61022, м.Харків, пр. Науки, 5
10.05.2016р. №905/1639/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В., розглянувши матеріали справи за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі управління освіти Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, Комунальний заклад «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №5» управління освіти Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області,
до відповідача 1, Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області,
та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДМАР-ОЙЛ», м.Маріуполь Донецької області,
про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі управління освіти Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, Комунальний заклад «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №5» управління освіти Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, з позовною заявою №80-3015вих-16 від 22.04.2016р. до Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м.Маріуполь Донецької області, та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДМАР-ОЙЛ», м.Маріуполь Донецької області, про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя, №6554-ж від 01.09.2014р., звільнення та повернення приміщення площею 20,00 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр.Металургів, 19 (літ А-3, поверх 1, приміщення 1, кімната 43).
З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1639/16 визначено суддю Кротінову О.В.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку щодо наступного.
Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено: прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву.
Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (ч.4).
У розумінні приведеної норми процесуального законодавства та вказаного Закону, прокурор є процесуальним позивачем у справі, тобто особою, яка ініціює порушення провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у тих випадках, коли це прямо дозволено законом.
У представленій суду позовній заяві №80-3015вих-16 від 22.04.2016р. визначено представництво інтересів держави в особі управління освіти Маріупольської міської ради, а також зазначено Комунальний заклад «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №5» управління освіти Маріупольської міської ради Донецької області та додано, зокрема, копія положення «Про управління освіти Маріупольськгої міської ради».
Відповідно до п.1.8 положення «Про управління освіти Маріупольськгої міської ради», затвердженого рішенням міської ради від 29.03.2011р. №6/6-365, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в управлінні Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Пунктом 5.8 означеного положення встановлено право управління надавати в оренду фізичним та юридичним особам не експлуатоване майно та вільні площі, які знаходяться на балансі управління.
Як свідчать додані до позову матеріали, спірний договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя №654-Ж від 01.09.2014р. укладений між управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДМАР-ОЙЛ» (Орендар).
За змістом п.1.1 договору визначено, що на підставі листа від 23.09.2014р. вхідний №2241-01 Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду), розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр.Металургів, 19 (літ А-3, поверх 1, приміщення 1, кімната 43 у КЗ КДЮСШ №5 управління освіти Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області) загальною площею 20,00 кв.м., (кабінет 17,10 кв.м. + місця загального користування - 2,90 кв.м.) згідно технічного паспорту БТІ для використання під офіс.
Викладене зумовлює висновок про те, що управління освіти Маріупольської міської ради є належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка здійснює діяльність самостійно, і у розумінні ст.21 Господарського процесуального кодексу України може самостійно звертатись з позовом про захист його порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Маріупольскою місцевою прокуратурою №1 прокуратури Донецької області у подані позовній заяві не обгрунтовано звернення в особі означеної установи, не надано доказів неможливості самостійної участі управління освіти Маріупольської міської ради у справі або не здійснення останнім чи неналежним чином здійснення захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, чим порушено інтереси держави.
Окрім того, з представлених суду документів не вбачається відстуності органу, який має право самостійного звернення із такого роду позовною заявою.
До того ж, не підтверджено дотримання приписів абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Одночасно виходячи із правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в абз.4 п.4 мотивувальної частини рішення від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, інтереси держави є оціночною категорією, яка визначається і обґрунтовується прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначається орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому, в п.2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України однозначно вказано, що «під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти як орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади».
Слід зауважити, що діюча редакція ст.ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України в частині визначення права прокурора подавати позови до господарського суду в інтересах держави в особі відповідних органів повністю відтворює положення ст.ст. 2, 29 АПК України, стосовно яких Конституційним Судом України була сформульована наведена вище позиція, що вказує на її актуальність і обов'язковість до застосування і на зараз.
Таким чином, в контексті наведених положень діючого законодавства та позиції Конституційного Суду України прокурор управнений подавати до господарського суду позови в інтересах держави, визначаючи у якості позивача виключно орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади і саме цей орган має здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Як встановлено ч.1 ст.2 і ч.1 ст.8 Господарського кодексу України органи державної влади (місцевого самоврядування) є самостійними учасниками господарських відносин та не є суб'єктами господарювання.
Згідно із ст.6 Конституції України до державної влади віднесені виключно органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Наразі, згідно ст.75 Основного закону єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, органи судової влади визначені в розділі VIІІ Основного закону та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а структура органів державної виконавчої влади за розділом VI Основного закону та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» утворюється Кабінетом Міністрів України, міністерствами, місцевими державними адміністраціями та іншими органами виконавчої влади, які безпосередньо названі в Указі Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» 9 грудня 2010 року N1085/2010.
В свою чергу, органи місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в України», пункти б) ст.ст.27-36, 38 якого чітко визначають перелік делегованих повноважень, що можуть здійснювати виконавчі органи місцевих рад замість органів державної виконавчої влади.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність ініціації Маріупольською місцевою прокуратурою №1 позовних вимог в особі визначеної установи у цьому спірному випадку, і тому відсутність права на підписання заявленого позову, що має наслідком повернення позовної заяви без розгляду в порядку п.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України згідно правової позиції, приведеній в абз.3 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 (зі змінами та доповненнями).
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу про відсутність підтвердження повноважень керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути позовну заяву №80-3015вих-16 від 22.04.2016р. та долучені до неї документи Маріупольській місцевій прокуратурі №1, м.Маріуполь Донецької області, без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду з даним позовом після усунення недоліків.
Додаток на адресу позивача: позовна заява №80-3015вих-16 від 22.04.2016р. з додатками всього на 39 арк., поштовий конверт.
Суддя О.В. Кротінова