05 травня 2016 р. Справа № 876/1515/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року про відмову в задоволенні заяви в справі за позовом ОСОБА_1 до Сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії, -
05 серпня 2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності Сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області щодо виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 809/1278/15 від 16 квітня 2015 року; визнання протиправною та скасування відповіді від 30 липня 2015 року; зобов'язання Сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області негайно виконати по суті та в повному обсязі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 809/1278/15 від 16 квітня 2015 року; витребувати від сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчинені дії, допущенні бездіяльності, з приводу шести заяв ОСОБА_1 від 03 листопада 2014 року та відповіді від 30 липня 2015 року, в тому числі витребувати звернення ОСОБА_1 від прокурора Івано-Франківської області Настасяка І. І. від 12 грудня 2014 року.
В обґрунтування вимог заяви вказано, що працівниками УМВС України в Івано-Франківській області не виконано в повному обсязі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 809/1278/15 від 16 квітня 2015 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, заявником - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, належним та допустимим доказам.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 по справі № 809/1278/15 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю та зобов'язано Сектор медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області розглянути відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» шість заяв позивача від 03 листопада 2014 року, а саме заяву з проханням письмового вибачення; заяву з проханням публічного вибачення; заяву з проханням обґрунтування нетабелювання робочого часу; заяву з проханням обґрунтування відмови у прийнятті та реєстрації заяв; заяву з проханням обґрунтування нерозгляду заяв більше 30 днів; заяву з проханням обґрунтування невиплати зарплати та здійснення виплат.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 переглянуто за апеляційною скаргою Сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області та залишено без змін.
09 липня 2015 року ОСОБА_1 отримано виконавчий лист по даній справі, що підтверджується його підписом на заяві від 27 квітня 2015 року.
16 липня 2015 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на підставі даного виконавчого листа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 48120304) та надано строк для добровільного виконання рішення суду.
Сектором медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області 30 липня 2015 року на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду надано відповідь на заяви ОСОБА_1, про що він сам зазначив у своїй заяві.
Вказане свідчить про виконання судового рішення, постановленого у даній адміністративній справі.
Відповідно до постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області від 30 листопада 2015 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відтак, відсутні ознаки бездіяльності сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно вказав, що не підлягає задоволенню заява в частині визнання протиправними всіх дій або бездіяльності Сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області щодо виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 по справі № 809/1278/15 та зобов'язання Сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області негайно виконати по суті та в повному обсязі постанову суду від 16 квітня 2015 року.
Стосовно визнання протиправним та скасування відповіді Сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області від 30 липня 2015 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст.17 КАС).
Оскаржувана відповідь відповідача не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, при прийнятті якого Сектор медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області реалізовував у спірних правовідносинах щодо заявника ОСОБА_1 владні управлінські функції.
Крім того, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 була прийнята судом по даній справі у скороченому провадженні і стосувалася оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо розгляду звернень позивача, за результатами розгляду якої було зобов'язано відповідача розглянути звернення позивача.
Відповідь Сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області від 30 липня 2015 року, яка надана ОСОБА_1, свідчить про виконання відповідачем рішення суду, попри те, що заявник із вказаною відповіддю не погоджується.
Поряд з цим, відповіддю від 30 липня 2015 року відповідач не порушив права, свободи та інтереси ОСОБА_1, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції також вірно зазначив, що у разі незгоди позивача із відповіддю на звернення стосовно нетабелювання годин робочого часу, невиплати коштів, особа, котра вважає дії роботодавця з таких підстав неправомірними, вправі звернутися до суду за захистом порушених трудових прав з окремим позовом, оскільки з наданої відповідачем відповіді вбачається інформація про табелювання позивачеві 7 год. 42 хв., що відповідає денному робочому часу останнього (а.с. 119).
Відповідно до ч. 10 ст. 267 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача на порушення ним прав, свобод, інтересів особи позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254,267 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року про відмову в задоволенні заяви в справі № 809/1278/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
ОСОБА_2
Ухвалу складено в повному обсязі 10 травня 2016 року.