79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.04.2016р. Справа№ 914/4416/15
Господарський суд Львівської області в складі судді колегії суддів Петрашко М.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона», м.Хуст Закарпатської області
до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Облсількомунгосп», м.Львів
про стягнення 66 107,49 грн.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача ОСОБА_4 - представник (довіреність №4 від 15.01.2016р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Облсількомунгосп» про стягнення 66 107,49 грн., з яких 35 357,69 грн. - основний борг, 3 153,13 грн. - 3% річних та 27 596,67 грн. - інфляційні втрати.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представників не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника відповідача, суд -
встановив:
06.12.2012р. між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Облсількомунгосп» (генпідрядник) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» (субпідрядник) укладено
договір підряду на виконання робіт по об'єкту «Газопровід від с.Вишиватий до с.Вільхівці Тячівського району (ізоляція труб Ф 219 мм)», відповідно до умов якого генпідрядник замовляє, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб Ф219 мм та допоміжних робіт пов'язаних з виробничою необхідністю.
Договірна ціна робіт за вказаним договором, виконання яких доручається субпідряднику на поточний рік визначена на основі кошторису і становить 35 357,69 грн. в тому числі ПДВ - 5 892,95 грн.
Відповідно до п.2.5. договору підряду, розрахунки генпідрядника з субпідрядником проводяться згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт підписаних сторонами за фактично виконані роботи.
Пунктом 2.8. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно в межах договірної ціни та виділених коштів на фінансування за окремі види робіт. Платежі здійснюються в розмірі 95 відсотків від загальної суми виконаних робіт. Остаточні платежі проводяться після завершення робіт і затвердження акту прийняття об'єкту в експлуатацію.
Відповідно до розділу 3 договору початком робіт є 06.12.2012р., а завершенням робіт є 31.12.2012р.
Як стверджує позивач, ним на виконання умов вищезазначеного договору виконано роботи на суму 35 357,69 грн., однак відповідач в порушення умов договору не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 35 357,69 грн.
Позивач, керуючись ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 3 153,13 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 596,67 грн.
Таким чином позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 66 107,49 грн., з яких 35 357,69 грн. - основний борг, 3 153,13 грн. - 3% річних та 27 596,67 грн. - інфляційні втрати.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву. Зокрема відповідач стверджує, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем, оскільки ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Облсількомунгосп» перерахувало на рахунок ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» 844 266,00 грн., долучивши при цьому до матеріалів справи платіжні доручення, як докази здійснення оплат.
Позивачем подано заперечення на відзив відповідача, в якому зазначено, що оплати на які посилається відповідач були здійснені не за виконані роботи а на закупівлю матеріалів для виконання робіт. Тобто позивач стверджує, що вказані оплати не стосуються предмету спору у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Як вбачається з матеріалів справи 06.12.2012р. між сторонами укладено договір підряду на виконання робіт по об'єкту «Газопровід від с.Вишиватий до с.Вільхівці Тячівського району (ізоляція труб Ф 219 мм)», відповідно до умов якого відповідач замовляє, а позивач приймає на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб Ф219 мм та допоміжних робіт пов'язаних з виробничою необхідністю.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. на суму 35 357,69 грн., який був підписаний обома сторонами без зауважень.
Щодо поданого відповідачем відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне. Як зазначалось вище, відповідно до укладеного між сторонами договору позивач прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних Ф219 мм та допоміжних робіт пов'язаних з виробничою необхідністю.
Як вбачається із долучених до відзиву платіжних доручень та банківських виписок, призначенням платежу є «оплата на закупівлю матеріалів для виконання робіт». Також слід зазначити, що відповідачем до відзиву долучено квитанцію №815_13 від 17.12.2012р. на суму 13 266,00 грн., в якій призначенням платежу зазначено «оплата за виконані роботи», однак у вказаній квитанції не зазначено за які саме роботи проведено оплату та по якому договору. Разом з тим, відповідачем не спростовано доводів позивача, що дана оплата не стосується договору підряду на виконання робіт по об'єкту «Газопровід від с.Вишиватий до с.Вільхівці Тячівського району від 06.12.2012р., а також відповідачем не спростовано тієї обставини, що між позивачем та відповідачем існували інші правовідносини з виконання робіт по яким була здійснена вказана оплата.
