04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" травня 2016 р. Справа№ 911/3993/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Синиці О.Ф.
Станіка С.Р.
за участі представників сторін:
ТОВ "Арсенал-Центр" - Єфимчук В.В., довір. №23/12-Еор від 23.12.2015
ПП "БЕТА-КОНСАЛТИНГ" - Виговська Є.С., довір. №08/15 від 04.08.2015
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Арсенал-Центр"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.02.2016
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр"
про перегляд за нововиявленими обставинами
ухвали Господарського суду Київської області від 01.12.2014
у справі №911/3993/13 (суддя Наріжний С.Ю.)
про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Агроком" в сумі 8727978,06 грн, зокрема, визнано грошові вимоги приватного підприємства (далі - ПП) "Бета-Консалтинг" до ТОВ "Агроком" на загальну суму 784935,53 грн, з яких 1147 грн - вимоги І черги, 715788,53 грн - вимоги ІV черги, ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 85897 грн.
ТОВ "Арсенал-Центр" було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13 (вих. №809 від 04.09.2015), в якій заявник просив змінити ухвалу в частині визнання кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4 шляхом виключення з реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 85897 грн, з яких: 1147 грн - вимоги І черги та 84750 грн - ІV черги.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2016 (суддя Наріжний С.Ю.) заяву ТОВ "Арсенал Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 01.12.2014 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2014 в частині визнання кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 85897 грн залишено без змін.
Не погоджуючись, ТОВ "Арсенал Центр" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.02.2016 у справі №911/3993/13 та задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду в частині грошових вимог ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 85897 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.03.2016 для розгляду апеляційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі головуючого Верховця А.А., суддів Гарник Л.Л., Доманської М.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 05.04.2016.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 05.04.2016 (в складі колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий, Доманська М.Л., Гарник Л.Л.) було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд скарги відкладено на 19.04.2016. Суддею Доманською М.Л. було заявлено самовідвід, мотивований тим, що постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014. у даній справі, прийняту за участі судді Доманської М.Л. (в складі колегії: Остапенко О.М., Доманська М.Л., Шипко В.В.).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 заяву судді Доманської М.Л. про самовідвід від розгляду справи №911/3993/13 задоволено. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.04.2016 для розгляду апеляційної скарги у справі сформовано колегію у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Гарник Л.Л., Чорної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Арсенал-Центр" на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.02.2016 у справі №911/3993/13 (суддя Наріжний С.Ю.) було прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд скарги призначено на 28.04.2016, ухвалою від 28.04.2016 розгляд справи відкладався на 05.05.2016.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів з розгляду апеляційної скарги від 04.05.2016, здійсненої у зв'язку з перебуванням суддів Гарник Л.Л., Чорної Л.В. у відпустці, для розгляду скарги сформовано колегію у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Синиці О.Ф., Станік С.Р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 розгляд скарги було прийнято до провадження у визначеному складі суддів.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, апелянтом вказано на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, що договір оренди, на який посилався ФОП ОСОБА_4 в обґрунтування своїх кредиторських вимог є підставами виникнення окремих господарських зобов'язань, істотними з яких є зобов'язання передати майно та зобов'язання сплатити грошову винагороду (плату), що визнання недійсним вказаного договору припиняє зобов'язання за ним на майбутнє лише в частині передачі майна, тоді як зобов'язання щодо оплати припиняється з моменту їх укладення.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ФОП ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому наведені доводи на користь її необґрунтованості, зазначено про те, що визнання недійсним договору оренди на підставі якого виникли кредиторські вимоги є окремою позадоговірною підставою виникнення грошового зобов'язання ТОВ "Агроком" перед ФОП ОСОБА_4, що ФОП ОСОБА_4 не може бути повернуто передане за цими договорами майно у зв'язку з чим ТОВ "Агроком" зобов'язане сплати відповідний грошовий еквівалент.
