13 квітня 2016 року м. Київ К/800/11932/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 по справі №805/16662/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 12.07.2013 №0000044030/610/10/40-30-00191075, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 67456,25грн., у тому числі 53956,00грн. - основний платіж та 13491,25грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів 27.02.2014 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.04.2014 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 46.1 статті 46, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» з питань достовірності даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за березень 2013 року на суму 53868,00грн. та завищення податкового кредиту за квітень 2013 року на суму 97,00грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у загальнрму розмірі 53965,00грн.
За результатами проведеної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів було складено акт від 19.06.2013 №446/15-17-1-00191075 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2013 №0000044030/610/10/40-30-00191075, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 67456,25грн., у тому числі 53956,00грн. - основний платіж та 13491,25грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Підставою для нарахування податкового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням стало віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 53868,41грн., який не підтверджено відповідними первинними документами, що повинні додаватися до заяви про відмову або порушення постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, згідно з реєстром податкових накладних за квітень 2013 року позивачем до податкового кредиту включено податок на додану вартість у розмірі 96,75грн., який не відповідає періоду за який надано додаток №8.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податку накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів / послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів / послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.
При цьому, платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, поданої до податкового органу, відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 53965,00грн.
При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року позивачем також було подано заяву про порушення продавцями ПРАТ «МТС Україна» та Донецька філія ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначена інформація була відображена позивачем у додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість з доданням копій первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій та як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договорами.
Листом від 19.04.2013 №03-3/08/746-3091 податковому органу було направлено копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг, до додатку №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, а саме: податкові накладні, розрахунки коригувань до податкових накладних, рахунок-акт, рахунки, акт.
Таким чином, позивачем разом із заявою-скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну надані усі необхідні в розумінні статті 201 Податкового кодексу України первинні документи, що є достатньою підставою для платика податків включити суму по такій податковій накладній до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Окрім того, судами попередніх інстанцій правомірно відхилено посилання відповідача на невідповідність наданих позивачем копій документів звітному податковому періоду, оскільки на виконання вимог податкового законодавства позивач у періоді отримання (квітень 2013 року) від ДОНЕЦЬКОЇ ФІЛІЇ ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» документів, підтверджуючих надання послуг зв'язку у березні 2013 року, відобразив операцію поставки послуг в бухгалтерському та податковому обліку із дотриманням встановлених строків, про що свідчать дані з реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2013 року.
У випадку сумніву податкового органу щодо достовірності таких документів останній не позбавлений прав проводити перевірки в межах своїх повноважень та у порядку, передбаченому законодавством.
Враховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 по справі №805/16662/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв