10 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-3541/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-20 год. адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_1»
до відповідача: Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
секретаря судового засідання -Канюки І.І.,
представників:
позивача -ОСОБА_2,
відповідача -ОСОБА_3,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_1»звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000712310 від 06.09.2011 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 67 411,00 грн. основного платежу та 529,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Маловисківською МДПІ на підставі акту №77/2310/23097657 від 23.08.2011 р.
Позивач вказує, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 67 411,00 грн., у зв'язку із завищенням валових витрат у розмірі 269 647,00 грн. Позивач зазначає, що валові витрати ним сформовано на підставі належно оформлених первинних документів отриманих від контрагентів, при цьому неможливість здійснити перевірки чи відсутність виробничих активів у контрагентів зазначених підприємств по ланцюгу поставок не може слугувати достатньою підставою для висновку про відсутність реального характеру господарських операцій.
Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, на думку відповідача, відсутні.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 10.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17.10.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Посадовими особами Маловисківської МДПІ на підставі направлень №84-2310-23097657 від 03.08.2011 р. (а.с.237, Т.1), №85-2310-23097657 від 03.08.2011 р. (а.с.238, Т.1), №86-2310-23097657 від 03.08.2011 р. (а.с.239, Т.1), у період з 03 серпня 2011 року по 16 серпня 2011 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_1»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт №77/2310/23097657 від 23.08.2011 р. (а.с.10-94, Т.1). Висновками акту є порушення ТОВ «Торговий ОСОБА_1», на думку відповідача, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 67 411,00 грн., у тому числі
- за ІІІ квартал 2010 року -2 114,00 грн.;
- за І квартал 2011 року -65 297,00 грн.
06 вересня 2011 року Маловисківською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000712310 (а.с.95, Т.1), яким ТОВ «Торговий ОСОБА_1»збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 67 411,00 грн. основного платежу та 529,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як встановлено в судовому засіданні Маловисківською МДПІ збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у зв'язку із включенням до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2010 року 8 456,00 грн. вартості лікеро-горілчаних виробів, придбаних позивачем у ТОВ «ТД Вікові традиції», у І кварталі 2011 року 130 194,00 грн. вартості нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Формула Петрол», і 130 997,00 грн. вартості нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Нафто-Сервіс».
Вказані господарські операції, на думку перевіряючих, не носять реального характеру.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 р. (а.с.177-178) позивачем до складу валових витрат віднесено 9 303 486,00 грн., в тому числі 8 456,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «ТД Вікові традиції»згідно видаткових накладних:
- №1025781 від 06.07.2010 р. на суму 87,20 грн. без ПДВ (а.с.136 Т.1);
- №1025784 від 06.07.2010 р. на суму 602,92 грн. без ПДВ (а.с.106 Т.1);
- №1025785 від 06.07.2010 р. на суму 370,25 грн. без ПДВ (а.с.116 Т.1);
- №1025787 від 06.07.2010 р. на суму 290,00 грн. без ПДВ (а.с.124 Т.1);
- №1025924 від 13.07.2010 р. на суму 30,42 грн. без ПДВ (а.с.142 Т.1);
- №1025926 від 13.07.2010 р. на суму 91,50 грн. без ПДВ (а.с.150 Т.1);
- №1025927 від 13.07.2010 р. на суму 187,50 грн. без ПДВ (а.с.138 Т.1);
- №1025928 від 13.07.2010 р. на суму 330,83 грн. без ПДВ (а.с.108 Т.1);
- №1025929 від 13.07.2010 р. на суму 353,75 грн. без ПДВ (а.с.144 Т.1);
- №1025930 від 13.07.2010 р. на суму 113,33 грн. без ПДВ (а.с.126 Т.1);
- №1025931 від 13.07.2010 р. на суму 73,33 грн. без ПДВ (а.с.118 Т.1);
- №1026037 від 15.07.2010 р. на суму 146,67 грн. без ПДВ (а.с.152 Т.1);
- №1026038 від 15.07.2010 р. на суму 384,83 грн. без ПДВ (а.с.104 Т.1);
- №1026119 від 20.07.2010 р. на суму 316,21 грн. без ПДВ (а.с.110 Т.1);
- №1026120 від 20.07.2010 р. на суму 316,21 грн. без ПДВ (а.с.146 Т.1);
- №1026121 від 20.07.2010 р. на суму 384,63 грн. без ПДВ (а.с.128 Т.1);
- №1026127 від 20.07.2010 р. на суму 296,42 грн. без ПДВ (а.с.120 Т.1);
- №1026258 від 27.07.2010 р. на суму 36,67 грн. без ПДВ (а.с.114 Т.1);
- №1026259 від 27.07.2010 р. на суму 376,12 грн. без ПДВ (а.с.140 Т.1);
- №1026260 від 27.07.2010 р. на суму 935,63 грн. без ПДВ (а.с.112 Т.1);
- №1026261 від 27.07.2010 р. на суму 1 063,46 грн. без ПДВ (а.с.148 Т.1)
- №1026262 від 27.07.2010 р. на суму 485,67 грн. без ПДВ (а.с.130 Т.1);
- №1026263 від 27.07.2010 р. на суму 583,46 грн. без ПДВ (а.с.122 Т.1);
- №1026347 від 29.07.2010 р. на суму 146,67 грн. без ПДВ, (а.с.134 Т.1).
Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. (а.с.179-180) позивачем до складу валових витрат віднесено 2 969 365,00 грн., в тому числі 130 194,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Формула Петрол»згідно видаткової накладної від 21.02.2011 р. №1531 (а.с.165, Т.1) та 130 997,00 грн., за взаємовідносинами з ТОВ «Нафто-Сервіс»згідно видаткової накладної від 26.01.2011 р. №26 (а.с.159, Т.1).
В судовому засіданні встановлено, що правовідносини позивача з ТОВ «ТД Вікові традиції»виникли на підставі договору постачання товару №КД/15/6228-60218 від 14.09.2009 року, відповідно до умов якого ТОВ «ТД Вікові традиції»здійснювало поставку ТОВ «Торговий ОСОБА_1»лікеро-горілчаних виробів, в тому числі у ІІІ кварталі 2010 р. на загальну суму 8 456,00 грн. (а.с.101-103, Т.1)
Оплата за придбаний товар проведена в повному обсязі згідно платіжних доручень №926 від 26.08.2010 р., №959 від 01.09.2010 р., №977 від 08.09.2010 р. та №1018 від 15.09.2010 року (а.с.184-187, Т.1).
Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі -Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Згідно абз.27 п.1 Правил товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
В обґрунтування реальності господарських операцій позивачем надано суду копії товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв від продавця №410476 від 06.07.2010 р., №410477 від 06.07.2010 р., №410478 від 06.07.2010 р., №410479 від 06.07.2010 р., №410480 від 06.07.2010 р., №410481 від 13.07.2010 р., №410482 від 13.07.2010 р., №410483 від 13.07.2010 р., №410484 від 13.07.2010 р., №410485 від 13.07.2010 р., №410486 від 13.07.2010 р., №410487 від 13.07.2010 р., №410488 від 15.07.2010 р., №410489 від 13.07.2010 р., №410490 від 20.07.2010 р., №410491 від 20.07.2010 р., №410492 від 20.07.2010 р., №410493 від 20.07.2010 р., №410494 від 27.07.2010 р., №410495 від 27.07.2010 р., №410496 від 27.07.2010 р., №410497 від 27.07.2010 р., №410498 від 27.07.2010 р., №410499 від 27.07.2010 р., №410500 від 29.07.2010 р. (а.с.188-211. Т.1).
Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно до п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Разом з тим, підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є пов'язаність таких витрат із господарською діяльністю, згідно пункту 5.1 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг (в даному випадку юридичних та маркетингових послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.
Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судом встановлено, що ТОВ «Торговий ОСОБА_1»має вісімнадцять торгових точок роздрібної торгівлі, а також ліцензії на право продажу алкогольних напоїв, що встановлено відповідачем і під час перевірки (а.с.15-16, 242-244 Т.1).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ «Торговий ОСОБА_1» придбавало у ТОВ «ТД Вікові традиції»лікеро-горілчані вироби з метою реалізації через свої торгові точки (а.с.212, Т. 1).
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ТД Вікові традиції», тобто контрагент-продавець позивача, у липні 2010 р. серед постачальників мало ТОВ «ТАІСТА», одним із постачальників якого було ТОВ «ОПТДЕВАЙС», що має ознаки «податкової ями», а тому, на думку податкового органу, правочини укладені між ТОВ «ТАІСТА»та підприємствами постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків та здійснені без мети настання реальних наслідків.
Також, як встановлено в судовому засіданні, у І кварталі 2011 р. ТОВ «Торговий ОСОБА_1»до складу валових витрат віднесено 261 191,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Формула Петрол»та ТОВ «Нафто-Сервіс»щодо придбання нафтопродуктів.
Судом встановлено, що правовідносини з ТОВ «Формула Петрол»виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів №12/04-01 від 04.01.2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «Формула Петрол»здійснювало поставку ТОВ «Торговий ОСОБА_1»нафтопродуктів, в тому числі у І кварталі 2011 р. на суму 130 194,00 грн. (а.с.161-164, Т.1)
Оплата за придбаний товар проведена в повному обсязі згідно платіжного доручення №2010 від 26.01.2011 р. (а.с.181, Т.1).
В обґрунтування реальності господарських операцій позивачем надано суду копії податкової накладної №1531 від 21.01.2011 р. (а.с.166, Т.1), видаткової накладної №РН-011368 від 21.01.2011 р. (а.с.165, Т.1) та товарно-транспортної накладної №4181 від 21.01.2011 р. (а.с.188-211, Т.1), зі змісту яких вбачається, що позивачем придбавався у ТОВ «Формула-Петрол»бензин А-92 та А-95 на суму 130 193,66 грн.
Окрім того, 26.01.2011 р. між ТОВ «Нафто-Сервіс»(Продавець) та ТОВ «Торговий ОСОБА_1»(Покупець) укладено договір №013-1.4/92 купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до умов якого ТОВ «Торговий ОСОБА_1»придбало у І кварталі 2011 р. нафтопродукти на загальну суму 130 997,00 грн. (а.с.154-157, Т.1).
Оплата за придбаний товар проведена в повному обсязі згідно платіжних доручень №2015 від 28.01.2011 р. та №2016 від 31.01.2011 р. (а.с.182, 183, Т.1).
В обґрунтування реальності господарських операцій позивачем надано суду копії податкової накладної №26 від 26.01.2011 р. (а.с.160, Т.1), видаткової накладної №РН-0000017 від 27.01.2011 р. (а.с.159, Т.1) та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №БВН 12 від 26.01.2011 р. (а.с.158 Т.1), зі змісту яких вбачається, що позивачем 26.01.2011 р. придбавався у ТОВ «Нафто-Сервіс»бензин А-92 та А-95 на суму 130 996,75 грн.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ТОВ «Торговий ОСОБА_1»здійснює роздрібну реалізацію нафтопродуктів на автозаправній станції.
Судом встановлено, що відповідно до торгового патенту серії ТПБ №891334 ТОВ «Торговий ОСОБА_1»здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами на автозаправочній станції в с. Березівка (а.с.227, Т.1).
Позивачем суду надано копію звіту платника єдиного внеску за січень 2011 р. та копії трудових книжок операторів АЗС (а.с.213-222, 228-229, Т.1), які підтверджують факт наявності у позивача працівників на АЗС.
У відповідності до фіскального звіту по АЗС ТОВ «Торговий ОСОБА_1»за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. на зазначеній АЗС здійснювалася реалізація Бензину А-76, А-95, А-92 та дизпалива, загальний обіг становив 288 356,94 грн. (а.с.230, Т.1).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «Формула Петрол»та ТОВ «Нафто-Сервіс»щодо придбання нафтопродуктів пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Торговий ОСОБА_1».
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Формула Петрол», тобто контрагент-продавець позивача, продукцію реалізовану ТОВ «Торговий ОСОБА_1»придбало у ТОВ «Авроратрейд», яким безпідставно сформовано податкові зобов'язання на суму 252 266,33 грн., а тому, на думку податкового органу, правочини укладені між ТОВ «Авроратрейд»здійснені без мети настання реальних наслідків та не підтверджуються наявністю трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
Також у акті перевірки вказано, що господарські операції за період з 01.10.2009 р. по 01.02.2011 р. щодо придбання ТОВ «Нафто-Сервіс»товарів у контрагентів-постачальників та продажу товарів на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу, здійснення операцій, відсутності майна, трудових виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення таких господарських операцій, а тому, на думку податкового органу, правочини укладені між ТОВ «Нафто-Сервіс»та контрагентами-покупцями є нікчемними.
Представник відповідача в судовому засіданні додатково пояснив, що в ході перевірки ТОВ «Торговий ОСОБА_1»не підтверджено наявність поставок лікеро-горілчаних виробів та нафтопродуктів по ланцюгу підприємств-постачальників, що на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між ТОВ «Торговий ОСОБА_1»та його контрагентами підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.
Суд вважає таку позицію Маловисківської МДПІ безпідставною, оскільки, покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями постачальників своїх продавців, а й за несплату податків самими продавцями, тобто власними контрагентами.
Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій та третій ланках ланцюга господарських операцій права на віднесення витрат понесених ним у зв'язку з придбанням зазначеного товару до складу валових витрат.
Окрім цього, Маловисківська МДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «ТД Вікові традиції», ТОВ «Формула Петрол»та ТОВ «Нафто-Сервіс»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Маловисківська МДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності осіб з контрагентами своїх постачальників та контрагентів зі своїми постачальниками, зокрема щодо створення їх із протиправною метою і несплати ними податків тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Всупереч наведеним вимогам та нормам ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000712310 від 06.09.2011 р., а тому з огляду на зміст доказів в їх сукупності, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД Вікові традиції», ТОВ «Формула Петрол», ТОВ «Нафто-Сервіс»щодо придбання лікеро-горілчаних виробів та нафтопродуктів, а тому позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат кошти за вказаними господарськими операціями.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000712310 від 06.09.2011 р. підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000712310 від 06 вересня 2011 р., винесене Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_1»збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 67 411,00 грн. основного платежу та 529,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий ОСОБА_1», код ЄДРПОУ 23097657 (26223, смт. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, вул. Козакова, 43) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_4