ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.04.2016Справа №925/1935/14
За позовомСелянського (фермерського) господарства «Дружба»
ДоТальнівської районної державної адміністрації Черкаської області Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Державної казначейської служби України
Третя особа, Про яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області стягнення 53 731, 84 грн. збитків
Суддя Борисенко І.І.
Представники: не з'явились
Від позивача:
Від відповідача-1:
Від відповідачса-2:
Від відповідача-3:
Від третьої особи:
Позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області про стягнення 53 731, 84 грн. збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період перебування водного об'єкту в оренді у Позивача, останній здійснив ремонт дамби ставка, запустив мальок риби в ставок та протягом 2009-2011 років проводив відгодівлю запущеної в ставок риби. Неправомірні дії посадових осіб відповідача-1, які відібрали земельну ділянку у позивача та передали її з порушенням чинного земельного законодавства в користування ФОП ОСОБА_1, не дали змоги позивачеві виловити запущену та відгодовану рибу. В результаті вказаних обставин господарству завдано матеріальні збитки.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014, залишеним без змін Київським апеляційним господарським судом від 09.04.2015 позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані, зокрема, посиланням на ч. 2 ст. 35 ГПК України, ст. 96, 206 ЗК України, ст. 224 ГК України, ст. ст. 1173, 1192 ЦК України, а також доведеністю позивачем розміру понесених позивачем збитків.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, відповідно до якої просив рішення попередніх судових інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2015 касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задоволено частково. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 у справі №925/1935/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.11.2015, в зв'язку із залученням до участі в справі в якості відповідача Державну казначейську службу України, матеріали справи №925/1935/14 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 справу №925/1935/14 прийнято суддею Борисенко І.І. до свого провадження та призначено розгляд справи на 08.12.2015 о 10:10.
Розгляд справи неодноразово відкладався судом, в зв'язку з нез'явленням представників сторін в судові засідання, про що в матеріалах справи наявні відповідні ухвали суду.
18.02.2016 від відповідача-1 надійшли до суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач-1 просив суд припинити справу відповідно ч. 1 ст. 80 ГПК України.
07.04.2016 від позивача надійшло до суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу №2 засідання комісії районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 31.03.2016 засідання комісії РДА та Акту зазначеної комісії про затвердження збитків від 31.03.2016.
Розгляд справи неодноразово відкладався, тому за клопотаннями позивача, з урахуванням особливостей розгляду спору, спір вирішено у відповідності до вимог п. 3 ст. 69 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, у впродовж розумного строку.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 25.06.2015 по даній справі, зокрема, щодо врахування при прийнятті рішення положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, якою затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, Господарський суд міста Києва, -
28.04.2007 між Позивачем та Відповідачем-1 на підставі розпорядження Тальнівської райдержадміністрації №247 від 25.04.2006, було укладено договір оренди землі №247, за умовами якого Позивач прийняв в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку під водним фондом загальною площею 2,00 га, що знаходиться за межами населеного пункту в адмінмежах Павлівської сільської ради, терміном з 01.04.2006 по 31.03.2007.
15.05.2007 між цими ж сторонами, на підставі розпорядження №223 від 28.04.2007, укладено договір оренди землі №223, згідно якого Позивач прийняв в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку під водним фондом загальною площею 2,00 га, що знаходиться за межами населеного пункту в адмінмежах Кривоколінської сільської ради, терміном з 01.04.2007 по 31.04.2012.
28.07.2011 Тальнівською РДА прийнято розпорядження №488 «Про припинення права користування земельною ділянкою під водним об'єктом шляхом визнання договору оренди землі з Позивачем недійсним та визнання таким, що втратило чинність розпорядження №223 від 28.04.2007».
01.08.2011 Відповідачем-1 прийнято розпорядження №530 «Про проведення конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки за межами населеного пункту в адмінмежах Кривоколінської сільської ради».
19.10.2011 вищевказана земельна ділянка згідно розпорядження Тальнівської РДА №654 від 19.10.2011 була передана в оренду ФОП ОСОБА_1 (Відповідач-2 по справі).
Таким чином, неправомірні дії Відповідача-1 на припинення права оренди Позивача та сприяння у незаконному вилові риби Відповідачу-2 зі ставка на спірній орендованій земельній ділянці стали підставою звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права та примусового стягнення завданих матеріальних збитків.
Відповідно до ст. 147 ГК України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Відповідно до ст. 216 ГК України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.
Згідно з статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право вимагати відшкодування шкоди (збитків).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.
Збитками вважаються: фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про фермерські господарства» фермерські господарства мають право на відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 37 вищезазначеного Закону за порушення положень цього Закону посадові особи та громадяни несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 32 зазначеного Закону встановлено, що збитки, заподіяні фермерському господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодуванню відповідно до закону. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 по справі №2а/2370/7399/2011 за позовом СФГ «Дружба» до Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа - ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування розпоряджень визнано протиправними дії Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області та скасовано розпорядження від 28.07.2011 №488, від 01.08.2011 №530 та від 19.10.2011 №654.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 у справі №2а/2370/7399/2011 постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 залишена без змін.
Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до положень ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди: або в натурі, або відшкодувати збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача, як заподіювача збитків; вина відповідача.
Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки Позивачем дотриманий Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, передбачений постановою КМУ від 19.04.1993 №284 та в діях Відповідачів по справі наявний повний склад цивільного правопорушення.
Протиправна поведінка Відповідача-1 по справі доведена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 по справі №2а/2370/7399/2011 (набрало законної сили 15.08.2012).
Завдана шкода Позивачу підтверджується протиправними діями Відповідача-1 щодо незаконного відібрання у Позивача об'єкту оренди земельної ділянки, що в свою чергу позбавило Позивача можливості використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням і реалізувати вироблену продукцію, з подальшим покриттям понесених витрат.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в протиправному припиненні права користування Позивачеві об'єктом оренди і як наслідок завдання такими протизаконними діями шкоди, а саме не використанням Позивачем земельною ділянки за цільовим призначенням, що призвело до наявності збитків.
Вина Відповідача-1 полягає в умисному наміру та відповідних діях щодо позбавлення права користування Позивача об'єктом оренди.
Щодо наявного складу цивільно-правової відповідальності завданих Позивачу збитків Відповідачем-2 суд зазначає наступне:
Протиправна поведінка Відповідача-2 полягає у тому, що останній після прийняття рішення Черкаським окружним адміністративним судом від 29.11.2011 №2а/2370/7399/2011 продовжував наносити збитки Позивачу шляхом незаконного вилову належної Позивачу продукції, а саме риби.
Шкідливий результат протиправної поведінки Відповідача-2 полягає в тому, що його протиправні дії, що полягають в незаконному вилові належної Позивачеві риби в орендованому Позивачем ставку, призвели до втрати Позивачем власного майна (малька риби) на загальну суму 11 700, 00 грн.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою Відповідача-2 та шкодою завданою Позивачу, полягає у вчиненні незаконного вилову належної Позивачу риби на орендованій Позивачем землі, а отже, як наслідок позбавлення Позивача права реалізовувати вироблену продукцію, з подальшим покриттям понесених витрат Позивача.
Вина Відповідача-2 полягає у прямому намірі (умислу) щодо завдання шкоди Позивачу, що підтверджується, зокрема, тим, що після прийняття рішення Черкаським окружним адміністративним судом по справі №2а/2370/7399/2011 від 29.11.2011, Відповідач-2 продовжував наносити збитки Позивачу шляхом незаконного вилову належної Позивачу продукції, а саме риби.
Крім того, при прийнятті рішення Господарським судом міста Києва враховані положення Постанови КМУ від 19.04.1993 №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам».
Так, відповідно до вищезазначеного Порядку, встановлено, що, зокрема, землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіянні вилученням та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, під чим розуміється доход, який міг би одержати землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок вилучення або тимчасового зайняття землі.
На виконання Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Позивачем суду був наданий Протокол№2 від 31.03.2016 засідання комісії районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до якого виключно на підставі поданих копій бухгалтерських документів, проведено перевірку затрат понесених Позивачем та встановлено, що вони відповідають сумі 53 731, 84 грн.
Так, відповідно до зазначеного протоколу комісія вирішила:
- підтвердити розрахунок наданий Позивачем, згідно поданих копій первинних бухгалтерських документів у сумі 53 731, 84 грн.;
- ОСОБА_3 підготувати відповідний акт.
Відповідно до Акту від 31.03.2016 комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Тальнівської райдержадміністрації розглянула звернення від Позивача щодо визначення та затвердження збитків завданих Позивачу неправомірними діями посадових осіб органу державної влади та фізичною особою-підприємцем та затвердила суму затрат (збитків), які відповідають наданим Позивачем копіям первинних бухгалтерських документів і складає 53 731, 84 грн.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що Відповідачами завдані Позивачу збитки у розмірі 53 731, 84 грн., які Позивачем належним чином доведені, документально підтверджені, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідачів по справі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідачів.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного бюджету, уповноваженою особою у спірних відносинах якої виступає Тальнівська районна державна адміністрація (Черкаська обл., м. Тальне, вул. Соборна, 28; Код: 04061286) на користь Селянського (фермерського) господарства «Дружба» (Черкаська обл., Тальнівський район, с. Павлівка Перша, вул. Довжука, 105; Код: 30190865) 42 031 (сорок дві тисячі тридцять одну) грн. 84 коп. збитків.
Стягнути солідарно з державного бюджету, уповноваженою особою у спірних відносинах якої виступає Тальнівська районна державна адміністрація (Черкаська обл., м. Тальне, вул. Соборна, 28; Код: 04061286) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; Код: НОМЕР_1) на користь Селянського (фермерського) господарства «Дружба» (Черкаська обл., Тальнівський район, с. Павлівка Перша, вул. Довжука, 105; Код: 30190865) 11 700 (одинадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. збитків та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено:29.04.2016р.
Суддя І.І.Борисенко