Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/595/16-к
Провадження по справі № 1-кс/514/101/16
11 травня 2016 року смт Тарутине
Слідчий суддя Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши внесене в кримінальному провадженні №12016160430000179 від 06 травня 2016 року слідчим СВ Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_3 і погоджене прокурором Білгород - Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 клопотання про арешт майна, -
06 травня 2016 року о 17 годині 20 хвилин до чергової частини Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення по телефону від начальника сектору карного розшуку ОСОБА_5 про те, що ним отримана інформація про те, що мешканець смт Березине Тарутинського району Одеської області ОСОБА_6 можливо незаконно зберігає зброю за адресою: АДРЕСА_1 .
За даним фактом 06 травня 2016 року внесено відомості до ЄРДР за № 12016160430000179 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
06 травня 2016 року в ході проведення огляду місця події, а саме домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке проводилось за письмовою згодою власниці домоволодіння ОСОБА_7 в приміщені спальної кімнати, зокрема в шафі туалетного столику було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на пістолет, на бокових частинах якого мається надпис КО 005821 «SCHMEISSER» kal. 9 mm. PA. Knall та з іншої сторони надпис «Вироблено в Україні ПСШ 790». У вказаному пістолеті мався магазин, в якому знаходився один патрон. При вилучені вказані предмети упаковано в спеціальний сейфпакет, з метою подальшого направлення на балістичну експертизу.
З пояснень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він співмешкає з донькою господарки домоволодіння ОСОБА_7 та іноді ночує у вказаному домоволодінні. Так, 30 квітня 2016 року на одному з ринків м. Одеса Одеської області він придбав у незнайомого йому чоловіка предмет зовні схожий на пістолет, який він взяв собі, з метою зберігання за місцем мешкання та особистого користування. Приїхавши до своєї дівчини, яка мешкає за вищезазначеною адресою, він залишив вказаний предмет в шафі туалетного столику, про що нікому не розповів.
Оскільки зазначене майно є тимчасово вилученим, вилучені предмети є речовими доказами та будуть використані в подальшому в процесі доказування, слідчий Тарутинського відділення поліції Арцизького ВП ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із відповідним клопотанням про арешт цього майна.
В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Громадянин ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність та не заперечує проти арешту вилученого в нього майна.
Вислухавши пояснення слідчого, яка клопотання підтримала, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
За приписами ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтями 167, 168 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Зокрема, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 170 КПК заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи.
На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на зазначене майно, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 167 КПК України, підлягає задоволенню з метою його збереження задля проведення відповідних експертиз і подальшого використання в процесі доказування.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Тарутинського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході огляду 06 травня 2016 року, а саме: предмет зовні схожий на пістолет, на бокових частинах якого мається надпис КО 005821 «SCHMEISSER» kal. 9 mm. PA. Knall та з іншої сторони надпис «Вироблено в Україні ПСШ 790»; магазин до вказаного пістолету та один патрон, який знаходився в магазині пістолету.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1