26 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2016 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року засуджено
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянку України, раніше судиму,
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2016 року вирок змінено в частині призначеного покарання. Виключено із резолютивної частини посилання на призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року, у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Постановлено строк відбування зазначеного покарання рахувати ОСОБА_4 з 14 листопада 2014 року, тобто з часу її фактичного затримання. У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року зараховано ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, за період з 14 листопада 2014 року по день її фактичної доставки до кримінальної виконавчої установи закритого типу для відбування призначеного покарання. В решті вирок суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що вона 6 жовтня 2014 року, знаходячись в приміщені магазину «Diesel», розташованого на вул. Хрещатик, 46 в м. Києві, з метою крадіжки заховала товар вартістю 5949 грн. в свою сумку, однак не довела умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була викрита та затримана працівниками магазину.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про зміну судових рішень щодо неї в частині призначеного покарання. Вказує, що суд не урахував усі пом'якшуючі покарання обставини, які, на її думку, є підставами для призначення більш м'якого покарання, ніж обрано їй судом. Вважає що суд апеляційної інстанції поверхнево розглянув кримінальне провадження в апеляційному порядку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, судова колегія прийшла до висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості засудженої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено, та правильність кваліфікації її дій не оспорюються в касаційній скарзі.
Як убачається зі змісту вироку, суд при обранні засудженій покарання урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 . Зокрема, суд взяв до уваги щире каяття засудженої, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що вона раніше неодноразово судима, зокрема, за вчинення умисних аналогічних корисливих злочинів, та обрав засудженій покарання в межах санкції закоку. Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для пом'якшення призначеного покарання немає.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
З касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень підстав для задоволення касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 та відкриття касаційного провадження за її скаргою не вбачається.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила :
Відмовити засудженій ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3