ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.04.2016Справа №910/5969/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Торг ЛТД»
до Фірми «Т.М.М.» товариство з обмеженою відповідальністю
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»
про стягнення 79 806,28 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Пінчук-Ніколайчук Ю.В. - по дов. № б/н від 21.01.2016
від відповідача Полежаєва К.О. - по дов. № б/н від 11.01.2016
від третьої особи Галкова І.О. - по дов. № б/н від 10.01.2014
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Торг ЛТД» до Фірми «Т.М.М.» товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 79 806,28 грн. неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу згідно договору фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25.04.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 порушено провадження у справі № 910/5969/16, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», призначено справу до розгляду на 19.04.2016.
Відповідачем 15.04.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в судове засідання, який має приймати участь в іншому судовому процесі.
Відповідач у поданому 15.04.2016 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки позивачем не надано доказів прав власності на транспортні засоби, зареєстровані належним чином згідно законодавства України, а отже не доведено порушення його прав.
Третя особа у поданих в судовому засіданні 19.04.2016 поясненнях позовні вимоги позивача підтримує повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5969/16 від 19.04.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням позивачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 04.094.2016, розгляд справи був відкладений на 26.04.2016.
Позивач в судовому засіданні 26.04.2016 позовні вимоги підтримав.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 26.04.2016 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем стягується неустойка у вигляді пені, одна за не грошове зобов'язання, що суперечить нормам діючого законодавства України. також зазначає, що розмір пені перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.
Третя особа в судовому засіданні 26.04.2016 позовні вимоги позивача підтримала повністю.
В судовому засіданні 26.04.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стрін, Господарський суд міста Києва
25.04.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (лізингодавець) та Фірмою «Т.М.М.» товариство з обмеженою відповідальністю (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 805/04/2007 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору лізингодавець зобов'язався придбати у власність техніку (далі - майно) у відповідності до встановленої лізингоодержувачем специфікації:
тип: спецтехніка,
марка, модель: екскаватор-навантажувач 3 СХ SM (4 одиниці),
№ шасі: буде визначений в акті здачі-приймання майна, рік випуску: 2007 р, та передати його без надання послуг з управління та технічної експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу в тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти його на умовах даного договору.
Згідно з п. 3.1. договору передача лізингодавцем майна, а також необхідного приладдя та документів, що є невід'ємною частиною майна, та прийняття його лізингоодержувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання майна.
Спецтехніка, що є предметом фінансового лізингу (екскаватор-навантажувач 3 СХ SM) у кількості 4 одиниці передано відповідачу відповідно до видаткової накладної № РН-0000187 від 29.05.2007 та довіреності серії ЯНЮ № 464409 від 29.05.2007.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що за час прострочення повернення майна з лізингу відповідач має сплатити неустойку за період з 08.12.2015 по 17.02.2016 (72 дні) в розмірі 79 806,28 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до п. 6.6. договору порядок внесення грошових коштів в рахунок оплати лізингових платежів зазначений у Графіку внесення платежів, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 1 до договору).
30.07.2009 між сторонами було укладено додаткову угоду № 805/04/2007/R, відповідно до якої додаток № 1 - Графік внесення платежів викладено в новій редакції.
Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
05.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Торг ЛТД» (набувач, позивач) було укладено договір відступлення права вимоги (заміни сторони в зобов'язанні) № 222/11-2013 (далі - договір відступлення).
Згідно з п. 1.1. договору відступлення кредитор передає, а набувач приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань, які виникли на підставі договору фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25.04.2007
Відповідно до п. 1.2. договору відступлення за даним договором набувач отримує всі права та обов'язки, що належать кредитору по відношенню до боржника, а саме право вимоги від боржника належного виконання зобов'язань за договором лізингу, в тому числі: оплат лізингових платежів, пені, штрафів, викупної вартості, інших платежів, що підлягають оплаті на підставі умов договору лізингу та законодавства України.
Пунктом 1.5. договору відступлення визначено, що за даним договором набувач отримує всі майнові права (в тому числі право власності) на предмет лізингу, який переданий за договором лізингу, а також права вимоги виконання зобов'язань, що виникли на підставі договору (ів) поруки, укладених (якщо такі було укладено) в забезпечення зобов'язань за договором лізингу.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином позивач набув право вимоги до відповідача виконання зобов'язань, які виникли на підставі договору фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25.04.2007.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5195/15-г від 27.04.2015 задоволенні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Торг ЛТД» про стягнення з Фірми «Т.М.М.» товариство з обмеженою відповідальністю заборгованості за договором фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25.04.2007 за лізинговими платежами 75 та 76 у розмірі 112 407,93 грн., 3% річних в розмірі 4 891,18 грн., інфляційні втрати в розмірі 33 904,00 грн. та судовий збір в розмірі 3 024,08 грн.
Згідно з п. 12.1.3 договору права лізингоодержувача на володіння та користування майном можуть бути припинені лізингодавцем в односторонньому порядку якщо лізингоодержувач більше двох разів підряд допустив затримку платежу більше ніж на 10 банківських днів.
Позивач листом № 162-11/15 від 26.11.2015 надіслав відповідачу вимогу про повернення предмету лізингу за договором фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25.04.2007 у строк до 07.12.2015, у зв'язку з несвоєчасним внесенням лізинговим платежів та наявністю заборгованості.
Дана вимога була надіслана 01.12.2015 рекомендованою кореспонденцією за № 04209 10303197, що підтверджується фіскальним чеком № 5513 від 01.12.2015 та описом вкладення у цінний лист від 01.12.2015.
Зазначена вимога отримана відповідачем 02.12.2015, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 04209 10303197.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений позивачем строк предмет лізингу не повернув, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 12.3. договору передбачено, що в разі якщо у визначений лізингоодержувачем строк майно, документи та приладдя, що є невід'ємною частиною майна, не передані лізингодавцю, то лізингоодержувач має право вилучити майно в примусовому порядку, а також вимагати сплати неустойки в розмірі 0,5% від поточного боргу лізингоодержувача за кожний день прострочки передачі майна та/або документів та приладдя, що є невід'ємною частиною майна.
Отже, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що пунктом 12.3. договору сторони узгодили інший розмір неустойки за час прострочення повернення майна.
У п. 7.1. договору сторонами визначено, що поточний борг лізингоодержувача на кожний період фінансового лізингу змінюється згідно Графіку внесення платежів (додаток № 1 до договору) за умови внесення лізингоодержувачем чергового лізингового платежу в повному обсязі.
Матеріли справи свідчать, що останнім сплаченим черговим платежем був 76 лізинговий платіж (стягнуто в судовому порядку), а отже згідно Графіку внесення платежів сума поточного боргу становить 20 476,03 у.е. (евро).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 79 806,28 грн. за період прострочення повернення майна з 08.12.2015 по 17.02.2016.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Торг ЛТД» є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фірми «Т.М.М.» товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Г.Тимофєєвої, 3, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Торг ЛТД» (01042, м. Київ, вул. А.Філатова, 22/8, офіс 402, код ЄДРПОУ 38952030) 79 806 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот шість) грн. 28 коп. неустойки за неповернення майна, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 05.05.2016.
СуддяВ.В. Сівакова