КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
22 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-3522/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді Кармазиної Т.М.
за участю секретаря -Сириці І.О.,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АПКом” до Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії начальника інспекції -головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області ОСОБА_4 та зобов'язати відповідача скасувати лист-доручення №436/06-10 від 13.09.2011р., яким Територіальна державна інспекція праці у Кіровоградській області доручає державному інспектору праці ОСОБА_2 провести перевірку окремих питань додержання законодавства про працю на ТОВ “АПКом”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення ст.5 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, не надіслано на адресу ТОВ “АПКом” письмове повідомлення про проведення планової перевірки. Крім того, посилався на те, що інспектором Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області при проведенні перевірки не надано керівнику ТОВ “АПКом” посвідчення (направлення) на проведення перевірки позивача, а також не наведено жодної підстави для проведення позапланової перевірки останнього, чим на думку позивача порушено норми ст.ст.6, 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні, в обґрунтування заперечень проти позову, посилався на те, що при складанні оскаржуваного листа-доручення №436/06-10 від 13.09.2011р., яким Територіальна державна інспекція праці у Кіровоградській області доручає державному інспектору праці ОСОБА_2 провести перевірку окремих питань додержання законодавства про працю на ТОВ “АПКом”, а також при проведенні перевірки позивача відповідачем не було порушено норми законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Зокрема, посилався на те, що здійснення державними інспекторами праці перевірок за дорученням керівництва Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та Територіальної державної інспекції праці, наданими відповідно до запитів і звернень народних депутатів України, органів самоврядування та правоохоронних органів, а також за зверненнями громадян та їх об'єднань є позаплановими заходами, що здійснюються поза межами Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Оскільки, пп.„с” ст.15 Конвенції Міжнародної організації праці №81 „Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” державним інспекторам праці приписується вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги на недоліки або порушення законодавчих положень і утримуватися від повідомлення роботодавця або його представника про те, що інспекційним відділенням було зроблено у зв'язку з отриманням такої скарги.
Крім того, посилався на те, що у відповідності до п.2 ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 „Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” інспекторам праці дозволяється не повідомляти роботодавця чи його представника про свою присутність на підприємстві, якщо вони будуть вважати, що таке повідомлення може нанести шкоду виконанню їх обов'язків.
Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.09.2011 року Державною інспекцією України з питань праці надіслано на адресу Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області лист щодо проведення перевірок за вх.№288 від 07.09.2011р., яким спеціалістів, які входять до складу робочих груп з представників державних органів, Державною інспекцією України з питань праці зобов'язано здійснити до 19 вересня 2011 року перевірки платників, які нараховують заробітну плату працівникам менше мінімальної заробітної плати, та вжиття заходів щодо дотримання ними законодавства про працю, до яких, зокрема, віднесено ТОВ “АПКом”, в межах компетенції, відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.33,34).
На виконання даного листа начальником інспекції -головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області ОСОБА_4 13.09.2011р. доручено державному інспектору праці провести перевірку окремих питань додержання позивачем законодавства про працю, про що складено відповідне доручення (а.с.10).
Згідно ч.1 ст.259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до ст.3 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №386/2011 (далі за текстом -Положення №386/2011) одним з основних завдань Держпраці України є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.
Пунктом 5 статті 6 Положення №386/2011 встановлено, що Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість.
Згідно з п.1.4 Порядку проведення стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводяться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.03 №72 (далі за текстом -Порядок №72), перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП можна підрозділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.
Здійснення державними інспекторами праці перевірок за дорученням керівництва Держнаглядпраці чи ТДІП, наданими за пропозицією органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів; за зверненнями громадян та їх об'єднань є позаплановими заходами, що здійснюються у визначені законодавством строки. Оскільки підпунктом "с" статті 15 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року „Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі”, яку Верховною Радою України ратифіковано 08.09.2004р., про що прийнято відповідний Закон України №1985-IV від 08.09.2004р. (далі за текстом -Конвенція №81), державним інспекторам праці приписується вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги на недоліки або порушення законодавчих положень і утримуватися від повідомлення роботодавця або його представника про те, що інспекційне відвідання було зроблено у зв'язку з отриманням такої скарги.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність дій начальника інспекції -головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області ОСОБА_4 щодо видання доручення №436/06-10 від 13.09.2011р. про проведення державним інспектором праці позапланової перевірки окремих питань додержання позивачем законодавства про працю.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має, обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, та породжують права і обов'язки у такого суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Що означає можливість суб'єкта владних повноважень вимагати певної поведінки від іншої особи, необхідної для реалізації права, та можливість забезпечити дотримання такої поведінки шляхом застосування примусової сили держави.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що оскаржуване доручення є, перш за все, посвідченням дій посадових осіб від імені державного органу, не породжує обов'язків позивача, та, відповідно, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні КАС України.
Судом встановлено, що 13 вересня 2011 року державним інспектором праці за участю головного державного податкового ревізора Кіровоградської ОДПІ та головного спеціаліста ПФУ у Кіровоградському районі Кіровоградської області здійснено перевірку ТОВ “АПКом” щодо додержання позивачем законодавства про працю.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на порушення відповідачем ст.ст.5, 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007р. №877-V (далі за текстом -Закон №877-V) з наступних підстав.
Повноваження посадових осіб Держнаглядпраці при проведенні планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання щодо додержання останніми законодавства про працю встановлено нормами чинного законодавства України, зокрема, Законом №877-V, Положенням №386/2011, Порядком №72, а також міжнародними нормативно-правовими актами, в тому числі, Конвенцією №81 та Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року „Про інспекцію праці в сільському господарстві”, ратифікованою Верховною радою України 08.09.2004р. (далі за текстом -Конвенція №129).
Згідно преамбули Закону України „Про міжнародні договори України” від 29.06.2004р. №1906-IV (далі за текстом -Закон №1906-IV) цей Закон встановлює порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України.
Відповідно до ст.15 Закону №1906-IV чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
При цьому, статтею 8-1 Кодексу законів про працю України, а також ст.9 КАС України встановлено, що якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
Таким чином, з наведених норм чинного законодавства України вбачається, що державні інспектори праці при здійсненні перевірок суб'єктів господарювання мають керуватися лише тими нормами Закону №877-V, які не суперечать нормам Конвенції №81 та Конвенції №129. У разі ж суперечності норм вищенаведених нормативно-правових актів, застосуванню підлягають норми зазначених Конвенцій.
Відповідно до ст.6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.12 Конвенції №81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Частиною 2 статті 12 Конвенції №81 встановлено, що у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.
Згідно ст.16 Конвенції №81 інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Крім того, статтею 3 Закону №877-V встановлені основні принципи державного нагляду (контролю), одним із яких є дотримання умов міжнародних договорів України.
Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що в даному випадку застосуванню підлягають норми Конвенції №81, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено перевірку ТОВ “АПКом” щодо додержання позивачем законодавства про працю на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами чинного законодавства.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено - 28.11.2011р.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_5