23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 519/787/14-а
Категорія: 14Головуючий в 1 інстанції: Котова В.Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області на постанову Южного міського суду Одеської області від 9 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Южненської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У червні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3І.) звернулась до суду з позовом до Южненської міської ради Одеської області. З урахуванням уточнень до позову ОСОБА_3 просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19 грудня 2013 року № 1001-VI «Про надання земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3» (а. с. 68-73).
В обґрунтування позову зазначалось, що Южненською міською радою Одеської області прийнято рішення від 19 грудня 2013 року № 1001-VI, яким ФОП ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності м. Южного (землі житлової та громадської забудови), загальною площею 0,2300 га, для розміщення молодіжного центру «Мілленіум» терміном на 25 років, розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Приморська, 10. Проте, позивач з будь-якою заявою про надання їй в оренду вказаної земельної ділянки до Южненської міської ради Одеської області не зверталась та з умовами, зазначеними в оскарженому рішенні, не згодна. На думку позивача, відповідачем порушено встановлений законом порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду, а тому оскаржене рішення Южненської міської ради Одеської області є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Южного міського суду Одеської області від 9 квітня 2015 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Южненської міської ради Одеської області від 19 грудня 2013 року № 1001-VI.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, міський голова м. Южного в апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, а саме ст. 143 Конституції України, ст. ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст. ст. 12, 83, 116, 122, 123, 124, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 16, 19 Закону України «Про оренду землі», ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 417 Цивільного кодексу України. Крім того, апелянт зазначає, що ФОП ОСОБА_3 фактично надала згоду на користування спірною земельною ділянкою, користуючись нею як власник існуючої на теперішній час на цій земельній ділянці будівлі молодіжного центру «Мілленіум» без правовстановлюючих документів, а тому якщо позивач не згодна з умовами, визначеними в рішенні Южненської міської ради Одеської області від 19 грудня 2013 року № 1001-VI щодо ставки орендної плати за землю, вона має знести будівлю та повернути землю в тому стані, в якому її отримала, проте таких дій не вчинялось. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Розглядаючи та вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 1 ст. 17 Кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктами 1 та 7 ст. 3 Кодексу визначено, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
За змістом статей 2 та 5 названого Кодексу органи місцевого самоврядування та органи державної влади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправними суб'єктами земельних відносин.
У даній справі Южненська міська рада Одеської області, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У спірних відносинах їх учасники не підпорядковані один одному, а відтак Южненська міська рада Одеської області при прийнятті оскарженого рішення від 19 грудня 2013 року № 1001-VI владних управлінських функцій не здійснювала.
Таким чином, спори, предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, розгляду за правилами КАС України не підлягають.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14 та від 09 грудня 2014 року у справі № 21-308а14. Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України такий висновок Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
На підставі ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Із врахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки заявлені по справі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області задовольнити частково.
Постанову Южного міського суду Одеської області від 9 квітня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачу право на звернення з позовом в порядку господарського судочинства.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 25 вересня 2015 року.
Головуючий: О.С. Золотніков
Судді: Ю.В. Осіпов
ОСОБА_4