Вказано на те, що наведені в апеляційній скарзі ТОВ "Арсенал-Центр" висновки щодо окремого зобов'язання ТОВ "Агроком" перед ФОП ОСОБА_4 сплати грошових коштів вважається недійсним з моменту його виникнення в суті означає застосування односторонньої реституції як наслідку недійсності правочину, що суперечить вимогам чинного законодавства, що останнім не передбачено можливості визнання зобов'язань за одним договором недійсними з різних моментів у часі, що і вказаний вище договір визнаний недійсним в цілому, а не в окремих частинах. Наводились й інші доводи і міркування в підтвердження викладених обставин.
Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 4, 4-1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
За змістом ст. 99, 101 ГПК України в апеляційній інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.
Як вбачається з наявних матеріалів, провадження у справі було порушено ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Київської області від 20.11.2013, якою визнано ТОВ "Бастіон-Капітал" і ТОВ "Арсенал-Центр" кредиторами боржника з безспірними грошовими вимогами у розмірі 390516,78 грн та 1447888,59 грн відповідно, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Долича О.В. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ"Агроком" було опубліковано в газеті "Голос України" від 29.11.2013 №226 (5726) та "Урядовий Кур'єр" від 30.11.2013 №222.
Протягом тридцятиденного строку з заявами про визнання конкурсними кредиторами ТОВ "Агроком" звернулись: гр. ОСОБА_10 - 103420 грн, гр. ОСОБА_11 - 2000000 грн, ФОП ОСОБА_12 - 119273,45 грн, ФОП ОСОБА_4 - 84750 грн, гр. ОСОБА_13 - 10000 грн, ПП "Бета-Консалтинг" - 783788,53 грн, гр. ОСОБА_14 - 3149425,02 грн та 12722163,67 грн, ТОВ "Бастіон-Капітал" - з додатковими вимогами у розмірі 1574862,32 грн та ТОВ "Арсенал-Панель" - 11212166,67грн.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_4 до господарського суду на підтвердження своїх кредиторських вимог було надано договір оренди №03 від 01.01.2013, акт приймання-передачі від 01.01.2013, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0-00000007 від 31.01.2013, №0-00000015 від 28.02.2013, №0-00000021 від 29.03.2013, №0-00000028 від 30.04.2013, №0-00000035 від 31.05.2013, №0-00000038 від 27.06.2013, №0-00000044 від 31.07.2013, №0-00000050 від 30.08.2013, №0-00000056 від 30.09.2013, №0-00000063 від 31.10.2013, акт звірки взаєморозрахунків від 01.11.2013.
01.01.2013 між ТОВ "Агроком" (орендар) та ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) було укладено договір оренди №03 за умовами якого орендодавець передав (-є) орендарю частину нежитлового приміщення у користування за плату на обумовлений цим договором строк. Відповідно до п. 2.1 договору, приміщення та рухоме майно, що орендується надається орендарю за актом здачі-приймання для розміщення ділового офісу. Згідно з п. 4.1 договору, плата за користування майном, що визначене у п. 1.1 договору складає 8475 грн на місяць.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що орендна плата та сума індексації сплачується орендарем орендодавцеві у безготівковій формі авансом до 05 числа поточного місяця. Договір набирає чинності з 01.01.2013 і діє до 31.12.2013 (п. 16.1 договору). На виконання умов договору оренди №03 від 01.01.2013 ФОП ОСОБА_4 передав, а ТОВ "Агроком" прийняло в оренду частину нежитлового приміщення, розташованого в нежитловому приміщенні (літера БТІ: "А-7") за адресою: м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 194, про що сторони склали акт приймання-передачі, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
ФОП ОСОБА_4 було надано ТОВ "Агроком" в строкову платну оренду приміщення за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року на загальну суму 84750 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0-00000007 від 31.01.2013, №0-00000015 від 28.02.2013, №0-00000021 від 29.03.2013, №0-00000028 від 30.04.2013, №0-00000035 від 31.05.2013, №0-00000038 від 27.06.2013, №0-00000044 від 31.07.2013, №0-00000050 від 30.08.2013, №0-00000056 від 30.09.2013, №0-00000063 від 31.10.2013, а також актом звірки взаєморозрахунків від 01.11.2013 р., які підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
За результатами розгляду кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4 в попередньому засіданні Господарський суд Київської області (ухвала Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13) визнав ФОП ОСОБА_4 кредитором ТОВ "Агроком" на загальну суму 85897 грн, з яких: 1147 грн - I черга та 84750 грн - ІV черга задоволення і включив їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
З матеріалів справи також вбачається, що учасник ТОВ "Агроком" ОСОБА_14 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Агроком" та ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди №03 від 01.01.2013, укладеного між ТОВ "Агроком" та ФОП ОСОБА_4 - рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2015 у справі №911/3785/14 позовні вимоги задоволено, визнано недійсним договір оренди №03 від 01.01.2013, укладений між ТОВ "Агроком" та ФОП ОСОБА_4
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 зазначене рішення скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 скасовано, а рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2015 у справі №911/3785/14 залишено без змін.
