ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.04.2016Справа №910/5503/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська
страхова група»
до 1) Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного
управління юстиції у місті Києві
2) Управління державної казначейської служби України у Голосіївському
районі
про стягнення 12 224,98 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Погоржевська М.О. - по дов. № 0115-336 від 13.12.2015
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 Мельниченко К.Г. - по дов. № 01-04/17 від 05.01.2016
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про стягнення суми завданої шкоди в розмірі 12 224,98 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 11.03.2014 Господарським судом міста Києва видано наказ у справі № 910/152/14-г про стягнення на користь ПАТ «СК «Українська страхова група» з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» суми страхового відшкодування у розмірі 12 224,98 грн. 14.04.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Головко Ю.В. було відкрию виконавче провадження № 42957812. Відповідно до матеріалів справи виконавчого провадження, боржник - ПАТ «СК «Українська транспортна страхова група» виконало рішення суду № 910/152/14 та сплатило на рахунок ВДВС Голосіївського РУЮ суму у розмірі 13 878,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7266 від 08.05.2014 № 7266. Позивач 26.08.2014 звернувся до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві із заявою про перерахування йому коштів, проте останнім не зважаючи на сплату боржником суми боргу страхового відшкодування не перераховано. Бездіяльність державного виконавця Головко Ю.В. визнана незаконною ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/152/14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5503/16 та призначено справу до розгляду на 12.04.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5503/16 від 12.04.2016 розгляд справи відкладено на 26.04.2015, залучено до участі у справі іншим відповідачем Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі.
Позивач в судовому засіданні 26.04.2016 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач-1 в судове засідання 26.04.2016 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав.
Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15.
Відповідач-1 ухвали від 30.03.2016 та від 12.04.2016, надіслані за вказаною вище адресою отримав 04.04.2016 та 18.04.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 38049350 та № 01030 38059223.
Відповідач-2 письмовий відзив на позов не подав. Представник відповідача-2 в судовому засіданні 26.04.2016 позовні вимоги визнав.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача-1.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.04.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-2, Господарський суд міста Києва
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 у справі № 910/152/14 стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування 12 224,98 грн.
11.03.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 у справі № 910/152/14 був виданий відповідний наказ.
14.04.2014 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні вказаного вище наказу відкрито виконавче провадження ВП № 42957812.
З платіжного доручення № 7266 від 08.05.2014 вбачається, що боржник ПАТ «Українська транспортна страхова група» добровільно виконав рішення суду у справі № 910/152/14 та 08.05.2015 перерахувавши на рахунок ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві суму страхового відшкодування та судових витрат в розмірі 13 878,38 грн.
Однак, незважаючи на те, що стягувач звертався до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві із заявою № 27474 від 26.08.2014 про перерахування коштів із зазначенням відповідних реквізитів ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не перерахував кошти на рахунок визначений стягувачем.
У зв'язку з тим, що з 14.04.2015 по 08.10.2015 державним виконавцем не було здійснено жодних дій щодо виконання наказу Госпаодарського суду міста Києва № 910/152/14 від 11.03.2014 окрім відкриття виконавчого провадження ВП № 42957812 стягувач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/152/14 скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задоволено повністю та визнано бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Головка Ю.В. щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 910/152/14-г незаконними.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Спір виник внаслідок того, що боржник за наказом у справі № 910/152/14 виконав рішення суду перерахувавши кошти на рахунок ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві проте останній досі не перерахував ці кошти на рахунок стягувача, чим завдано шкоди позивачу в розмірі 12 224,98 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 визначено наступне
13.1. Органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.
13.11. При надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис «ознайомлений», підпис та дату ознайомлення.
Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.
13.12. У разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).
13.13. Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 3, 4) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.
13.14. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.
13.15. Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/152/14 на рахунок Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві 08.05.2014 були боржником перераховані кошти в сумі 13 878,38 грн. та всупереч зазначених вище норм досі не перераховані на рахунок позивача.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу необхідно довести такі факти:
а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - див. коментар до ст. 22 ЦК України).
в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Тобто, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
Порушення встановлених строків для перерахування коштів стягувачу, що надійшли на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві свідчить про протиправність дій та наявність вини з боку Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.
Протиправність Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві щодо бездіяльності державного виконавця Головко Ю.В. при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 910/152/14 встановлена в судовому порядку.
Таким чином, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та завданням шкоди позивачу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону № 202/98-ВР, ст. 86 Закону № 606-XIV і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.
Згідно з п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у розгляді позовів про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», статті 1174 Цивільного кодексу України, маючи на увазі, що в таких випадках відповідачами можуть бути відповідні органи Державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України, і враховуючи викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239), зокрема в пункті 9 цього роз'яснення.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Суд погоджується з розміром заявленої в позові до відшкодування шкоди, яка полягає в розмірі суми коштів, що були сплачені боржником та не перераховані позивачу у справі № 910/152/14.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 шкоди в розмірі 12 224,98 грн.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача-1 в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, р/р 37315001004458, ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 34999976) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 12 224 (дванадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 98 коп. шкоди.
3. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, код ЄДРПОУ 34999976) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Повне рішення складено 05.05.2016.
СуддяВ.В. Сівакова