номер провадження справи 27/21/16
05.05.2016 Справа № 908/499/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Приморське орендне підприємство теплових мереж” (72100 Запорізька область, м. Приморськ, вул. Єчина, 4)
до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру (03151 м. Київ, вул. Народного ополчення, 3) в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру” (юридична адреса: 69095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4; місце знаходження: 69059 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; фактична адреса: 69037 м. Запоріжжя, вул. Зеленського, 3)
про стягнення 31 507 грн. 55 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 7 від 11.01.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 01.03.2016р.
Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Приморське орендне підприємство теплових мереж”, Запорізька область, м. Приморськ до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру, м. Київ в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру”, м. Запоріжжя про 14 141 грн. 17 коп. основного боргу, 9 203 грн. 18 коп. пені за період з 31.03.2013 р. по 31.12.2015 р., 766 грн. 45 коп. 3 % річних за період з березня 2013 р. по грудень 2015 р., 7 396 грн. 75 коп. втрат від інфляції за весь період прострочення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2016р., справу № 908/499/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою господарського суду від 23.02.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/499/16, присвоєно справі номер провадження 27/21/16 та призначено судове засідання на 23.03.2016р.
У судовому засіданні 23.03.2016р. судом оголошено перерву до 18.04.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду від 18.04.2016р, відповідно до п. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів - до 06.05.2016р, відповідно до ст. 77 ГПК України, судове засідання відкладено на 27.04.2016р.
Ухвалою суду від 27.04.2016р. розгляд справи відкладався на 05.05.2016р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.
05.05.2016р. продовжено судовий розгляд справи № 908/499/16.
05.05.2016р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 05.05.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Просить суд, у зв'язку з частковою оплатою стягнути з відповідача 13 141 грн. 17 коп. основного боргу, в іншій частині позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 13 141 грн. 17 коп. основного боргу, 9 203 грн. 18 коп. пені, 766 грн. 45 коп. 3% річних, 7 396 грн. 75 коп. втрат від інфляції.
Відповідач проти позову заперечив частково, зазначив у письмових запереченнях наступне: Центр ДЗК -відповідач у справі не заперечує проти наявності заборгованості за поставлену теплову енергію, однак не може визначити її фактичну суму у зв'язку з наступним: договором від 10.12.2012р. № 45 не передбачений порядок визначення кількості теплової енергії, що підлягає оплаті. Пунктами 7.1 і 7.2 договору встановлено, що облік теплової енергії на потреби опалення проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим засобом. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом, згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді. Сторони при укладенні договору не встановили порядок визначення обсягів отриманої теплової енергії для орендаря приміщення, що не має приладів комерційного обліку. У відповідача відсутні відомості про загальну площу приміщень, що знаходяться за адресою вул.. Пролетарська,119 у м. Приморськ.
На підтвердження обґрунтованості визначення частки площі орендованого Запорізькою регіональною філією Центру ДЗК приміщення від загальної площі не надано Технічного паспорту на будівлю, або будь-якого іншого документу, в результаті чого визначити правомірність нарахування плати за постачання саме у тому розмірі, що зазначено у актах та у рахунках не можливо.
Також, відповідач зазначив, що позивачем не враховано, що для стягнення пені за період для стягнення пені за період з 31.03.2013р. по 15.02.15р. пропущений строк позовної давності, встановлений статтею 258 ЦК України. (письмовий відзив додано до матеріалів справи).
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про теплопостачання”, споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.
Господарським судом встановлено, що 10.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Приморське орендне підприємство теплових мереж” (виробник теплової енергії) та Державним підприємством “Центр державного земельного кадастру в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру” (споживач) укладено договір на теплопостачання № 45.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до п. 1.1 договору виробник зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію до межі розподілу обслуговування теплових мереж, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно із п. 1.2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законами України «Про теплопостачання», та «Про електроенергетику», «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж» та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.
Пунктом 7.1 договору сторонами узгоджено, що облік теплової енергії на потреби опалення проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим засобом.
