про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
06 травня 2016 рокуСправа № 808/1224/16 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Наталія Вікторівна, розглянувши матеріали адміністративного
позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 КОМПАНІ», Мелітопольський район,
до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, м. Мелітополь,
про визнання протиправною відмову у прийнятті податкової декларації, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 КОМПАНІ» (далі - позивач, ТОВ «БФК») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просить суд: визнати протиправною відмову відповідача у прийнятті у ТОВ «БФК» податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік №9018496919; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, що оформлене листом від 14.03.2016 за №4070/08-32-12-03-21, про невизнання ТОВ «БФК» платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році; зобов'язати відповідача підтвердити ТОВ «БФК» статус платника податку четвертої групи на 2016 рік шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.
Ухвалою суду від 18.04.2016 позовна заява ТОВ «БФК» залишена без руху, оскільки вона була подана із порушенням вимог, встановлених ст. 106 КАС України, а позивачу надано строк для усунення недоліків до 05.05.2016. Разом з цим, ухвалою суду роз'яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом фактичного отримання судом оригіналу документу про сплату (доплату) судового збору у розмірі 2756 грн. 00 коп. за дві вимоги не майнового характеру.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 18.04.2016 була отримана уповноваженою особою відповідача 21.04.2016.
27 квітня 2016 року до суду надійшла письмова заява представника позивача (вх.№13654) про усунення недоліків позовної заяви. До заяви про усунення недоліків представник позивача додав уточнений позов, відповідно до прохальної частини якого він просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, що оформлене листом від 14.03.2016 за №4070/08-32-12-03-21, про невизнання ТОВ «БФК» платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році; зобов'язати відповідача підтвердити ТОВ «БФК» статус платника податку четвертої групи на 2016 рік шляхом подачі довідки про підтвердження такого статусу. Позивач виключив зі своїх позовних вимог, що зазначені ним у позові залишеному ухвалою суду від 18.04.2016 без руху, позовну вимогу щодо визнання протиправною відмови відповідача у прийнятті у ТОВ «БФК» податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік №9018496919, та зазначив у заяві про усунення недоліків позовної заяви, що наразі спір в цій частині позовних вимог відсутній.
Однак, разом з цим, позивач не виконав вимогу суду, викладену в ухвалі від 18.04.2016 про залишення позовної заяви без руху, щодо надання оригіналу документу про сплату (доплату) судового збору у розмірі 2756 грн. 00 коп. за дві вимоги не майнового характеру. Натомість, у заяві від 27.04.2016 представник позивача зазначив, що позовні вимоги уточненого позову є за своєю суттю однією позовною вимогою, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права, а саме - вимоги про зобов'язання відповідача підтвердити підприємству статус платника єдиного податку четвертої групи, як наслідку протиправності оскаржуваного рішення відповідача. Вищенаведене, на думку позивача, підтверджує те, що з урахуванням подання вказаного уточненого позову у позивача відсутня необхідність здійснювати доплату судового збору.
Розглянувши заяву позивачу про усунення недоліків позовної заяви, суд вважає необхідним продовжити позивачу строк для учення недоліків та роз'яснити наступне.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» зокрема передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Стаття 162 КАС України визначає, які рішення суд може прийняти, вирішуючи такі вимоги.
Зокрема, частиною другою статті 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Як вимагають положення п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.
Суд вважає, що у даному випадку відповідачем, в уточненому позові заявлені дві окремі позовні вимоги немайнового характеру, а саме: вимога про скасування рішення і вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Вимога щодо визнання рішення протиправним судом не враховується як окрема третя вимога немайнового характеру, оскільки така вимога заявлена позивачем як передумова для застосування інших засобів порушеного права. В даному випадку позивачем обрані два способи захисту у вигляді скасування рішення та зобов'язання відповідача вчинити певні дії (дві вимоги немайнового характеру). Зазначений висновок суду відповідає роз'ясненням, викладеним в Аналізі практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на який посилається у заяві про усунення недоліків позивач.
Відтак за подання такого позову позивач повинен сплатити судовий збір за подання двох позовних вимог немайнового характеру. Отже, із урахуванням вже сплаченої суми судового збору (1378 грн.), позивач повинен надати суду доказ сплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1378 грн. 00 коп.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, продовжений, відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним продовжити позивачу процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 18.04.2016 для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ч. 1 ст. 102 КАС України, суддя
Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 КОМПАНІ» процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 18 квітня 2016 року.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 27 травня 2016 року .
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання суду оригіналу документу про сплату судового збору, за заявлену ним в уточненому позові другу позовну вимогу немайнового характеру, у розмірі 1378 грн. 00 коп.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у встановлений судом строк, відповідно до вимог ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова