ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.05.2016Справа №910/2698/16
За позовомПублічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод";
До Міністерства оборони України;
За участю Генеральної прокуратури України;
Простягнення 37 135 478,80грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача:Сядра О.В., представник за довіреністю № б/н від 27.01.2015 р.;
Від відповідача: Ковальчук І.В., представник за довіреністю № 220/826/д від 30.12.2015 р.;
Від прокуратури:Яговдік С.М., посвідчення № 029909 від 23.01.2014 р.;
Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" звернулося до суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України грошових коштів в сумі 37 135 478,80 грн.,що становлять собою недоплату за державним контрактом від 17.12.2009 р. № 247/1/09/45 та додатковою угодою від 19.12.2013 № 1.5.4 до нього.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2698/16 від 22.02.2016 р., яку призначено до розгляду на 17.03.2016 р.
17.03.2016 року судом було отримано від відповідача відзив на позовну заяву, здійснено перехід до розгляду спору по суті та відкладено розгляд справи на 07.04.2016 р.
04.04.2016 року від Генеральної прокуратури України надійшло повідомлення № 10/2/3-21979-16 про вступ у справу.
У судовому засіданні 07.04.2016 року було оголошено перерву до 19.04.2016 року.
Ухвалою від 19.04.2016 року розгляд справи було відкладено на 28.04.2016 року у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача та прокурора, а також продовжено строк вирішення спору у справі за клопотанням представника позивача.
28.04.2016 року в судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.05.2016 року.
У ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, вказуючи на те, що за умовами за державного контракту від 17.12.2009 № 247/1/09/45 та додаткової угоди від 19.12.2013 року № 1.5.4 до нього відповідач зобов'язався у 2013 році оплатити підрядні роботи з будівництва одного з чотирьох кораблів проекту 58250 класу "корвет" в сумі 169 614 084,88 грн., оплативши натомість лише 132 478 606,08 грн. та заборгувавши, відповідно, 37 135 478,80 грн.
Згідно з позовною заявою, усними та письмовими поясненнями представника позивача, в процесі виконання державного замовлення за додатковою угодою до названого державного контракту підрядником витрачено 135 561 983,87 грн. і залишок несплаченої відповідачем як замовником робіт суми необхідний для закупівлі комплектуючих та обладнання для корабля в іноземних контрагентів, митного очищення вже закупленого обладнання. Через брак власних коштів Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" не взмозі розрахуватися з постачальниками, сплатити митні збори і платежі та постійно несе збитки, а також отримує вимоги зі сплати штрафних санкцій від іноземних контрагентів та органів фіскальної служби через порушення порядку зовнішньо-економічної діяльності.
Відповідно до відзиву на позовну заяву та пояснень представника відповідача Міністерство оборони України заявлені вимоги заперечує та просить відмовити у заявленому позові через недотримання умов договору з боку позивача, вказуючи на те, що оплата підрядних робіт згідно з державним контрактом та додатковою угодою до нього від 19.12.2013 має відбуватися на підставі актів виконаних робіт, обов'язок з надання яких Публічним акціонерним товариством "Чорноморський суднобудівний завод" все ще не виконано.
Прокурор у справі під час судових засідань підтримав правову позицію відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Міністерство оборони України в якості замовника та Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод", в якості виконавця 17.12.2009 року уклали державний контракт № 247/1/09/45 з державного оборонного замовлення за кошти Державного бюджету України, за умовами якого позивач зобов'язався в інтересах відповідача побудувати серію з чотирьох кораблів класу "корвет" проекту 58250, здійснити їх випробування за погодженими програмами випробувань та здати кораблі замовнику в повній готовності і комплектності, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти від позивача завершене будівництво кораблів та своєчасно оплатити всі роботи.
Згідно з п. 1.4 державного контракту зобов'язання сторін за контрактом виникають виключно після укладення окремої додаткової угоди до контракту відповідно до п. 9.6, де вказано, що при фінансуванні за спеціальним фондом замовник бере на себе зобов'язання виключно в межах фактичних надходжень до спеціального фонду Державного бюджету на виконання контракту. При фінансуванні робіт замовником за рахунок загального та стабілізаційного фонду Державного бюджету, обсяг обов'язків замовника з фінансування визначається згідно з діючим законодавством України.
За умовами п. 2.1 державного контракту виконавець протягом двох місяців з початку виконання робіт з будівництва кожного корабля розробляє відповідний графік його будівництва, який погоджується представником замовника.
Кораблі повинні бути виготовлені із матеріалів поставок виконавця за винятком тих поставок, які за умовами контракту виконує замовник. Замовник сприяє виконавцю в отриманні документів, необхідних для отримання повноважень на право здійснення імпорту товарів військового призначення (п. 2.2).
Роботи з будівництва кораблів повинні виконуватись крупно-блоковим методом у закритому елінгу орієнтовно до ступеню технічної готовності 82 відсотки (п. 2.3).
Робоча конструкторська документація для будівництва кораблів розробляється Казенним підприємством "Дослідно-проектний центр кораблебудування" (проектант) за окремим державним контрактом із замовником та погоджується представниками виконавця. Організація технічного супроводження кораблів проектантом належить до повноважень замовника (п. 2.4, п. 2.5).
Озброєння та технічні засоби корабля, перелік яких наведено в додатку № 2, виконавець для оснащення головного корабля отримує у проектанта згідно з узгодженим сторонами графіком. Закупка та постачання озброєння та технічних засобів корабля на перший серійний та послідуючі кораблі покладається на виконавця (п. 2.7).
Повна відповідальність за своєчасне постачання робочої конструкторської документації, озброєння та технічних засобів корабля покладається на замовника (п. 2.8).
Згідно з п. 2.9 державного контракту виконавець має право залучати інші підприємства (контрагентів) для постачання матеріалів та комплектуючих виробів, а також для виконання частини робіт за контрактом. Залучення контрагентів та укладення договорів з ними здійснюється виконавцем за обов'язковим погодженням з представником замовника. За рішенням замовника окремі контрагентські договори підлягають погодженню з ним (п. 2.9).
Орієнтовні терміни здачі кораблів встановлені у п. 3.1 договору, відповідно до якого головний корабель (заводський номер 01701) підлягає здачі у 2012 році, перший серійний корабель у 2014 році, другий серійний корабель у 2016 році, третій серійний корабель у 207 році.
Обсяг фінансування за роками та терміни здачі кораблів уточнюються окремими додатковими угодами на відповідний бюджетний рік, виходячи з визначених показників державного оборонного замовлення. Початок будівництва першого серійного та наступних кораблів визначається окремими додатковими угодами (п. 3.3).
Підтвердженням повного закінчення робіт в обсязі прийнятих виконавцем зобов'язань щодо кожного корабля серії є підписаний сторонами відповідний приймальний акт надводного корабля. Сторони встановлюють, що фактом повного закінчення робіт в обсязі прийнятих виконавцем зобов'язань є затвердження приймального акту надводного корабля для останнього корабля серії (п. 3.4).
У розділі 4 державного контракту від 17.12.2009 "сума (ціна) контракту" сторонами було погоджено, що загальна ціна такої угоди є орієнтовною та підлягає перегляду після укладення виконавцем договорів з контрагентами, а також може корегуватися при введені нових законодавчих актів, економічних нормативів, при зміні вартості енергоносіїв, матеріалів та комплектуючих виробів, при зміні обсягів фактично використаних матеріалів, які впливають на собівартість кораблів, при зміні курсів валют, застосованих при імпорті обладнання та цін робіт контрагентів.
Відповідно до п. 5.1 державного контракту розрахунки за контрактом здійснюються за фактично виконані роботи, вартість яких визначається в актах виконаних робіт, підписаних представником замовника, після пред'явлення виконавцем рахунку-фактури. Для затвердження акту виконаних робіт виконавець надає замовнику розрахунково-калькуляційні матеріали та висновок представника замовника щодо фактичних витрат на виконані роботи.
Згідно з п. 5.2 контракту замовник має права повернути рахунки виконавцю без оплати у таких випадках:
а) при направленні рахунків на оплату без прикладення всіх необхідних документів, передбачених п. 5.1 цього контракту;
б) при неналежному оформленні документів (відсутності печатки, підписів тощо).
Замовник може проводити попередню оплату робіт у встановленому чинним законодавством України порядку в межах фактичного надходження коштів на фінансування контракту. Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 202-2 та п. 19-1 Порядку формування основних показників державного оборонного замовлення, розміщення та коригування обсягів поставки (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг за оборонним замовленням, а також контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2244 попередня плата здійснюється на строк не більше шусти м'ясці. Виконавець повинен у строк до закінчення шести місяців з дня отримання коштів підтвердити цільове використання попередньої плати наданням на затвердження замовнику документів, передбачених п. 5.1 (п. 5.3).
У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що 18.03.2013 р. сторони уклали додаткову угоду № 1.4.3 до державного контракту, якою п. 5.3 було викладено у новій редакції: "за рішенням замовника розрахунки за контрактом можуть здійснюватися шляхом попередньої оплати на строк до 18 місяців, а у разі здійснення попередньої плати - виконавець у термін до 18 місяців з дня отримання попередньої плати повинен звітувати перед замовником про цільове використання попередньої плати. Звітування здійснюється шляхом здачі замовнику обсягів виконаних робіт та закупленого комплектуючого обладнання.
Текст додаткової угоди від 18.03.2013 року № 1.4.3 учасниками провадження у справі суду подано не було.
Натомість, позивач подав суду додаткову угоду від 23.11.2011 № 1.3.6 до державного контракту № 247/1/09/45 від 17.12.2009 з державного оборонного замовлення за кошти Державного бюджету України, згідно з якою п. 5.3 контракту викладено в наступній редакції: "За рішенням замовника розрахунки за роботи можуть здійснюватися шляхом попередньої оплати (згідно з вимогами статті 27 "Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення….", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 464 "Питання державного оборонного замовлення") після надання виконавцем рахунку.
У разі здійснення попередньої оплати, виконавець у термін до шести місяців з дня надходження коштів, але не пізніше термінів, визначених специфікацією, звітує перед замовником про їх використання.
Звітування здійснюється шляхом здачі замовнику обсягів виконаних робіт щодо побудови корабля проекту 58250 заводський номер 01701, передбачених умовами контракту з оформленням таких документів:
- акту приймання;
- протоколу договірної ціни;
- висновку ГПЗ № 1301 щодо договірної ціни на обсяг робіт, зазначених в Акті приймання;
- посвідчення ГПЗ № 1301.
Приймання виконаних робіт з побудови корабля проекту 58250 заводський № 01701 здійснює ГПЗ № 1301. Факт приймання засвідчується начальником ГПЗ № 1301 шляхом підписання Акту приймання та видачею посвідчення ГПЗ№ 1301.
Роботи вважаються виконаними після затвердження Акту приймання та Протоколу договірної ціни замовником.
Висновок ГПЗ № 1301 щодо договірної ціни надається замовнику разом з розрахунково-калькуляційними матеріалами щодо обґрунтування вартості виконаних робіт з побудови корабля проекту 58250 заводський номер № 01701 згідно Акту приймання за результатами фактичних витрат виконавця".
У п. 5.4 державного контракту сторони погодили, що за погодженням із замовником, виконавець забезпечує виконання власних робіт і послуг з будівництва кораблів за погодженим графіком протягом шести місяців незалежно від державного фінансування. Закупівля у зазначений період озброєння та крупних агрегатів закордонного виробництва, вартість вітчизняних контрагентських робіт та поставок, вартість обладнання та матеріалів виконавцем може здійснюватися виходячи із власних можливостей.
Відповідно до п. 5.5 державного контракту якщо з дати останнього переказу коштів на рахунок виконавця минуло більше ніж 12 місяців, виконавець має право, своєчасно повідомивши замовника, змінити умови п. 2.3, а саме: приймати рішення по використанню критого елінгу на користь інших замовлень, а також має право на відшкодування понесених фактичних витрат з будівництва корабля з урахуванням п. 9.6 цього контракту.
Згідно з п. 8.1 державного контракту за порушення строків побудови кораблів виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості корабля за кожний день прострочення поза встановлений строк поставки, а за прострочення понад 30 діб - додатково штраф в розмірі 7 відсотків вартості.
За ненадання звітних документів згідно з вимогами п. 5.3 контракту виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми коштів, на яку не подано звіт про використання попередньої плати за кожний день прострочення поза встановлений термін, а при простроченні понад 30 днів - додатково штраф в розмірі 7 відсотків від суми коштів, на яку не подано звіт (п. 8.2).
У п. 10.1, п. 10.2 державного контракту від 17.12.2009 р. сторони погодили, що він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 р. і може бути пролонгований за згодою сторін.
19.12.2013 р. Міністерство оборони України в якості замовника та Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" в якості замовника уклали додаткову угоду № 1.5.4 до державного контракту № 247/1/09/45 від 17.12.2009 р. з державного оборонного замовлення за кошти Державного бюджету України.
У п. 1 вказаної додаткової угоди встановлено, що обсяг фінансування у 2013 році за загальним фондом становить 169 614 084,88 грн., у тому числі ПДВ 28 269 014,15 грн.
У п. 2 додаткової угоди зазначено викласти специфікацію № 3 з виготовлення складових частин та закупівлі комплектуючого обладнання для побудови корабля проекту 58250, заводський № 01701 у новій редакції (додаток № 1 до цієї додаткової угоди).
Згідно з п. 3 додаткової угоди було введено в дію Протокол № 3-04-ор погодження орієнтовної ціни на виготовлення складових частин та закупівлю комплектуючого обладнання для побудови корабля проекту 58250, заводський № 01701 згідно зі специфікацією № 3 (додаток № 2 до цієї додаткової угоди).
Відповідно до п. 5 додаткової угоди у рамках виконання державного контракту від 17.12.2009 № 247 та фінансування у 2013 році виконавець зобов'язується виготовити складові частини, закупити та поставити комплектуюче обладнання відповідно до специфікації № 3, а замовник зобов'язується оплатити виготовлені складові частини та закуплене обладнання відповідно до умов контракту.
Загальна орієнтовна вартість виготовлення складових частин та комплектуючого обладнання за специфікацією цієї додаткової угоди складає 169 614 084,88 грн. у тому числі ПДВ 28 269 014,15 грн.
В якості додатку № 1 до цієї додаткової угоди сторони підписали специфікацію № 3 "виготовлення складових частин та закупівлі комплектуючого обладнання для побудови корабля проекту 58250, заводський № 01701", розділом 1 якого є "виготовлення складових части" (погоджено номери креслень, ескізів, схем, бригадо комплектів, заявок, креслень виробів МСЧ, калькуляцій, в яких розрахована орієнтовна ціна), розділом 2 якого є "закупівля комплектуючого обладнання" (погоджено номер відомості, найменування комплектуючого обладнання, терміни виготовлення або поставки).
В якості додатку № 2 до додаткової угоди від 19.12.2013 р. сторонами було підписано протокол № 03-04-ор "погодження орієнтовної ціни на виготовлення складових частини та закупівлю комплектуючого обладнання для побудови корабля проекту 58250, заводський № 01701 згідно специфікації № 3", розділом 1 якого є "виготовлення складових частин" (погоджено калькуляцію № 01701-03-04-ор ціною 27 446 222,75 грн. з ПДВ), розділом 2 "закупівля комплектуючого обладнання (авансування виготовлення комплектуючого обладнання на загальну суму 142 167 862,13 грн. в тому числі 23 694 643,69 грн. ПДВ)".
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач зобов'язаний перерахувати йому 37 135 478,80 грн., тобто, решту грошових коштів, передбачених на фінансування державного контракту від 17.12.2009 р. та додаткової угоди від 19.12.2013 р. до нього у 2013 році, оскільки ці кошти потрібні позивачеві для виконання своїх же зобов'язань перед відповідачем щодо поставки двох допоміжних дизель-генераторів Caterpillar у звукопоглинаючому укритті, модель С32 за контрактом № MAR/C/17-11 від 12.04.2013 р.; здійснення митного оформлення обладнання та надання відповідачу звіту про цільове використання коштів; закриття валютної операції за контрактом № MAR/C/17-11 та припинення нарахування пені за порушення строків розрахунків за імпортним контрактом; скасування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на приписи ст. 16 Цивільного кодексу України, де встановлено, що способом захисту порушеного права та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що Міністерство оборони України за додатковою угодою від 19.12.2013 р. до державного контракту від 17.12.2009 р. не брало на себе зобов'язань з оплати робіт, а лише повідомляло виконавця про обсяги фінансування у 2013 році. За твердженнями відповідача у позивача наявна прострочена дебіторська заборгованість в сумі 125,6 млн. грн. і подальше фінансування робіт за контрактом не можливе через прострочену дебіторську заборгованість підприємства та на підставі наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження порядку казначейського обслуговування державного бюджету по витратам" від 24.12.2012 № 1407, де визначено, що платіжне доручення не приймається до виконання в випадку не подачі документів, які підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) по договорам, згідно з умовами на яких здійснювалося авансування.