ТОВ "Арсенал-Центр" звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13 в частині визнання кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4, посилаючись, зокрема, на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2015 у справі №911/3785/14, залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015, яким визнано недійсним договір оренди №03 від 01.01.2013, що був підставою визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Агроком" грошових вимог ФОП ОСОБА_4
В засіданні суду апеляційної інстанції представником скаржника наводились доводи і міркування з посиланням на те, що при зверненні з заявою про визнання кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4 свої вимоги обґрунтовано невиконанням боржником господарсько-правових зобов'язань, які, на теперішній час в установленому порядку визнані недійним, при цьому в обґрунтування раніше вже визнаних вимог наразі у т.ч. посилається на інші підстави, зокрема, фактичне користування майном та пов'язану з нею цивільно-правову відповідальність - компенсацію, яка дорівнює вартості таких послуг (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Враховуючи специфіку спору, колегією суддів також встановлено, що як вбачається з висновків, наведених в постанові Вищого господарського суду України від 05.08.2015 у справі №911/3785/14, надаючи правову оцінку договору оренди №03 від 01.01.2013, суд касаційної інстанції виходив з того, що його укладено «..посадовою особою ТОВ "Агроком" з перевищенням наданих йому повноважень, так як укладання договорів оренди є виключною компетенцією загальних зборів товариства..». При цьому, строк дії вказаного вище договору оренди сплив до набрання законної сили рішенням суду у справі №911/3785/14.
Вказаний вище договір не був визнаний з підстав його фіктивності (безтоварності і т.ін.) чи то укладення на заздалегідь невигідних умовах, під впливом помилки щодо істотних обставин і т.ін. та, зокрема, вартості оренди - обставини, на які посилався представник не спростовує господарсько-правові відносини, які виникли та існували між ТОВ "Агроком" та ФОП ОСОБА_4 в період чинності договору, та фактичного користування зазначеним вище приміщенням. Оскільки плата за договором, який був укладений до 31.12.2013 фактично не була внесена, то розмір "компенсації" з урахуванням індексації і т.ін. на час розгляду вимог (05.02.2014) і не може бути меншим від вартості оренди.
Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Як зазначено п. 2, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України. Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Виходячи зі змісту названої норми, при розгляді відповідних заяв суд зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Разом з тим, потрібно враховувати правову природу договірних відносин, які склалися між сторонами та визначити момент, з якого вони вважаються припиненими. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 3 ст. 216 ЦК України встановлено, що правові наслідки, передбачені, зокрема, ч. 1 вказаної статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину. Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Із правової природи зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування загальних наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, оскільки використання майна, оренда, надання послуг - "річ" безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо, а відповідно такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", постанові Верховного Суду України від 13.01.2004 у справі №7/85/4/68-81 та постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі №3-1143гс15.
Згідно з п. 8.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
З урахуванням викладеного вище, розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, колегія суддів не вбачає доводи апеляційної скарги обґрунтованими і такими, які є підставою скасування або зміни оскарженого рішення, рішення таким, що відповідає в повній мірі вимогами законності та обґрунтованості.
Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ТОВ "Арсенал-Центр" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.02.2016 у справі №911/3993/13 (суддя Наріжний С.Ю.) залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили
Повний текст постанови складено 06.05.2016
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.Ф. Синиця
С.Р. Станік