Справа № 506/548/14-к
Провадження № 1-кп/505/118/2016
підготовчого судового засідання
27.04.2016 суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальні акти внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12014160350000214 від 04.06.2014р. та №-12013160350000219 від 07.05.2013р. по кримінальному провадженню, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ново-Комісаровка, Дубосарського району, Молдова, громадянина Молдови, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, до арешту проживаючого в АДРЕСА_1 , судимого 16.08.2012 року Красноокнянським райсудом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік.
- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,
05.04.2016 року до Котовського міськрайонного суду Одеської області з апеляційного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт із додатками в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, та матеріали кримінального провадження.
08.04.2016 року суддею Котовського міськрайонного суду Одеської області постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 посилаючись на те, що ОСОБА_5 є громадянином іншої держави, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, таким чином є обґрунтовані підстави вважати, що він може переховуватися від суду. Також прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, однак заперечували проти заявленого клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши обвинувальний акт із додатками в даному кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжити з наступних підстав.
Так, згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд приймає до уваги те що він є громадянином іншої держави, на території України не має постійного місця проживання, роботи та навчання, крім того неодноразово перетинав державний кордон України поза пунктом пропуску, що підтверджується постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 04.02.2015р. Окрім того, згідно наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, які згідно ст.12 КК України є тяжкими злочинами.
Метою продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі та виконанню процесуальних рішень.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 2 (два) місяці.
Також, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання прокурора про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не підлягає задоволенню, у зв'язку із наступним.
Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що два кримінальних провадження були об'єднані Красноокнянським районим судом Одеської області та по справі був постановлений вирок. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.05.2015 року вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 04.02.2015р. було скасовано, в тому числі через грубе порушення вимог п.5 ч.2 ст.191 КПК України, через відсутність формулювання обвинувачення.
Однак, у кримінальному провадженні відсутній обвинувальний акт по об'єднаним кримінальним провадженням, а до суду надійшли знову два обвинувальних акти за різними номерами, які складені з грубим порушенням вимог п.5 ч.2 ст.191 КПК України. Ухвала апеляційного суду не виконана, так як фактично досудовим розслідуванням ОСОБА_5 не пред'явлено обвинувачення, він не набув статусу обвинуваченого, так як обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальні акти відносно ОСОБА_5 не відповідають вимогам ст.291 КПК України, оскільки в них не викладені конкретні обставини вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, зокрема яким чином, звідки було вчинено крадіжку заднього мосту до автомобіля, чим підтверджується наявність у потерпілого ОСОБА_6 автомобіля ВАЗ-2101, та вартість викраденого. Також немає ніяких відомостей щодо викрадення інших деталей ОСОБА_5 , оскільки в заяві потерпілого ОСОБА_6 вказано на крадіжку запчастин до автомобіля.
Крім того, вказівка в обвинувальному акті про те, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення - є безпідставним та недопустимим, є порушенням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади кримінального провадження, передбаченої ст.17 КПК України, яка випливає зі ст.ст.62, 129 п.3 Конституції України, п.2 ст.11 Загальної декларації прав людини Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року, п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадські та політичні права Генеральної Асамблеї ООН від 18.12.1966 року, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, за змістом яких кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Вказані порушення, на думку суду, перешкоджають розгляду обвинувальних актів відносно ОСОБА_5 по суті та унеможливлюють за результатами такого судового розгляду, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, а тому підлягають поверненню прокурору для усунення недоліків, у зв'язку з невідповідністю вимогам діючого Законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 291, 314, 331, 369, 372, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Клопотання прокурора про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту - залишити без задоволення.
Обвинувальні акти із додатками в кримінальних провадженнях, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12014160350000214 від 04.06.2014 року та за №-12013160350000219 від 07.05.2013 року, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, повернути керівнику Котовської місцевої прокуратури в Одеській області.
Встановити строк усунення недоліків 1 (один) місяць.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити строком на 2 (два) місяці, а саме до 15.07.2016 року.
Ухвала в частині повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1