З матеріалів справи, до яких позивачем приєднано виписки з банківського рахунку, судом встановлено, що відповідач перерахував позивачеві 132 478 606,08 грн. у період з 02.09.2013 р. по 30.12.2013 р., вказавши у призначенні платежу про перерахування коштів як попередньої оплати на виконання робіт з будівництва головного корабля класу "корвет".
Як вказувалося вище, відповідно до додаткової угоди від 19.12.2013 р. фінансування цієї угоди відбувається за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету і обсяг фінансування контракту у 2013 році становить 169 614 084,88 грн.
Оскільки додаткова угода № 1.5.4 була укладена сторонами 19.12.2013 р., то кошти, перераховані відповідачем позивачеві до цієї дати слід вважати попередньою платою (22 037 927,96 грн.), так само як і решту перерахованої суми (110 440 678,12 грн.), адже згідно з п. 5.1 державного контракту розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи, з згідно з наявними у справі доказами акти виконаних робіт датовані 2014 роком.
Таким чином, з урахуванням п. 5.3 державного контракту в редакції додаткової угоди від 18.03.2013 р. № 1.4.3 позивач повинен був у строк до 30.12.2014 р. підтвердити цільове використання попередньої плати.
Матеріалами справи підтверджується, що 29.10.2014 р. відповідач затвердив акт № 14-дц приймання виготовлених складових частин згідно зі специфікацією № 3 виготовлення складових частин і закупівлі комплектуючого обладнання та озброєння для побудови корабля проекту 58250, заводський № 01701 до додаткової угоди до державного контракту від 17.12.2009 р. № 247/1/09/45, за яким відповідачем прийнято виготовлені позивачем складові частини на суму 30 820 094,88 грн. з ПДВ.
Згідно з розділом 1 вказаного акту "перелік виготовлений складових частин" відповідачем було прийнято складові частини для будівництва корабля за 6-ма кресленнями (ескізами/схемами), 6-ма заявками ІНО (бригад комплектами/кресленнями виробів МСЧ) та 5-ма актами виконаних робіт, а саме: від 23.07.2014 р. № 66, від 11.06.2014 р. № 550, від 24.06.2014 р. № 10, від 21.07.2014 р. № 607 по калькуляції № 01701-03-01-дц.
Відповідно до розділу № 2 зазначеного акту "вартість виготовлених складових частин" договірна ціна за калькуляцією № 01701-03-01-дц становить 30 820 094,88 грн. з ПДВ.
Оскільки акт від 29.10.2014 р. № 14-дц не містить посилання на додаткову угоду від 19.12.2013 р. № 1.5.4 і враховуючи, що у його розділі 2 описується калькуляція № 01701-03-01-дц, суд не приймає цей акт та додатки до нього в якості доказів виконання позивачем зобов'язань за угодою, з якої виник спір (від 19.12.2013 р. № 1.5.4), оскільки специфікація та протокол погодження орієнтовної ціни до такої угоди складені з посиланням на калькуляцію № 01701-03-04-ор.
Так само не приймаються в якості доказів у справі протокол № 14-дц, калькуляція № 01701-03-05-ор, пояснювальна записка до додаткової угоди № 1.5.6, оскільки фактичних даних на підтвердження того, що відомості, вміщені в цих документах стосуються виконання угоди, за якою виник спір (від 19.12.2013 № 1.5.4) суду подано не було. З цих самих підстав суд не вважає доказом у справі приєднаний до позовної заяви акт № 17-дц і додатки до нього, оскільки вони, крім описаних обставин, не затверджені відповідачем.
Поряд з викладеним, судом приймається як належний засіб доказування акт № 12-дц-обл від 03.07.2014 р. закупівлі комплектуючого обладнання згідно зі специфікацією № 3 за додатковою угодою від 19.12.2013 р. № 1.5.4 до державного контракту від 17.12.2009 р. № 247/1/09/45, за яким відповідач прийняв закуплене позивачем комплектуюче обладнання на загальну суму 8 364 339,14 грн. без ПДВ, а саме: заспокоювач хитавиці активний з бортовими неприбираючимися рулями, площа руля 4,6 м2 кожний, тип ABS Hydro-220/2P/NR вартістю 730 104,00 євро.
