про залишення позовної заяви без розгляду
04 травня 2016 року 810/1481/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши в м. Києві матеріали адміністративний позову
за заявою ОСОБА_1
до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» та відповідно до статуту Товариства володіє часткою у статутному капіталі товариства розміром 5,57 %.
13 червня 2012 року на підставі протоколу № 2 від 05 червня 2012 року генеральний директор ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» ОСОБА_2 Енкельсіна подала документи на державну реєстрацію змін до Статуту Товариства.
14 червня 2012 року, за номером запису 10731050001022545, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме, на підставі протоколу загальних зборів ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» № 2 від 05 червня 2012 року проведено реєстрацію нової редакції статуту ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика».
Як зазначає позивач у позовній заяві, 07 грудня 2015 року під час відвідування Товариства «Проектний інститут «Спецавтоматика» йому стало вперше відомо про існування протоколу загальних зборів ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» № 2 від 05 червня 2012 року та нової редакції Статуту. Позивач вважає, що протокол загальних зборів ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» № 2 від 05 червня 2012 року підроблений, а зміни до Статуту незаконними.
01 лютого 2016 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом вх. №2576/0/11-16 про надання для ознайомлення документів, що міститься в реєстраційній справі ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика». В реєстраційній справі міститься опис документів, що надається юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційних дій «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 13 червня 2012 року згідно якого Товариством були надані наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу); Статут; нова редакція установчих документів (два примірники); копія квитанції, виданої банком; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи (примірник оригіналу); документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» № 2 від 05 червня 2012 року на порядок денний були винесені наступні питання: 1) Про виключення учасників з товариства; 2) Про затвердження нової редакції статуту ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика»; 3) Про доручення Генеральному директору товариства провести державну реєстрації змін до Статуту ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика», рішення про державну реєстрації змін до статуту Товариства приймалося на підставі п. 8.3.1 Статуту методом опитування. Всім учасникам товариства були розіслані питання для голосування. На це повідомлення були отримані відповіді від учасників, які у сукупності володіють 87,48 % голосів від загальної кількості голосів учасників Товариства.
Як вбачається з самого протоколу загальних зборів ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» № 2 від 05 червня 2012 року його підписано Генеральним директором ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_4 «За» проголосували - 37 учасників Товариства, у тому числі проголосував і ОСОБА_1 (рядок 36 протоколу, розмір вкладу до статутного капіталу 4850,00 грн., розмір частки Учасника та кількість голосів на загальних зборах 5,57 %).
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано строків звернення до суду, передбачені ч.2 ст. 99 КАС України, а строк на звернення до суду сплинув 5 грудня 2012 року, оскільки, як вбачається з протоколу загальних зборів ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» № 2 від 05 червня 2012 року позивач приймав участь шляхом голосування, що засвідчено підписом Генерального директора ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_4
Посилання позивача у позовній заяві на те, що протокол загальних зборів ТОВ «Проектний інститут «Спецавтоматика» № 2 від 05 червня 2012 року є підроблений суд не бере до уваги, оскільки до позовної заяви позивачем не додано жодного документу, який би підтвердив дане твердження позивача. Поряд з цим заяву № 88085 від 07 грудня 2016 року, на яку посилається позивач у позовній заяві, до матеріалів справи також не надано. Крім того, в матеріалах доданих до позовної заяви відсутні докази, що свідчать про скасування рішення загальних зборів Товариства Проектний інститут «Спецавтоматика» оформленого протоколом № 2 від 05 червня 2016 року, зокрема відсутні судові рішення, які набрали законної сили.
Таким чином, з огляду на приписи ч. 2 ст. 99 КАС України, строк звернення позивача до суду сплив у грудні 2012 року. Водночас до суду позивач звернувся 29 квітня 2016 року, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті, тобто поза межами визначеного ст. 99 КАС України строку звернення до суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Отже, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути об меженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.80, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.75).
Враховуючи те, що позивачем в позові не наведено обставин, які є об'єктивно непереборними для своєчасного звернення до суду, а підстав для визнання причин пропуску встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду поважними судом не встановлено, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Одночасно суддя роз'яснює, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права на звернення до суду з позовом після усунення обставин, які стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Пунктом 4 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що сплачена сума судового збору в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням) повертається за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
2. Повернути ОСОБА_5 з Державного бюджету України судовий збір відповідно до квитанції №ПН5226 від 25 квітня 2016 року у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 копійка).
3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Горобцова