ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.05.2016Справа №910/14970/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД";
До Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк";
про визнання договору недійсним.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Кондратюк А. В., представник, довіреність № 140715-1/юр від 14.07.2015 р.;
Від відповідача: Спєров Д. К., представник, довіреність № 19/3-02/163 від 24.11.2015 р.;
Глухенька Я. В., представник, довіреність № 19/3-02/157 від 24.11.2015 р.;
Субора Н.С., представник, довіреність № 19/3-02/137 від 19.11.2015 р.;
Від третьої особи:Дудник Н. М., представник, довіреність № 424/03 01.04.2016 р.
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання іпотечного договору № 2 від 23.05.2013 недійсним.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 р., позов задоволено повністю. Визнано недійсним іпотечний договір № 2 від 23.05.2013 р., укладений Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 710.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2016 року у справі № 910/14970/15 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 року у справі № 910/14970/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 року № 04-23/297 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2016 року, справа № 910/14970/15 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року справу № 910/14970/15 прийнято до провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 15.03.2016 року.
У судових засіданнях 15.03.2016 р., 07.04.2016 р., 14.04.2016 р. та 28.04.2016 р. оголошувалась перерва у справі відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
У судовому засіданні 05.05.2016 р. представником відповідача подане клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України справи № 910/8438/15-г за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 р., позовні вимоги ОСОБА_6 були задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" від 07 травня 2013 року, що оформлено протоколом № 04/13.
04.05.2016 року Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 р. по справі № 910/8438/15-г, по якій питання щодо прийняття до провадження Вищим господарським судом України ще не вирішено.
Суд зазначає, що на час розгляду справи № 910/14970/15 рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 р. у справі № 910/8438/15-г набрало законної сили, а тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 910/14970/15, у зв'язку з чим суд відмовляє у клопотанні відповідача про зупинення провадження.
Також у судовому засіданні 05.05.2016 р. від представника відповідача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи. Обгрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на складність спору та значну кількість пов'язаних судових справ. Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і відповідачем не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи.
У судовому засіданні 05.05.2016 р. від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі ПрАТ «КУА «Брокбізнесінвест» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Судом відхилене зазначане клопотання, оскільки представник відповідача не надав суду доказів того, що прийняття рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки ПрАТ «КУА «Брокбізнесінвест».
У судовому засіданні 05.05.2016 р. представником відповідача подано заяву про відвід судді Мандриченко О.В. у справі 910/14970/15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2015 р. заяву Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про відвід судді Мандриченко О.В. у справі 910/14970/15 залишено без задоволення.
У судовому засіданні 05.05.2016 року представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (позичальник) та публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (позикодавець) 23.05.2013 року було укладено договір кредитної лінії № 280 (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до п. 2.1. якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку і на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 2.2., 2.3. кредитного договору сторони погодили, що кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 21.11.2014 та максимальним лімітом кредитування в розмірі 300 000 000,00 грн.
23.05.2013 в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ПАТ "Брокбізнесбанк" по кредитному договору № 280 від 23.05.2013 між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 2 (далі за текстом - іпотечний договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.4. якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності, а саме: нежилий будинок, загальною площею 2 590,8 кв.м, який знаходиться у м. Києві по вул. Саксаганського, буд. 115а, вартістю 144 015 000,00 грн, визначеною за взаємною згодою сторін.
Посилаючись на те, що на момент підписання договору від 23.05.2013 року у особи, яка їх підписувала від імені ТОВ " Капітал Інвест ЛТД ", були відсутні необхідні повноваження, позивач просив суд визнати договір іпотеки недійсним з підстав ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД" підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.
За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.
Згідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про визнання недійсним укладеного між ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" та ПАТ "Державний ощадний банк України" іпотечного договору № 2 від 23.05.2015 р., з мотивів перевищення особою, яка представляла інтереси позивача, власних повноважень на укладення такого правочину
У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);
- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.
При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що спірний договір іпотеки від 23.05.2013 р., від імені ТОВ "Капітал Інвест Лтд" підписано генеральним директором ОСОБА_7, який діє на підставі статуту.
Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України "Про господарські товариства".
Згідно до ст. 11-1 Закону України "Про господарські товариства" законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з положеннями статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Згідно ч. 1. 2 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.
Ст. 143 Цивільного кодексу України кореспондується із ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р. №1576-ХП та встановлює, що товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі Статуту.
У відповідності до статті 23 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи управління товариством та їх посадові особи управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради наглядової ради товариства.
Згідно з приписами ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.
Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
За умовами статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД", в редакції, чинній на дату укладення спірного договору, вищим органом Товариства є Загальні Збори його учасників.
Нормами ст. ст. 97, 99, 161 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи (загальні збори і виконавчий орган); виконавчий орган створюють загальні збори в складі однієї або кількох осіб і він діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Пунктом 11 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД", в редакції від 09.11.2012 року, чинній на момент укладення Іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року, передбачено, що виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю є Дирекція Товариства на чолі з Генеральним директором.
