачено відповідачем 04.04.2016 року згідно платіжного доручення № 535 в сумі 10 000,00 грн. (а.с. 47).
Таким чином, заборгованість в сумі 35 057,03 грн. залишилась несплаченою.
Сторонами 10.03.2016 року був підписаний акт звіряння взаєморозрахунків за Договором, згідно якого станом на 10.03.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 45 057,03 грн. (а.с. 12).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості за договором про надання транспортних послуг № 25092015/1 від 25.09.2015 року в сумі 35 057,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 19.12.2015 року по 30.03.2016 року в сумі 5 460,06 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.4 Договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за перевезення вантажу, Замовник за кожен день такого прострочення сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань по оплаті.
Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 19.12.2015 року по 30.03.2016 року в сумі 5 460,06 грн.
Акт надання послуг № 69 від 15.12.2015 року на суму 45 057,03 грн. підписано відповідачем 15.12.2015 року (а.с. 24), тобто у відповідності до п. 4.5 Договору вартість наданих послуг відповідач мав оплатити протягом трьох банківських днів, починаючи з 15.12.2015 року.
Таким чином, з 19.12.2015 року по 30.03.2016 року заборгованість в сумі 45 057,03 грн. вважається простроченою (оскілька часкова оплата в сумі 10 000 грн. здійснена відповідачем лише 04.04.2016 року), тобто період нарахування пені визначено позивачем вірно.
Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Детальний розрахунок пені наявний у позовній заяві (а.с. 4-5). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 5 460,06 грн. є обґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір в сумі 1 378,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія СКАТ” (54015, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 1, п/р 26002402318900, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ІПН 364335014043, ідентифікаційний код 36433504) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДСОФТКОРН” (54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 6, адреса для листування: 54007, м. Миколаїв, вул. Східна, 24, п/р № 260010585643 в ПУАТ «Фідобанк» м. Київ, МФО 300175, ІПН 391744514034, ідентифікаційний код 39174459) заборгованість за договором про надання транспортних послуг № 25092015/1 від 25.09.2015 року в сумі 35 057,03 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятдесят сім грн. 03 коп.), пеню в сумі 5 460,06 грн. (п'ять тисяч чотириста шістдесят грн. 06 коп.) та судовий збір в сумі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 11.05.2016 року.
Суддя В.О. Корицька