05.05.2016 Справа № 904/2302/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;
суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового зсідання: ОСОБА_1
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю б/н від 31.03.2016;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Посейдон» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016 по справі № 904/2302/16 (суддя Мельниченко І.Ф.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Посейдон», м. Підгороднє, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства «Енергопромбуд», м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості в сумі 332862,70 грн., -
04.04.2016 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по даній справі повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України мотивована відсутністю обґрунтованого розрахунку суми позову, зокрема, пред'явленої до стягнення суми основного боргу за спірним договором від 27.02.2013 № 27/13 у розмірі 185136,68 грн.
Крім того, судом зазначено, що позовна заява не містить посилань на докази, які підтверджують факт часткової оплати товару.
Непогоджуючись з ухвалою позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга мотивована винесенням місцевим господарським судом ухвали з порушенням норм процесуального права, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та не досліджено додані до позовної заяви докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на безпідставність застосування місцевим господарським судом п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України та повернення позовної заяви, що на його думку, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 32, ст. 38, ст. 104, ч. 7 ст. 106 ГПК України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та передачі матеріалів справи на розгляд суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2016, апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 05.05.2016, в якому оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд ухвалою від 04.04.2016 по справі № 904/2302/16 повернув позивачу - ТОВ «БК «Посейдон» позовну заяву з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, з огляду на відсутність обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, а також відсутністю посилань в позовній заяві на докази, які підтверджують факт часткової оплати товару.
Колегія суддів із законністю та обґрунтованістю вказаного висновку не може погодитись, з огляду на наступне.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст. 54, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.
Згідно п. п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Не виконання зазначених вимог тягне за собою повернення поданої позовної заяви з доданими до неї документами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Так зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається наявність зазначення обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, зокрема наявності виникнення суми основного боргу (на відсутність якого посилався суд першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви), а саме: загальна сума виконаних робіт 385136,68 грн. - 200000,00 грн. авансовий платіж, згідно п. 3.1. договору = 185136,68 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт та звірки виконаних підрядних робіт станом на 01.05.2013 (додаються до позовної заяви).
Крім того, на думку колегії суддів, обов'язок господарського суду щодо витребування необхідних для вирішення господарського спору документів, необхідних для вирішення спору покладено на господарський суд ст. 65 ГПК України, яка визначає дії судді по підготовці справи до розгляду.
За таких обставин, суд першої інстанції не був позбавлений права в процесі підготовки справи до розгляду (у разі необхідності) витребувати у позивача необхідні письмові матеріали на підтвердження його позовних вимог, у тому числі й обґрунтований розрахунок суми основного боргу, чого в порушення процесуального права зроблено не було.
Крім того, на думку колегії суддів, зазначення в ухвалі місцевого господарського суду про повернення позовної заяви через відсутність в останній посилань на докази, які підтверджують факт часткової оплати товару (авансового платежу) є безпідставним, з огляду на наступне.
Як вбачається з долученого до позовної заяви Акту приймання-передачі № 1 до договору відступлення права вимоги (цесії) № 01 про передачу цедентом цесіонарію документів - платіжне доручення про часткову оплату (авансу) не передавалося останньому, що свідчить про відсутність у позивача доказів оплати авансу за виконані підряді роботи. Між тим зазначення позивачем у позовній заяві про виконання відповідачем п. 3.1. договору № 27/13, у розумінні ч. 1 ст. 35 ГПК України місцевий господарський суд повинен був розцінювати як визнання позивачем оплати суми авансового платежу і ці обставини можуть не доказуватися перед судом.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтуванням доводів апеляційної скарги ТОВ БК «Посейдон» та вважає, що судом першої інстанції помилково встановлено обставини щодо невідповідності позовної заяви вимогам п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал, зокрема про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Згідно п. 4.8. Постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Посейдон» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016 по справі № 904/2302/16 скасувати.
Матеріали справи № 904/2302/16 направити на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови виготовлено 10.05.2016
Головуючий Ю.Б. Парусніков
Судді : Л.М. Білецька
ОСОБА_3