ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.04.2016Справа №910/29629/15
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-АЛЬЯНС К"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТА" про стягнення 43 305,87 грн.
СуддяБорисенко І.І.
Представник:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - від третьої особи - не з'явився; не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів в розмірі 43 305,87 грн. (42 743,77 грн., основний борг, 562,10 грн. - 3% річних) сплачених третьою особою за ремонт автомобіля «Дачія Логан», державний номер НОМЕР_1 у якості страхового відшкодування потерпілому (позивачу) згідно договору страхування №АС/6015315.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04086, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 8, кв. 45.
Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.
Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверти з вказаними ухвалами суду було повернуто назад до суду, із відповідними відмітками про це органу поштового зв'язку (вибув, за закінченням терміну зберігання).
Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31.07.2013 між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "ДОМІНАНТА" (надалі - Страхова компанія) був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6015315 (надалі - Поліс), яким забезпечено транспортний засіб «Рено Трафік», д/н НОМЕР_2.
15.07.2014 в м. Бориспіль Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого у Страхової компанії транспортного засобу «Рено Трафік», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Дачія Логан», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ".
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області, яка залишена в силі постановою Апеляційного суду Київської області у справі № 3 59/8825/14-п водія транспортного засобу «Рено Трафік», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП.
Отже, суду доведено, що шкоду автомобілю «Дачія Логан», д/н НОМЕР_1 було заподіяно водієм автомобіля «Рено Трафік», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Матеріали справи свідчать про те, що 15.07.2014 до Страхової компанії звернулися ОСОБА_2 (страхувальник) та Позивач (потерпілий) з повідомленням про ДТП.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), яким встановлено порядок укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та порядок здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
На виконання зазначених вище норм, страховою компанією для здійснення огляду пошкодженого автомобіля та для визначення розміру збитку та вартості відновлювального ремонту було замовлено проведення огляду пошкодженого автомобіля та здійснення відповідної експертизи у ТОВ «Експертум-АВЕ».
01.08.2014 повноваженим представником ТОВ «Експертум-АВЕ» проведено огляд пошкодженого транспортного засобу («Дачія Логан», д/н НОМЕР_1) та на підставі проведеного огляду здійснено оцінку вартості матеріального збитку, що завданий власнику ТЗ «Дачія Логан», д/н НОМЕР_1, що підтверджується Звітом №8581 від 22.08.2014 про вартість матеріального збитку, що завданий власнику ТЗ «Дачія Логан», д/н НОМЕР_1, та протоколом (актом) огляду ТЗ від 01.08.2014.
Так, відповідно до Звіту №8581 від 22.08.2014 вартість матеріального збитку, що завданий власнику транспортного засобу ТЗ «Дачія Логан», д/н НОМЕР_1, складає 43 743,77 грн.
10.10.2014 Позивач звернувся до третьої особи (страхової компанії винної особи) з заявою про виплату страхового відшкодування по події, що трапилась 15.07.2014 шляхом перерахування страхового відшкодування на рахунок СТО - ТОВ «Авто-Альянс К», р/р 26005213823700 в банк АТ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34485587, іпн 344855826590.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
06.02.2015 Страхова компанія сплатила страхове відшкодування (за мінусом франшизи за полісом №АС/6015315) на рахунок СТО (відповідача), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №348 від 06.02.2015 на суму 42 743,77 грн.
В матеріалах справи наявний лист відповідача від 06.02.2015 №2 за підписом директора відповідача про підтвердження отримання від страхової компанії ТДВ «СТ Домінанта» грошових коштів в сумі 42 743,77 грн. на ремонт автомобіля «Дачія Логан», д/н НОМЕР_1
Однак відповідач ремонту пошкодженого автомобіля («Дачія Логан», д/н НОМЕР_1) не провів, грошових коштів не повернув. Зворотного матеріали справи не містять.
04.06.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення автомобіля «Дачія Логан», д/н НОМЕР_1 та грошових коштів в розмірі 42 743,77 грн. у зв'язку з тим, що ремонтні роботи не починалися виконуватися відповідачем та у зв'язку з періодом тривалої затримки початку проведення ремонтних робіт.
Вказана вимога отримана відповідачем 06.06.2015, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (04086 07890993). Однак, відповідач ремонт автомобіля не здійснив, кошти не повернув.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Як встановлено судом Відповідач отримав вимогу 06.06.2015, отже, строк виконання обов'язку Відповідачем щодо повернення коштів є таким, що настав 12.06.2015.
Статтею 525 ЦК України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Проте, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми в розмірі 42 743,77 грн. не виконав.
Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних в сумі 562,10 грн. нарахованих Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Судом встановлено, що Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача кошти, які були перераховані страховою компанією винної особи у якості страхового відшкодування потерпілому за ремонт пошкодженого транспортного засобу.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що в даному випадку обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як страхове відшкодування, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, у зв'язку з чим підстави для нарахування і стягнення 3% річних відсутні.
Наведена позиція також викладена і у Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 562,10 грн. задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Альянс К» (04086, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 8, кв. 45, ідентифікаційний код 34485587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, ідентифікаційний код 32977678) 42 743 (сорок дві тисячі сімсот сорок три) грн. 77 коп. страхового відшкодування, а також 1 803 (одну тисячу вісімсот три) грн. 28 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
У решті в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.05.2016
Cуддя І.І. Борисенко