13 квітня 2016 року м. Київ К/800/6934/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,
за участю: секретаря Шевчук П.О.,
прокурора Гудименка Ю.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 у справі №812/6114/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції в місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» звернулася до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції в місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» 07.02.2014 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.03.2014 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції в місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Інтерметлуга» та Приватним підприємством «Інтерметлуга» «ВКФ «Укрзбутпостачпром» за період з 01.03.2008 по 31.03.2009.
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» вимог пункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з Приватним підприємством «Інтерметлуга» та Приватним підприємством «Інтерметлуга» «ВКФ «Укрзбутпостачпром» з огляду на відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) та укладення договорів без настання реальних правових наслідків та з метою ухилення від сплати податків. При цьому, податковий орган виходив з того, що у Приватного підприємства «Інтерметлуга», Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпостачпром» та у їх контрагентів у ланцюгу поставки відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а видані ними податкові накладні підписано не уповноваженими особами.
За результатами проведеної перевірки Ленінською об'єднаною державною податковою інспекцією в місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області складено акт від 22.06.2010 №468/23-616/33571549 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.07.2010 №0001212310/0, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 29546219,00грн. та застосовано штрафні санкцій на суму 14773110,00грн. та №0000492360/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартітсь на 12909424,00грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 6454712грн.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та документальне підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.
Проте, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
З'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
В процесі розгляду даної справи суд апеляційної інстанції, дотримуючись вищезазначеного, з достатньою повнотою дослідивши первинні документи, складені за наслідками здійснення операцій з надання договірних послуг позивачеві Приватним підприємством «Інтерметлуга» та Приватним підприємством «ВКФ «Укрзбутпостачпром», дійшов висновку про відсутність факту реального виконання спірних операцій, виходячи не лише з якогось окремого недоліку, а усіх доказів у їх сукупності.
Згідно висновку експерта Головного управління МВС України в Донецький області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 18.06.2010 №448 податкові накладні, виписані позивачу директором Приватного підприємства «Інтерметлуга» ОСОБА_2 та директором Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпостачпром» ОСОБА_3 та які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, підсисані не диретокторами вказаних підприємств, а іншими особами. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечують свою участь у створенні та діяльності вказаних підприємств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а тому виписані від їх імені податкові накладні не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.
Крім того, судом обґрунтовано взято до уваги постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 06.04.2011 у справі №1-213/11 по обвинуваченню директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» у скоєнні злочину передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України в якій встановлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» визнав відсутність фактичного виконання умов договорів поставки вугіля укладених позивачем з Приватним підприємством «Інтерметлуга» та Приватним підприємством «ВКФ «Укрзбутпостачпром», що свідчить про безтоварність проведенх операцій.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав ввжати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ГРУП-МАР» залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 у справі №812/6114/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв