33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"04" травня 2016 р. Справа № 924/159/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Савченко Г.І.
суддя Демидюк О.О. ,
суддя Юрчук М.І.
при секретарі судового засідання Соколовській О.В.
за участю:
ОСОБА_1 - преставник ОСОБА_2 (дов. від 06.04.2016)
ОСОБА_3
кредитора Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" - представник ОСОБА_5 (дов. від 25.04.2016)
кредитора ОСОБА_6 - представник ОСОБА_7 (дов. від 09.03.2016)
кредитора ОСОБА_8 - представник ОСОБА_9 (дов. від 16.04.2013)
кредитора ОСОБА_10 - представник ОСОБА_9 (дов. від 01.08.2012)
боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" - Бездітний В.В. (дов. від 11.04.2016 р.)
арбітражного керуючого - Сибаль А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.03.2016 р.
у справі № 924/159/14 (суддя Яроцький А.М. )
за заявою кредиторів:
1. ОСОБА_8 м. Хмельницький
2. ОСОБА_6 м. Хмельницький
3. Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія національної акціонерної компанії "Украгролізинг" с. Богданівці Хмельницького району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький
про порушення провадження у справі про банкрутство
Ухвалою суду від 24.07.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299), визначено вимоги ініціюючих кредиторів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, тобто до 16 листопада 2014 року, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р.), вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" та інше. Копії ухвали надіслано ініціюючим кредиторам, боржнику, арбітражному керуючому, відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, Головному управлінню статистики у Хмельницькій області, Головному управлінню юстиції у Хмельницькій області, Реєстраційній службі Хмельницького міськрайонного управління юстиції, Хмельницькому міськрайонному суду, Державній податкової інспекції у м. Хмельницькому, Хмельницькій першій та другій державній нотаріальній конторі, ДАІ МВ УМВСУ в Хмельницькій області.
24.07.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299) і призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р.) у справі №924/159/14.
04.12.2014 р. на адресу суду від розпорядника майна надійшли документи по справі, зокрема уточнений реєстр вимог кредиторів, копії повідомлень про результати розгляду заяв кредиторів, матеріали проведеної інвентаризації та звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника.
10.03.2016 р. представниками ініціюючих кредиторів ОСОБА_6 та НАК "Украгролізинг" подано ряд клопотань та заяв про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Октант-центр". Клопотання мотивовані тим, що відчуження майна боржника у період дії мораторію є незаконним, а накладення арешту є необхідним з метою запобігання подальшому відчуженню майна.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі №924/159/14 заяви ініціюючих кредиторів ОСОБА_6 та НАК "Украгролізинг" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, а саме :
майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (ЗАТ "Октант) (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299):
- нежитлова будівля, контора цегельного заводу: АДРЕСА_4;
- комплекс: АДРЕСА_3;
- молокозавод: АДРЕСА_5
- комплекс: АДРЕСА_6;
- комплекс: АДРЕСА_7.
майно зареєстроване за громадянином ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2):
- адміністративно-виробничі приміщення заг. площ. 1332,2 кв. м.: АДРЕСА_8;
- незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_9.
майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Озерний" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 40296074):
- адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_8.
Накладено арешт на все рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою в частині накладення арешту на майно зареєстроване за громадянином ОСОБА_1: адміністративно- виробничі приміщення заг. площ. 1332,2 кв. м.: АДРЕСА_8; незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_9; а також накладення арешту на майно, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Озерний": адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_8, учасник провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна" подали апеляційну скаргу, у якій просять оскаржену ухвалу у цій частині скасувати.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані приписи ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Так, на думку апелянта, до повноважень суду відноситься накладення арешту виключно на майно боржника, тоді як судом, всупереч вимогам закону, накладено арешт на майно, яке боржнику не належить, а належить на праві власності ОСОБА_1 та ТОВ "Озерний".
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий (розпорядник майна) Сибаль А.М. зазначає про відсутність підстав у розпорядника майна підтримувати чи заперечувати законність накладеного арешту.
У відзиві на апеляційну скаргу кредитор Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" заперечує її доводи, вважає, що оскаржувана ухвала прийнята із дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство відзивів на апеляційну скаргу не подали.
У судовому засіданні 04.05.2016 р. представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.
Представники боржника, кредитора Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", кредитора ОСОБА_6 заперечили доводи апеляційної скарги. Вважають, що відчуження майна боржника у період дії мораторію є незаконним, а накладений арешт є необхідним з метою запобігання подальшого відчуження майна.
Представник кредиторів ОСОБА_10 та ОСОБА_8 підтримала доводи апеляційної скарги.
Арбітражний керуючий Сибаль А.М. зазначив про відсутність підстав у розпорядника майна підтримувати чи заперечувати законність накладеного арешту.
Інші учасники провадження у справі не забезпечили явку представників у судове засідання. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі змістом ст. 16 Закону в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант- центр", введено процедуру розпорядження майном боржника, вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" та інше.
24.07.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299) і призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р.) у справі №924/159/14.
При цьому за змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі наявна інформація про перебування юридичної особи ТОВ "Октант-центр" у процесі провадження у справі про банкрутство за судовим рішенням у справі №924/159/14.
Статтею 19 Закону визначено поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів та врегульовано наслідки його введення.
Так, за змістом наведеної норми Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; тощо.
Частина 6 ст. 19 Закону визначає, що під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Статтею 1 Закону надано визначення кредиторів у справі, зокрема кредитор це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Частиною 2 ст. 25 Закону визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
В межах строку для звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника
18.08.2014 р. на адресу суду надійшла заява ПАТ "ВТБ Банк" з кредиторськими вимогами до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 33764814,08 грн.
16.09.2014 р. на адресу суду від розпорядника майна надійшов реєстр вимог кредиторів ТОВ "Октант-центр", повідомлення про результат розгляду заяв про грошові вимоги за змістом яких арбітражним керуючим Сибалем А.М. визнано вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в повному обсязі та включено 29023319,00 грн. до забезпечених вимог, 1218,00 грн. до вимог які підлягають задоволенню у першу чергу вимог кредиторів, 1471855,97 грн. у четверту чергу, 3268420,91 грн. у шосту чергу. Визначено вартість заставного майна в розмірі 29023319,00 грн.
З огляду на невизнання боржником вимог заставного кредитора - ПАТ "ВТБ Банк" останні відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягали розгляду судом.
Під час розгляду вимог заставного кредитора - ПАТ "ВТБ Банк", зокрема в судовому засіданні 10.03.2016 р. представниками ініціюючих кредиторів гр. ОСОБА_6 та НАК "Украгролізинг" подано ряд клопотань та заяв про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Октант- центр".
Клопотання мотивовані тим, що за наслідками проведеної інвентаризації розпорядником майна Сибалем А.М. було встановлено, що станом на 01.08.2014 р. за даними бухгалтерського обліку за ТОВ "Октант-центр" обліковувалось незавершене будівництво по вул. Озерна, 20 та незавершене будівництво бази відпочинку в смт.Сатанів. Проте в послідуючому зазначене майно вибуло із володіння боржника, а тому з посиланням на побоювання втрати ТОВ "Октант-центр" майна, яке в послідуючому (або грошові кошти від реалізації якого) можуть бути включено до ліквідаційної маси кредитори просили вжити забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно останнього , а саме:
нерухоме майно:
- адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_8;
- адміністративно-виробничі приміщення заг. площ. 1332,2 кв. м.: АДРЕСА_8 - незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_9;
- нежитлова будівля, контора цегельного заводу: АДРЕСА_4;
- комплекс: АДРЕСА_10
- молокозавод: АДРЕСА_11
- комплекс: АДРЕСА_12
- комплекс: АДРЕСА_7;
все рухоме майно та транспортні засоби.
З матеріалів справи, зокрема інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна ТОВ "Октант-центр" як правонаступника ЗАТ "Октант"; інвентаризаційних відомостей про майно боржника, тощо, вбачається, що боржник станом на дату порушення провадження у справі № 924/159/14 був власником нерухомого майна, про накладення арешту на яке подано клопотання ініціюючих процес кредиторів гр. ОСОБА_6 та НАК "Украгролізинг", в тому числі:
- адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_8;
- адміністративно-виробничі приміщення заг. площ. 1332,2 кв. м.: АДРЕСА_8
- незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_9;
- нежитлова будівля, контора цегельного заводу: АДРЕСА_4;
- комплекс: АДРЕСА_3;
- молокозавод: АДРЕСА_13
- комплекс: АДРЕСА_12
- комплекс: АДРЕСА_7.
В свою чергу майно: адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м. (АДРЕСА_8); адміністративно-виробничі приміщення заг. площ. 1332,2 кв. м. (АДРЕСА_8); незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_9 згідно з відомостями з єдиного державного реєстру речових прав та доданими до матеріалів справи договорами іпотеки №08-2007/04 від 06.02.2008р, №25-89/08-ДІ-2 від 23.12.2008р., №25.43-15/07-ДІ-1 від 20.12.2007р., №15-2007/01-ДІ-1 від 22.04.2010р., №07-2007/01-ДІ-1 від 22.04.2010р„ №25-89/08-ДІ-3 від 22.04.2010р. перебувало в іпотеці в ПАТ "ВТБ Банк".
В матеріалах справи також наявний лист ПАТ "ВТБ Банк" від 22.02.2016 р., в якому останнім повідомлено про відступлення на користь ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" грошових вимог до ТОВ "Октант-центр".
23.02.2016 р. представником боржника подано клопотання про надіслання правоохоронним органам повідомлення в порядку ст. 90 ГПК України про вчинення дій, які мають ознаки кримінального правопорушення у зв'язку із задоволенням забезпеченим кредитором своїх вимог до боржника за рахунок майна ТОВ "Октант- центр", яке є предметом забезпечення та на яке накладено арешт згідно постанови від 10.02.2011р., яке згідно з ухвалою суду від 24.02.2016 р. надіслано на адресу прокуратури Хмельницької області.
23.02.2016 р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою підготовки та подання до суду заяви про вступ у справу та ознайомлення з її матеріалами. В заяві останній повідомив, що він є кредитором ТОВ "Октант-центр". При цьому до заяви додано копію додатку 3 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором №25 від 24.12.2015р.
Ухвалою суду від 24.02.2016р. залучено до участі у справі в частині розгляду вимог ПАТ "ВТБ Банк" учасниками у справі про банкрутство ТОВ "Октант-центр":
- ТОВ "Факторингову компанію "ФК Факторинг" (м. Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, буд. 120, оф. 17, код ЄДРПОУ 36352420);
- громадянина ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2).
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Судом встановлено, що згідно доданої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №54715329 від 09.03.2016р. власником майна незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%) АДРЕСА_9, яке на час порушення провадження у справі про банкрутство перебувало у власності ТОВ "Октант-Центр" (ЗАТ "Октант"), є ОСОБА_1 на підставі проведеної 09.02.2016р. реєстрації.
В свою чергу згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №54711708 від 09.03.2016р. власником майна - адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_8, яке на час порушення провадження у справі про банкрутство перебувало у власності ТОВ "Октант-Центр" (ЗАТ "Октант"), є ТОВ "Озерний", код ЄДПРОУ40296074 на підставі проведеної 04.03.2016р. реєстрації, а адміністративно-виробничих приміщень заг. площ. 1332,2 кв. м.: АДРЕСА_8 ОСОБА_1 на підставі реєстрації проведеної 09.02.2016р.
При цьому судом враховується, що рішення про задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, в порядку ч. 6 ст. 19 Закону в межах провадження у справі №924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" не приймалось.
За таких обставин зазначене майно вибуло із власності ТОВ "Октант-Центр" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та всупереч встановленій Законом забороні.
При цьому ТОВ "Октант-Центр" стверджує, що відчуження зазначеного майна відбулось поза волею останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Такими заходами за змістом наведеної статті є: заборона боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов'язання боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або інші заходи для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Як випливає із зазначеної норми закону перелік заходів до забезпечення вимог кредиторів не є вичерпним.
При цьому частина 3 наведеної статті визначає, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.
Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.
Відповідно до п. 73 постанови № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" Пленум Верховного суду України, згідно з частиною першою статті 12 Закону (станом на час розгляду справи ч. 1 ст. 18) господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 ГПК. У виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності. У накладенні арешту на майно чи забороні розпорядження майном господарському суду слід зазначити, щодо якого конкретно майна вживаються заходи забезпечення та які саме дії забороняється вчиняти органам управління боржника.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заяви ініціюючих кредиторів ОСОБА_6 та НАК "Украгролізинг" про накладення арешту на майно боржника спрямовані на забезпечення вимог кредиторів, з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів та пояснень учасників провадження у справі про банкрутство, обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів при цьому враховує, що відчуження майна боржника, а саме: адміністративно-виробничих приміщень заг. площ. 1332,2 кв. м.: АДРЕСА_8; незавершеного будівництва (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_9, а також адміністративно-комунальних приміщень заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_8 відбулося в короткі строки. Зокрема, з листа ПАТ "ВТБ Банк" №1658/1-2 від 04.02.2016 р. вбачається, що договір про відступлення права вимоги ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" укладено 24.12.2015 р. Разом з тим, з повідомлень про відступлення права вимоги, надісланих на адресу боржника ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та ОСОБА_1, вбачається, що ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" уступила права вимоги до боржника ОСОБА_1 в той же день, 24.12.2015 р.
При цьому, 09.02.2016 р. ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірне майно, а 04.03.2016 р. право власності на адміністративно-комунальні приміщення за адресою АДРЕСА_8 перереєстровано на ТОВ "Озерний".
Отже, за таких обставин, належить вжити заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на все рухоме майно належне ТОВ "Октант-центр", нерухоме майно право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Октант-центр", а також на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення ухвали зареєстроване за гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Озерний".
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення ухвали зареєстроване за гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Озерний" не перешкоджає здійсненню останніми своєї оперативно-господарської діяльності.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі №924/159/14 підписана ОСОБА_1 як фізичною особою та директором ТОВ "Озерна" ОСОБА_1
Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна" не є учасником провадження у справі №924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр".
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не-брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4і ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необгрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Враховуючи наведене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 підлягає припиненню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин не вбачається підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали місцевого господарського суду.
В силу приписів ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у зв'язку із відмовою у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 80,99,101,103-106 ГПК України, суд, -
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 припинити.
2. Апеляційну скаргу учасника провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи №924/159/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Юрчук М.І.