ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
06.05.2016Справа № 910/8194/16
Суддя Ващенко Т.М., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Інвест"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-Інвест» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Проте, до позовної заяви не подано жодного доказу сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Вказане підтверджується актом відділу діловодства Господарського суду міста Києва.
За вказаних обставин дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг.
Проте, з матеріалів позовної заяви № б/н від 29.04.16. вбачається, що позивачем не подано доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, оскільки до вказаної позовної заяви позивачем не додано ні опису вкладення в поштовий конверт, ні фіскального чеку.
Зазначене підтверджується актом відділу діловодства Господарського суду міста Києва.
Вказані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини (п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
До позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована системи організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.
Але, додані до позовної заяви копії документів не відповідають вищезазначеним вимогам, оскільки взагалі не завірені, а тому не можуть бути належними доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суду порушує справи за позовними заявами і вирішує господарські спори у порядку позовного провадження (ч. 1 ст. 4-1 ГПК України).
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через уповноважених представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії від імені підприємства.
При цьому, п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що позовна заява підлягає поверненню, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (ч. ч. 3-6 ст. 28 ГПК України), і на ці документи немає посилання в заяві.
Позовну заяву № б/н від 29.04.16. від імені позивача підписано представником О.В.Ткачук на підставі довіреності № 02-36/3191 від 18.12.15.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії, проте, до позовної заяви № б/н від 29.04.16. додано взагалі не завірену ксерокопію довіреності № 02-36/3191 від 18.12.15., яка не може бути належним доказом на підтвердження уповноваження Ткачука Олександра Вікторовича діяти від імені позивача, зокрема, підписувати позовні заяви.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що витребування додаткових доказів з ініціативи господарського суду, а не за клопотанням сторін, які з різних причин не можуть подати ті чи інші докази, не передбачено статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, та суперечить принципу змагальності, закріпленому в пункті 4 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.12. по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя Т.М. Ващенко