18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"05" травня 2016 р. Справа № 925/301/16
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
представник позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю,
представник відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району
про стягнення 66 875,18 грн.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача 66 875,18 грн., зокрема 21 982,83 грн. основного боргу за поставлений природний газ відповідно до укладеного між сторонами договору № 1751/14-ТЕ-36 від 02 грудня 2013 року, 15 670,67 грн. пені, 26 714,20 грн. інфляційних втрат та 2 507,48 грн. три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу в установлені в договорі строки.
Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвали суду від 30.03.2016, від 19.04.2016 надіслані на всі відомі адреси відповідача, зокрема на адреси, вказані у позовній заяві, у договорі та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, однак вказані ухвали повернуті до суду без вручення з відміткою у довідці про причину повернення "не існує". Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також вказано, що місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Для забезпечення повідомлення відповідачу про час і місце розгляду справи після повернення до суду вказані ухвали були повторно надіслані на адресу відповідача простою кореспонденцією. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ N 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї з сторін справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка такого представника не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).
Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві, повідомив, що кошти відповідачем не сплачувалися, борг не змінився, просив задовольнити позов у заявленій сумі та прийняти рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 05.05.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець за договором, позивач у справі) та Комунальне підприємство теплових мереж Черкаського району (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали Договір № 1751/14-ТЕ-36 купівлі - продажу природного газу від 02.12.2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (в редакції змін від 23.04.2014).
Згідно пункту 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 355,0 тис. куб. м. відповідно до графіка, вказаного в цьому пункті Договору.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору в редакції змін від 31.01.2014 встановлено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.
Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У пункті 7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 9.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
На виконання Договору протягом 2014 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 140 072 грн. 63 коп., що підтверджується відповідними актами приймання - передачі природного газу, доданими до позовної заяви. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їхніми печатками, їх засвідчені копії містяться в матеріалах справи (а. с. 22-28), спір щодо вартості чи об'ємів спожитого природного газу між сторонами відсутній.
Відповідач частково сплатив позивачу борг за природний газ у сумі 118 089,80 грн. Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем становить 21 982 грн. 83 коп., яку позивач пред'явив до стягнення. А також позивач пред'явив до стягнення з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання відповідно до розрахунків, доданих до позовної заяви.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.
Договір купівлі - продажу природного газу № 1751/14-ТЕ-36 від 02.12.2013 підписаний повноважними представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду і за своєю правовою природою є договором поставки.
Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав 2014 року природний газ на загальну суму 140 072 грн. 63 коп., про що сторони підписали акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 30.04.2014, від 31.10.2014, від 30.11.2014, від 31.12.2014. Відповідач провів із позивачем розрахунок частково на суму 118 089 грн. 80 коп. Залишок боргу відповідача за отриманий природний газ складає 21 982 грн. 83 коп.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 21 982 грн. 83 коп. боргу підтверджена матеріалами справи, є законною, обґрунтованою, не спростованою і не запереченою відповідачем, отже є такою, що підлягає задоволенню.
В статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.
В частині 6 статті 231 ГК України вказано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як уже зазначалось вище, в пункті 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі порушень Покупцем умов п. 6.1 Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пунктом 9.3 Договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
Пеня в сумі 15 670 грн. 67 коп. нарахована позивачем окремо за кожен місяць, в розмірі, встановленому за згодою сторін, на кожну із прострочених сум та за періоди, коли фактично існувала заборгованість. Розрахунок пені виконаний вірно, тому з відповідача підлягає стягненню пеня в заявленій позивачем сумі 15 670 грн. 67 коп.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 714 грн. 20 коп. збитків від інфляції та 2 507 грн. 48 коп. три проценти річних підлягають задоволенню у заявлених сумах, відповідно до припису статті 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції позивачем виконаний вірно, відповідач його не оспорив.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору сумі 1 378 грн.
З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Пономаренка, буд. 2, ідентифікаційний код 21375394) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 21 982 грн. 83 коп. (двадцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дві гривні 83 копійки) основного боргу, 15 670 грн. 67 коп. (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят гривень 67 копійок) пені, 26 714 грн. 20 коп. (двадцять шість тисяч сімсот чотирнадцять гривень 20 копійок) інфляційних втрат, 2 507 грн. 48 коп. (дві тисячі п'ятсот сім гривень 48 копійок) три відсотки річних, 1 378 грн. (тисячу триста сімдесят вісім гривень) витрат на сплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 10.05.2016 (перший робочий день після вихідних).
Суддя А.Д. Пащенко