про повернення позовної заяви
"10" травня 2016 р.№ 916/1186/16
Суддя господарського суду Одеської області Оборотова О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви вх.№1267/16 від 05.05.2016р. за позовом Релігійної громади Свято-Нікольської Руської Православної старообрядницької церкви до відповідача ОСОБА_1 міської ради Кілійського району Одеської області за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 служби Кілійського районного управління юстиції про визнання права власності
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками позивачем надано лише експрес-накладні в яких відсутній перелік документів що були направлені відповідачу та третій особі.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви без розгляду у зв'язку з відсутністю опису вкладення, так як неможливо дослідити які саме документи було відправлено за експрес-накладними.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст.59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на відсутність доказів направлення відповідачу копії доданих до позову документів, позивач не дотримався принципів господарського процесу та порушив норми п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, при поданні позовної заяви Релігійна громада Свято-Нікольської Руської Православної старообрядницької церкви зазначає, що визнання права власності на комплекс будівель та споруд є вимогою немайнового характеру.
Однак, суд звертає увагу, що відповідно до п 2.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року N 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відтак, позивачем не дотримані вищенаведені вимоги чинного законодавства при поданні позову. Про відповідні наслідки недотримання позивачем приписів ГПК України щодо необхідності надання обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми наведено в п. 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, за яким господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI, у редакції Закону України від 22.05.2015р. № 484-VIII, яка набрала чинності з 01.09.2015р., судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст. 56, ст. 57, п. 3, 6ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява на 3-х арк. з додатками.
Суддя О.Ю. Оборотова