Номер провадження: 22-ц/785/2992/16
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Заїкін А. П.
31.03.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
- головуючого судді - Заїкіна А.П.,
- суддів: - Гірняк Л.А., Калараш А.А.,
за участю секретаря - Стадніченка А.І.,
розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. та на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2015 року про закриття провадження у справі,
встановила:
У січні 2015 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, в якій просив: 1) визнати бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. неправомірною; 2) зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. скасувати постанову державного виконавця цього відділу від 29.09.2014 р. ВП № 44885291 про відмову у відкритті виконавчого провадження; 3) зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. відкрити виконавче провадження за ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2014 р. № 522/17806/13-а про забезпечення доказів.
Свої вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що 21.05.2014 р. Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу про забезпечення доказів шляхом їх витребування з Одеської міської ради.
Заява про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаної постанови суду була надіслана до відділу примусового виконання рішень 26.09.2014 р..
29.09.2014 р. державний виконавець виніс постанову ВП № 44885291 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання вищевказаної ухвали суду, всупереч тому, що в останній вказувалось про її обов'язковість та негайне виконання. За рішенням, яке підлягає негайному виконанню, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження повинна бути винесена не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа.
Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження не відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки не містить необхідні реквізити
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2015 року провадження у справі було закрито.
ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції
Сторони у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв/заперечень на апеляційну скаргу та клопотань не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала Приморського суду м. Одеси від 21.05.2014 р. про забезпечення доказів постановлена під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_7, про зобов'язання вчинити певні дії. Скарги на дії, бездіяльність державного виконавця або посадових осіб Державної виконавчої служби з приводу невиконання вищевказаної ухвали не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (а. с. 42 - 43).
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає, що цих висновків суд дійшов без порушень вимог діючого законодавства.
Встановлено, що 21.05.2014 р., під час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_7, про зобов'язання вчинити певні дії, Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу про забезпечення доказів шляхом їх витребування (а. с. 7).
Ухвала суду була направлена на примусове виконання. 29.09.2014 р. державний виконавець виніс постанову ВП № 44885291 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання вищевказаної ухвали суду (а. с. 11).
ОСОБА_4 оскаржив дії державного виконавця щодо винесення вищевказаної постанови. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.11.2014 р. скарга ОСОБА_4 була задоволена. Постанова державного виконавця від 29.09.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження була визнана неправомірною та скасована. Зобов'язано державного виконавця відкрити провадження з виконання ухвали про забезпечення доказів (а. с. 9 - 10 зворотня сторона). Доказів скасування вищевказаної ухвали матеріали справи не містять, як не містять доказів її направлення на примусове виконання, відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ - ст. 384 ЦПК України.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судами за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржується.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 387 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.
У зв'язку з цим скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у суді першої інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ.
Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму цього суду № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах, роз'яснив, що відповідно до ст. 383, ч. 1 ст. 12, ч. 4 ст. 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження дії державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження.
Колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки Цивільно-процесуальним Кодексом України встановлено порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, то це виключає можливість розгляду в порядку цивільного судочинства скарги сторони виконавчого провадження на дії державного виконавця під час виконання ухвал, постановлених адміністративним судом відповідно до норм КАС України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала про витребування доказів була постановлена Приморським районним судом, як загальним місцевим судом, скарга подана в порядку ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі ст. ст. 122, 383 - 389 ЦПК України, у скарзі відсутні посилання на норми КАС України, є неспроможними, оскільки не відповідають обставинам по справі та вимогам діючого законодавства, роз'ясненням Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що дії державного виконавця щодо винесення постанови державного виконавця від 29.09.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження вже були предметом судового розгляду.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу без порушень діючого законодавства. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_4, а також для прийняття доводів його апеляційної скарги у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 210, 303, 307, 312, 315, 317, 319, 361, 365 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2015 року про закриття провадження у справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: А. П. Заїкін
Судді: Л. А. Гірняк
А. А. Калараш