Справа 2а-8391/11 Суддя доповідач Губська О.А. У Х В А Л А
11 травня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії, -
Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій пенсійний орган просив його скасувати.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки всупереч вимог ст. 187 КАС України до скарги не додано документа про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судом встановлено, що даний спір має немайновий характер.
На час звернення позивача із позовом (20 жовтня 2011 року), питання сплати судового збору було врегульоване Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Згідно з пп. 1, 2 п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.
Згідно із пп. "б" п. 1 ст. 3 Декрету ставка держмита встановлена у розмірі 0,2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
За змістом п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції на час подання позову) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Враховуючи наведені норми, збір, що підлягав сплаті за подання позову у даній справі становив 3,40 грн. (17*0,2).
Таким чином, за подання апеляційної скарги, відповідачу належить сплатити 3,74 грн. (3,40*110%).
Всупереч вищевказаним вимогам Закону, відповідачем до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень другої частини статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Наразі, на час подання апеляційної скарги відповідач не віднесений до кола осіб, які в силу положень статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнені від сплати судового збору.
Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким серед іншого скасовано встановлені раніше для пенсійного органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Аналогічну позицію підтримує і Верховний Суд України в ухвалі від 27 жовтня 2015 року.
Приписами ч. 1 ст. 88 КАС України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" акцентував увагу на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою зокрема для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, апеляційна скарга не відповідає вимогам закону, а саме її подано із недотриманням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3,74 грн.
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суд
Відмовити Лівобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії - залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
У разі не усунення недоліків апеляційної скарги у зазначений вище строк, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя О.А. Губська