Також слід звернути увагу, що відповідно до п.2.5. договору підряду, розрахунки генпідрядника з субпідрядником проводяться згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт підписаних сторонами за фактично виконані роботи.
Як вбачається з акту, він підписаний сторонами про приймання робіт, виконаних за грудень, проте дати підписання акту не зазначено.
Однак, відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору підряду початок робіт - 06.12.2012р., завершення робіт - 31.12.2012р.
Враховуючи те, що акт підписаний сторонами про приймання робіт, виконаних за грудень, а датою згідно договору завершення робіт є 31.12.2012р., суд дійшов висновку, що датою підписання акту приймання виконаних підрядних робіт слід вважати 31.12.2012р. (Постанова Вищого господарського суду України у справі № 43/170 від 14 липня 2011р.). Інших доказів які спростовують вищенаведене матеріали справи не містять.
Беручи до уваги те, що згідно вищезазначеної квитанції №815_13 оплата здійснена 17.12.2012р., а датою підписання акту приймання виконаних підрядних робіт є 31.12.2012р., і відповідно до п.2.5. договору підряду розрахунки генпідрядника з субпідрядником проводяться згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт підписаних сторонами за фактично виконані роботи, суд дійшов висновку, що оплата згідно квитанції №815_13 від 17.12.2012р. на суму 13 266,00 грн. здійснена не у виконання договору підряду на виконання робіт по об'єкту «Газопровід від с.Вишиватий до с.Вільхівці Тячівського району (ізоляція труб Ф 219 мм)» від 06.12.2012р.
Таким чином, дослідивши подані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що платіжні доручення долучені до відзиву на позовну заяву не підтверджують здійснення відповідачем оплати за виконані роботи по договору підряду від 06.12.2012р.
Як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача становить 35 357,69 грн. Докази погашення вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 35 357,69 грн. - основного боргу є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.
Нормами ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 153,13 грн. суд зазначає наступне.
Із розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач нараховує 3% річних за період з 01.01.2013р. по 21.12.2015р.
Умовами договору передбачено, що остаточні платежі проводяться після завершення робіт і затвердження акту прийняття об'єкту в експлуатацію. Тобто по акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. відповідач зобов'язаний здійснити оплату 01.01.2013р., а першим днем заборгованості є 02.01.2013р., а не 01.01.2013р.
З врахуванням наведеного судом здійснено перерахунок 3% річних. Відповідно до здійсненого перерахунку суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3 150,22 грн. - 3% річних.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про стягнення з відповідача 27 596,67 грн. - інфляційних втрат є обґрунтована та підлягає задоволенню.
Пунктом 2.8. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно в межах договірної ціни та виділених коштів на фінансування за окремі види робіт. Платежі здійснюються в розмірі 95 відсотків від загальної суми виконаних робіт. Остаточні платежі проводяться після завершення робіт і затвердження акту прийняття об'єкту в експлуатацію.
Суд витребував акт прийняття об'єкту в експлуатацію, проте враховуючи ту обставину, що позивач виконував лише частину робіт, тобто роботи по ізоляції стальних труб, суд дійшов висновку, що наявність чи відсутність даного акту не може бути підставою для не оплати за виконані роботи, оскільки позивач не може вплинути на затвердження акту прийняття всього об'єкту в експлуатацію, проте шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, сторони підтвердили, що роботи виконані у повному обсязі, зауважень до виконаних робіт немає.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №00282 від 16.12.2015р. на суму 1 218,00 грн., які відповідно до вимог ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Облсількомунгосп» (79058, м.Львів, проспект В.Чорновола, 67, код ЄДРПОУ 01337475) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» (90400, Закарпатська область, м.Хуст, вул.І.Франка, 203, код ЄДРПОУ 00910392) 35 357,69 грн. - основного боргу, 3 150,22 грн. - 3% річних, 27 596,67 грн. - інфляційних втрат та 1 218,00 грн. - судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 29.04.2016р.
Головуючий суддя Петрашко М.М.
Суддя Кидисюк Р.А.
Суддя Мазовіта А.Б.