10.05.2016 Справа № 904/1108/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 р. у справі
за позовом прокурора м.Тернівка, Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
до комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", м.Тернівка, Дніпропетровська область
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м.Дніпропетровськ
про стягнення 7 272,19 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 р. у даній справі (суддя Новікова Р.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.
Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору по справі.
Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, сума судового збору, якою повинна бути сплачена дана апеляційна скарга має складати 2009,70 грн. (1827,00 грн. х 110%).
Скаржником до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.
Водночас, в поданому клопотанні скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що інспекція повністю фінансується з державного бюджету України. У зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, передбачених для сплати судового збору, інспекція не має можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України, як однієї із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору, оскільки наведене не може бути підставою для звільнення скаржника від обов'язку оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, клопотання Державній екологічній інспекції у Дніпропетровської області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України, суд,-
Відмовити Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2016 р. у справі № 904/1108/15.
Апеляційну скаргу повернути заявникові без розгляду.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками, всього на 10 аркушах.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.М. Науменко
Суддя І.О.Вечірко