У відповідності до п. 11.5 Статуту Товариства генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства, представляє інтереси з усіх питань діяльності Товариства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, як на Україні, так і за кордоном. Генеральний директор не має права без погодження з Загальними Зборами Учасників розпоряджатись майном Товариства, в тому числі наданням його у заставу та інше. Генеральний директор має право без довіреності від імені Товариства будь - які правочини, юридичні дії спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків, зокрема, розпоряджатися грошовими коштами ,укладати договори, контракти та угоди Товариства у відповідності з чинним законодавством та цим Статутом без погодження з Загальними Зборами Учасників, що не перевищують суму 100 000 грн. 00 коп.
07.05.2013 року Загальними зборами позивача прийнято рішення (оформлене протоколом №04/13) про надання згоди на надання в заставу нежилого приміщення загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД" на праві власності з метою виступити майновим поручителем по зобов"язаннях АТ "Брокбізнесбанк", які виникнуть при підписанні Договору відновлювальної кредитної лінії між АТ "Державний ощадний банк України" та АТ "Брокбізнесбанк", а також уповноважено генерального директора ТОВ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД" ОСОБА_7 на здійснення усіх необхідних дій та підписання усіх необхідних документів, пов"язаних з наданням в заставу майна та укладенням договору іпотеки нежилого приміщення загальною площею 2590,8 кв.м., який знаходиться у м. Києві, вул. Саксаганського, буд. 115а, з метою виступити майновим поручителем по зобов"язаннях АТ "Брокбізнесбанк", які виникнуть при підписанні договору відновлювальної кредитної лінії між АТ "Державний ощадний банк України" та АТ "Брокбізнесбанк".
Проте рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року по справі №910/8438/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 р. у справі № 910/8438/15-г визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" від 07 травня 2013 року, що оформлено протоколом № 04/13.
Під час розгляду справи 910/8438/15-г господарськими судами було, зокрема, встановлено, що директор ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест", надаючи згоду від імені останнього, прийняв від імені учасника рішення про активи (майно) товариства та інституційних інвесторів, без попереднього погодження з Наглядовою ради ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" та акціонерами ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест", а тим самим перевищив свої повноваження. Директор ПрАТ "Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду "Брокбізнесінвест" перевищив свої повноваження, оскільки він безпідставно узгодив від імені власника 100 % статутного капіталу можливість укладання значного правочину останнього без будь-якої конкретної інформації про суму правочину, обсяг зобов'язань та строки, безпідставно уповноваживши генерального директора ТОВ "Капітал Інвест ЛТД" на вчинення усіх необхідних дій (не конкретизувавши яких саме, фактично надавши безмежні повноваження) на укладання договору іпотеки.
Згідно п. 2-4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).
Відповідно до пунктів 33 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі „Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу „Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Таким чином, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест Лтд" оформлене протоколом №04/13 від 07.05.2013р., не створило відповідних правових наслідків для сторін, оскільки воно є недійсними.
Як роз'яснено в п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень.
Ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
З огляду на обов'язкову перевірку банком повноважень осіб, які підписують кредитні договори, договори іпотеки, ПАТ "Державний ощадний банк України" за всіма обставинами не могло не знати про обмеження повноважень генерального директора на підписання договору іпотеки, оскільки таке обмеження міститься безпосередньо у статуті позивача, який повинен був бути перевірений співробітниками банку перед укладанням спірного договору іпотеки. Також банк не був позбавлений права спів ставити рішення прийняте загальними зборами, яке оформлене протоколом № 04/13 від 07.05.2013 та в подальшому було визнано недійсним рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року у справі №910/8438/15-г, з положеннями статуту позивача, оскільки вказане рішення містило можливість укладання значного правочину без будь-якої конкретної інформації про суму правочину, обсяг зобов'язань та строки.
Тобто, банк, за умови виконання ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", мав беззаперечні можливості визначити відсутність у ОСОБА_7, який на той час був генеральним директором, відсутність повноважень на підписання спірного правочину.
Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що вчинення представником правочину із перевищенням повноважень не створює жодних юридичних наслідків для довірителя за виключенням випадку наступного схвалення правочину.
Суд зазначає, що матеріалами справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України щодо наступного схвалення безпосередньо уповноваженим органом - загальними зборами Товариства позивача, вчиненого генеральним директором спірного правочину, а отже, такий договір не створює жодних юридичних наслідків.
Таким чином, при укладенні спірного договору ОСОБА_7, діючи від імені іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД", у порушення вимог ст. ст. 97, 99, 161 Цивільного кодексу України вийшов за межі своїх повноважень.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним іпотечного договору №2 від 23.05.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрований в реєстрі за № 710.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним з моменту укладання іпотечний договір № 2 від 23.05.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 115-А, ідентифікаційний код юридичної особи 34354782), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрований в реєстрі за № 710.
3. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОСПІТАЛЬНА, будинок 12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 115-А, ідентифікаційний код юридичної особи 34354782) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 06.05.2016 р.