Відповідач займає приміщення у будівлі № 119 по вул. Пролетарська у м. Приморськ Запорізької області. Вказаний будинок належить територіальній громаді Приморського району в особі Приморської міської ради Запорізької області.
На будівлі № 119 по вул. Пролетарська встановлений теплолічильник тип WSG d 32 мм № 00268850 2007 р.в.
В опалювальні сезони 2012-2013р.р.; 2013-2014р.р.; 2014-2015р.р.; 2015-2016р.р. позивач здійснив постачання теплової енергії на вищевказану будівлю в повному обсязі (100%) опалювальних площ будівлі, що підтверджується підписаними з Приморською міською владаю відомостей про помісячне споживання теплової енергії.
Відповідно до листа Приморського міського голови № 01-20/2123 від 16.11.2012р., теплопостачання у будівлі № 119 по вул. Пролетарська у м. Приморськ Запорізької області розпочато з 16.11.2012р. за опалювальний період 2012-2013р.р.
З даного листа вбачається, що відповідач, як орендар, займає 58,48 кв.м. у будівлі № 119 по вул. Пролетарська у м. Приморськ Запорізької області. Опалювальна площа будівлі в опалювальний сезон 2012-2013р.р. складає 863,8 м2.
Відповідачу були нараховані та надані наступні рахунки (пропорційно займаної площі у будівлі) та акти приймання-передачі:
- рахунок № 00000001259 від 28.11.2012 р. - за листопад 2012 р., на суму 726,56 грн.;
- рахунок № 00000001392 від 29.12.2012 р. - за грудень 2012 р., на суму 1695,32 грн.;
- рахунок № 000000000043 від 28.01.2013 р. - за січень 2013 р., на суму 1548,48 грн.;
- рахунок № 000000000124 від 25.02.2013 р. - за лютий 2013 р., на суму 1512,31 грн.;
- рахунок № 000000000205 від 26.03.2013 р.- за березень 2013 р., на суму 1410,40 грн.;
- рахунок № 000000000304 від 22.04.2013 р. - за квітень 2013 р., на суму 934,79 грн., на
загальну суму 7 827,86 грн.
Відповідач протягом 2012-2013 років здійснив оплату за спожиту теплову енергію на
суму 5 482,67 грн.
Станом на 01.05.2013р. у відповідача існує заборгованість за спожиту теплову енергію, з березня 2013 року по квітень 2013 року, в розмірі 2345,19 грн.
Відповідно до розпорядження Приморського міського, теплопостачання у будівлі № 119 по вул. Пролетарська у м. Приморськ Запорізької області розпочато з 06.11.2013. за опалювальний період 2013-2014р.р.
Згідно з листа директора КП «Чисто місто Приморськ» № 320 від 25.09.2013р., вбачається, що відповідач в опалювальний період 2013-2014р.р. займає 39,98м2 площі нежитлових приміщень, що складає 6,77 % від усієї опалювальної площі будівлі Опалювальна площа будівлі в опалювальний сезон 2013-2014р.р. складає 590,55 м2.
Відповідно відповідачу були нараховані та надані наступні рахунки (пропорційно займаної площі у будівлі):
- рахунок № 000000000502 від 25.11.2013 р. - за листопад 2013 р., на суму 507,39 грн.;
- рахунок № 000000000606 від 26.12.2013 р. - за грудень 2013 р., на суму 1912,31 грн.;
- рахунок № 000000000026 від 31.01.2014р. - за січень 2014р., на суму 1995,60 грн.;
- рахунок № 000000000117 від 28.02.2014р. - за лютий 2014р., на суму 2070,12 грн.;
- рахунок № 000000000149 від 25.03.2014р. - за березень 2014р., на суму 1250,40 грн.;
- рахунок № 000000000236 від 14.04.2014р. - за квітень 2014р., на суму 855,88 грн., на
загальну суму - 8591,70 грн.
Відповідач протягом опалювального періоду 2013-2014 років не здійснив оплату за спожиту теплову енергію.
25.03.2014р. позивачем була подана претензія вих. № 38 від 25.03.2014. на суму 10081,01 грн. (без урахування квітня 2014 року).
Станом на 01.04.2014р. у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію, з листопада 2013р. по квітень 2014р. у розмірі 8591,70 грн.
Разом з березня 2013 року по квітень 2014 року, в розмірі 10 936,89грн.
24.10.2014р. позивачем була подана повторна претензія вих. № 99 від 24.10.2014р. на суму 10936,89 грн. ( з урахуванням квітня 2014р)
13.11.2014р. позивач отримав лист від відповідача вих. № 04/416 від 07.11.2014р. з проханням у наданні відстрочки щодо погашення заборгованості до кінця 2014 року у зв'язку з обмеженням джерела надходження коштів.
Відповідно до листів першого заступника Приморського міського голови № 01-20/1903 від 13.11.2014р. та № 01-20/1938 від 19.11.2014р., теплопостачання у будівлі № 119 по вул. Пролетарська у м. Приморськ Запорізької області розпочато з 13.11.2014 року за опалювальний період 2014-2015р.р.
Згідно листа першого заступника Приморського міського голови № 01-20/1938 від 19.11.2014 року відповідач в опалювальний період 2014-2015р.р. займає 18,4 м2 площі нежитлових приміщень, що складає 2 % від усієї опалювальної площі будівлі. Опалювальна площа будівлі в опалювальний сезон 2014-2015р.р. складає 923,72 м2.
Відповідно відповідачу були нараховані та надані наступні рахунки (пропорційно займаної площі у будівлі):
- рахунок № 000000000364 від 25.11.2014р. - за листопад 2014р., на суму 155,62 грн.;
- рахунок № 000000000443 від 26.12.2014р. - за грудень 2014р., на суму 511,78 грн.;
- рахунок № 000000000029 від 31.01.2015р. - за січень 2015р., на суму 604,93 грн.;
- рахунок № 0000000000066 від 28.02.2015р. - за лютий 2015р., на суму 481,09 грн.;
- рахунок № 000000000156 від 25.03.2015р. - за березень 2015р., на суму 511,32 грн., на загальну суму - 2 264,74 грн.
Відповідач протягом 2014-2015 років не здійснив оплату за спожиту теплову енергію.
Станом на 01.04.2015р. у відповідача виникла загальна заборгованість за спожиту теплову енергію, з березня 2013 року по березень 2015 року, в розмірі 13 201,63 грн.
12.01.2015р. позивач отримав лист від відповідача вих. № 04/06 від 12.01.2015 року, де гарантує погашення заборгованості за графіком.
На день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість.
05.10.2015р. на адресу відповідача позивачем направлено додаткова угода на зміну тарифу, згідно рішення виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 122 від 25.09.2015р.
29.10.2015р. на адресу відповідача було направлено повторну претензію (вих. № 117) та повторну додаткову угода на зміну тарифу, згідно рішення виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області № 122 від 25.09.2015р.
Згідно листа директора КП «Чисте місто Приморськ» № 624 від 05.11.2015р. відповідач займає 18,4 м2 площі нежитлових приміщень, що складає 2 % від усієї опалювальної площі будівлі. Опалювальна площа будівлі в опалювальний сезон 2015-2016 р.р. складає 923,72 м2.
Згідно з листа вбачається, що відповідач, як орендар, займає 18,4 кв.м . у будівлі № 119 по вул. Пролетарська у м. Приморськ Запорізької області
Відповідно відповідачу були нараховані та надані наступні рахунки (пропорційно
Займаної площі у будівлі):
- рахунок № 000000000312 від 26.11.2015р. - за листопад 2015р., на суму 228,64 грн.;
- рахунок № 000000000379 від 25.12.2015р. - за грудень 2015р., на суму 710,90 грн.; на загальну суму 939,54 грн.
Споживання теплової енергії нараховується згідно показникам лічильника.
Місяць споживанняПоказання лічильника МВт/ГКалПлоща в % відношенніГкалтарифСума
Листопад 201211,502/9,89258,48/863,8*100= 6,770,6691095,88726,56
Грудень 201226,577/22,8566,771,5471095,881695,32
Січень201324,269/20,8716,771,4131095,881548,48
Лютий 201323,708/20,3896,771,381095,881512,31
Березень 201322,109/19,0146,771,2871095,881410,4
квітень 201314,65/12,5996,770,8531095,88934,79
Листопад 20137,96/6,84639,98/590,55*100= 6,770,4631095,88507,39
Грудень 201329,97/25,7746,771,7451095,881912,31
Січень 201431,28/26,96,771,8211095,881995,60
Лютий 201432,446/27,906,771,8891095,882070,12
Березень 201419,603/16,8586,771,1411095,881250,40
Квітень 201413,422/11,5426,770,7811095,88855,88
Листопад 20148,233/7,0818,4/923,72*100= 20,1421095,88155,62
Грудень 201427,126/23,32820,4671095,88511,78
Січень 201532,064/27,57520,5521095,88604,93
Лютий 201525,543/21,96720,4391095,88481,09
Березень 20153,137/2,69820,0541095,8859,18
Березень 201519,477/16,75020,3351349,67452,14
Листопад 20156,925/5,95120,1191921,34228,64
Грудень 201521,523/18,50920,371921,34710,90
Примітка: 1 МВт складає 0,86 Гкал
Приклад: 21,523Мвт*0,86= 18,509Гкал
18,509Гкал*2%(площа)=0,37Гкал 0,37Гкал*1921,34грн(тариф)=710.90грн
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.
Міністерство фінансів України у листі від 30.05.2011р. № 31-08410-07-27/13794 надало роз'яснення щодо первинного документообігу.
Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується якась господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції, він має лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відноситься до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України.
Порядок договірних зобов'язань між учасниками у сферах господарювання врегульовано Господарським та Цивільним кодексами України. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006р. № 1577, роз'яснення чинного законодавства надає Міністерство юстиції України.
При поставці товарів (робіт) такими первинними документами можуть бути видаткова накладна постачальника або акт здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до Закону України «Про державну статистику» та Положенням про Державний комітет статистики України затвердження типових форм первинної облікової документації, що є обов'язковими для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, належить до компетенції Держкомстату. Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не належить до типових форм, що затверджується Держкомстатом, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачають тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставляються (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги, а сам факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видаткової накладної постачальника або актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг.)
Отже, посилання відповідача є безпідставними щодо відсутності відмітки про вручення на рахунках:
1. В акті приймання-передачі теплової енергії за березень 2013 року стоїть підпис та
печатка відповідача.
2. В акті приймання-передачі теплової енергії за квітень 2013 року стоїть підпис та
печатка відповідача.
3. В акті приймання-передачі теплової енергії за листопад 2013 року стоїть підпис та
печатка відповідача.
4. В акті приймання-передачі теплової енергії за грудень 2013 року стоїть підпис та
печатка відповідача.
5. Рахунок № 26 від 31.01.2014р та акт приймання-передачі теплової енергії за січень 2014 року був відправлений відповідачу поштою. Одержання якого підтверджено платіжним доручення № 2848 від 09.02.2016р (призначення платежу: оплата за теплопостачання згідно рахунку № 26 від 31.01.2014р.)
6. В акті приймання-передачі теплової енергії за лютий 2014 року стоїть підпис та печатка відповідача.
7. В акті приймання-передачі теплової енергії за березень 2014 року стоїть підпис та печатка відповідача.
8. В акті приймання-передачі теплової енергії за квітень 2014 року стоїть підпис та печатка відповідача.
9. Рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії за листопад 2014 року стоїть підпис інженера ОСОБА_3 та печатка Приморського районного відділу ДЗК.
10. Рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії за грудень 2014 року стоїть підпис начальника Приморського районного відділу ДЗК ОСОБА_4.
11. Рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії за січень 2015 року стоїть підпис інженера ОСОБА_3 Приморського районного відділу ДЗК.
12.Рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії за лютий 2015 року стоїть підпис інженера ОСОБА_3 Приморського районного відділу ДЗК.
13.Рахунок № 156 від 30.03.2015р та акт приймання-передачі теплової енергії за березень 2015 року був відправлений відповідачу поштою так як у прийманні в Приморському районному відділу ДЗК було відмовлено.
14. Рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії за листопад 2015 року стоїть підпис начальника Приморського районного відділу ДЗК ОСОБА_5
15.Рахунок № 379 від 25.12.2015р та акт приймання-передачі теплової енергії за грудень 2015 року був відправлений відповідачу поштою. Одержання якого підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 05.01.2016р. № 7210201803900).
Враховуючи вищевикладене у відповідача виникла загальна заборгованість у сумі 14 141 грн. 17 коп. (з урахуванням письмової заяви позивача, сума позову зменшена на 1000 (одну тисячу) грн.) - 13141,17грн. складає загальну заборгованість).
На адресу позивача відповідач надіслав лист вих. № 04/257 від 11.11.2015р. з проханням надати інформацію про фактично поставлену теплову енергію, загальну суму місячного платежу. В якому гарантує погашення заборгованості.
Відповідачем 16.11.2015 року вих. № 121 була надана відповідь, але станом на 18.01.2016 р оплата заборгованості здійсненна не була.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
П. 40 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007р. передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно ст. 276 ГК України відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.
Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов'язком відповідача є додержання вимог договору та нормативно - правових актів.
У відповідності п. 40 Правил відповідач зобов'язаний вчасно проводити розрахунок за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та Правил.
У відповідності до ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов договору.
Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю “Приморське орендне підприємство теплових мереж” були виконані всі умови договору.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовано договором на постачання теплової енергії.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру, м. Київ в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру”, м. Запоріжжя 13 141 грн. 17 коп. основного боргу.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 766 грн. 45 коп. 3% річних за період з березня 2013р. по грудень 2015р., 7 396 грн. 75 коп. втрат від інфляції за весь період прострочення.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні втрати.
Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт виконання зобов'язань за договором № 45 від 10.10.2012р. належним чином відповідач не довів.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою програмного комплексу “Законодавство” та враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних у розмірі 766 грн. 45 коп. та 7 396 грн. 75 коп. втрат від інфляції за весь період прострочення.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 203 грн. 18 коп. пені за період з 31.03.2013р. по 31.12.2015р.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розглянувши розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що згідно статті 258 ЦК України - спеціальна позовна давність частина 2 статті 258 ЦК України - позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу пені), встановлені спеціальні строки позовної давності, які відрізняються від загального строку тим, що підлягають застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.
Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Перевіривши розрахунок неустойки за допомогою програмного комплексу “Законодавство”, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення пені.
Стягненню підлягає пеня в розмірі 6 342грн.94коп. за період з 28.02.2015р. по 31.12.2015р.
В частині стягнення пені в розмірі 2 860грн.24коп.за період з 31.03.13р. по 05.02.2015р. слід відмовити.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.
Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги.
На підставі статті 85 ГПК України - 05.05.2016 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Приморське орендне підприємство теплових мереж”, м. Приморськ, Запорізька область до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру”, м. Запоріжжя задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру (03151 м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582) в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру” (юридична адреса: 69095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4; місце знаходження: 69059 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; фактична адреса: 69037 м. Запоріжжя, вул. Зеленського, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Приморське орендне підприємство теплових мереж” (72100 Запорізька область, м. Приморськ, вул. Єчина, 4, код ЄДРПОУ 19282171) 13 141 (тринадцять тисяч сто сорок одна)грн. 17 коп. основного боргу, 6 342(шість тисяч триста сорок дві) грн. 94 коп. пені, 766 грн. 45 коп. 3 % річних, 7 396 грн. 75 коп. втрат від інфляції, 1 209 (одна тисяча двісті дев'ять) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення оформлено та підписано 10.05.2016р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.