10 травня 2016 року Справа № 876/586/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 24 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, третя особа - заступник начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
31.08.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 від 21.08.2015 року у адміністративній справі про порушення митних правил №1728/20900/15 про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 2 вересня 2015 року до участі в справі в якості третьої особи залучено заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2.
Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 24 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 25.04.2015 року ввіз в Україну у митному режимі «транзит» легковий автомобіль марки «Опель Кадет», реєстраційний №GG53318, однак станом на 10.08.2015 року такий не вивіз та у інший митний режим, згідно законодавства, не помістив. Позивач зобов'язаний був доставити даний автомобіль до органу доходів і зборів у строк до 06.05.2015 року (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - до 01.05.2015 року), тобто останній перевищив встановлений ст.95 МК України строк більше ніж на 10 діб.
Крім того, суд першої інстанції звертає увагу на те, що письмовими поясненнями позивача ОСОБА_1 від 10.08.2015 р. підтверджується, що позивач 25.04.2015р. ввіз на митну територію України автомобіль марки «Опель Кадет», реєстр.№СС53318 та одразу передав такий для користування знайомій особі на ім'я ОСОБА_3.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Мостиського районного суду Львівської області від 24 листопада 2015 року та повністю задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує, що автомобіль «Опель-Кадетт», з р/н GG53318 ним не ввозився на митну територію України, так як на нього такий (як жоден інший) незареєстрований у відповідних органах іноземної держави, до нього він не має жодного відношення. В цьому автомобілі він перетинав кордон як пасажир та не подавав для митного оформлення жодних реєстраційних чи інших документів.
Апелянт посилається на те, що довідкою Перемишльського Староства від 01.09.2015 року (в перекладі на українську мову) зазначено, що на підставі статті 217 параграф 2. Абзац 2 - Закону «Адміністративний Процесуальний кодекс» від 14 червня 1960 року на основі наявного обліку підтверджується, що він не фігурує в обліку тутешнього управління, як співвласник жодного транспортного засобу. Довідка Грудзьондзкого Старости від 12.10.2015 року (в перекладі на українську мову) підтверджує на підставі реєстру, який ведеться у тутешньому управлінні, що він не фігурую як власник або співвласник жодного транспортного засобу, який зареєстрований у тутешньому управлінні.
Крім того, апелянт зазначає, що на момент надання ним письмових пояснень від 10.08.2015 року при оформленні протоколу про порушення митних правил, він не користувався правовою допомогою та не розумів в цілому значення юридичних термінів митного законодавства.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 10.08.2015 року головним державним інспектором аналітично-пошукового відділу УАР та ПМП Львівської митниці ОСОБА_3 складено протокол №1728/20900/15 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, а саме: за порушення останнім терміну транзитного перевезення транспортного засобу - автомобіля марки «Опель Кадет», реєстраційний №GG53318, кузов №WOL000034М5362714.
Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 в справі про порушення митних правил №1728/20900/15 від 21.08.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Із постанови про порушення митних правил видно, що в ході проведення моніторингу ввезення громадянами транспортних засобів в Україну за допомогою ПІК «Інспектор-2006» Львівської митниці та ЦБД ЄАІС Держмитслужби України було встановлено, що гр. України ОСОБА_1, 25.04.2015 року через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Опель-Кадетт», кузов №WOL000034М5362714, з р/н GG53318, країна реєстрації - Польща, у митному режимі «транзит».
Станом на 10.08.2015 громадян України ОСОБА_1 вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивіз.
Відповідно до ст.12 Закону України від 04.11.1991 №1777-ХІІ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Згідно до Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 25.06.2007 року №472, Державна прикордонна служба України веде автоматизований банк даних відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, в тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства.
Частиною 1 ст. 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За приписами ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
В силу п. 1.7. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 року № 2120/22432, для здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і виявлення фактів їх недоставлення до митниці призначення використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС).
У відповідності до вимог ч.1 ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
Відповідно до гл. 55 розділу ХІІ МК України поміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Згідно ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщенні в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 3 ст. 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб.
Так, за фактом перевищення встановленого ст. 95 МК України транзитного строку перевезення автомобіля марки «Опель-Кадетт», кузов №WOL000034М5362714, з р/н GG53318, що перебуває під митним контролем, більш ніж на десять діб, відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №1728/20900/15 за ч. 3 ст. 470 МК України. Вказаний протокол підписаний без зауважень ОСОБА_1
Відтак, відповідач виніс обґрунтовану постанову про накладення стягнення на позивача.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.
Однак, позивачем будь-яких відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, до митного органу подано не було. В митні органи для продовження терміну транзитного переміщення ТЗ вказаний громадянин не звертався.
Згідно вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, апеляційний суд вважає безпідставними покликання апелянта на те, що він не ввозив на митну територію України автомобіль марки «Опель Кадет», реєстр. № GG53318, оскільки згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень позивача ОСОБА_1 від 10.08.2015 року, позивач 25.04.2015 р. ввіз на митну територію України автомобіль марки «Опель Кадет», реєстр.№ GG53318 та одразу передав такий для користування знайомій особі на ім'я ОСОБА_3.
З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заступник начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 при винесенні постанови у справі про порушення митних правил №1728/20900/15 від 21.08.2015 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та притягнення його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, третя особа - заступник начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Мостиського районного суду Львівської області від 24 листопада 2015 року у справі №448/914/15-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, третя особа - заступник начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.05.2016 року.