Інших документів, що стосуються звітування виконавця перед замовником за додатковою угодою від 19.12.2013 р. № 1.5.4 до державного контракту від 17.12.2009 р. № 247/1/09/45 суду подано не було.
У позовній заяві позивач вказує на те, що відповідачем порушено договірні зобов'язання у зв'язку з неперерахуванням 37 135 478,80 грн. з передбачених 169 614 084,88 грн., внаслідок чого Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" не має можливості виконати у повному об'ємі свої зобов'язання перед Міністерством оборони України з додатковою угодою від 19.12.2013 № 1.5.4 та несе чималі збитки. Так, позивач вказує, що відповідно до Технічного проекту і Генерального графіку будівництва головного корабля класу "корвет" проекту 58250 позивач витратив всі отримані від відповідача кошти в сумі 132 478 606,08 грн., а саме:
- 3 167 700,00 доларів США, що еквівалентно 26 949 026,33 грн. на допоміжний дизельний-генератор Caterpillar в звукопоглинаючому укритті з місцевими пультами управління, модель С32, за контрактом від 12.04.2012 № MAR/С/17-11 з Zeppelin International AG Швейцарія, термін поставки 28.02.2014, залишок по контракту у валюті - 0;
- 2 034 300,00 доларів США за допоміжний дизель-генератор (ВДГ) Caterpillar, модель С32 з комплектуючим обладнанням, за контрактом від 13.12.2012 № MAR/С/01-12 з Zeppelin International AG Швейцарія, термін поставки 11.03.2014, залишок по контракту у валюті - 2 034 300,00 доларів США;
- 6 330 000,00 євро, що еквівалентно 35 598 654,61 грн. за валопровід та ВРШ у складі (валопровід з елементами, ВРШ з механізмами та устаткуванням (в комплекті з обладнанням) за контрактом від 08.07.2013 № 510/78 з Fincantieri Cantieri Navali Italiani S.p.A., Італія, термін поставки 17.07.2015, залишок по контракту у валюті - 3 165 000,00 євро;
- 14 648 730,00 швейцарський франки, що еквівалентно 27 049 399,43 грн. за артилериський комплект малого калібру 35 мм GDM 008 "Millenium" за контрактом від 12.12.2013 № 510/096 з Rheinmetall Air Defence AG, Швейцарія, термін поставки по контракту - 30.04.2017, залишок у валюті - 11 718 985 швейцарських франки;
- 6 824 480,00 євро, що еквівалентно 11 723 549,32 грн. за артилериський комплекс середнього калібру ОТО Melara 76/62 S.R.G.M. за контрактом від 20.12.2013 № 510/093 з ОТО Melara S.p.A., Італія, термін поставки - 20.07.2015, залишок коштів у валюті 5 800 808,00 євро;
- 484 600,00 євро, що еквівалентно 5 376 244,03 грн. за висувне азимутальне підрулююче обладнання міцністю 200 кВт, VETH-L-Drive VL-200, за контрактом від 04.07.2013 № RP0028 з ABS Hydromarine B.V. Нідерланди, залишок по контракту - 0;
- 301 950,00 євро, що еквівалентно 3 360 128,11 грн. за електрогідравлічну рульову систему CL.4B-9800/1n-B-Y/3-57000/74° за контрактом від 04.07.2013 № ZE13024 з ABS Hydromarine B.V. Нідерланди, залишок по контракту - 0;
- 730 104,00 євро, що еквівалентно 2 502 639,33 грн. за заспокоювач хитавиці активний з бортовими невбираючими рулями, площа руля 4,6 м2 кожний, тип ABS Hydro-220/2P/NR за контрактом від 03.12.2012 № 10042012 з ABS Hydromarine B.V. Нідерланди, залишок по контакту - 0.
На підтвердження описаного до позовної заяви було приєднано контракт позивача № MAR/C/17-11 від 12.04.2012 з Zeppelin International AG, Швейцарія, контракт № MAR/С/01-12 від 13.12.2012 з Zeppelin International AG, Швейцарія, додаткову угоду № 5 від 21.04.2015 до контракту № MAR/C/17-11 від 12.04.2012, акт взаємного зарахування платежів від 21.04.2015 з Zeppelin International AG, міжнародні вантажно-митними декларації № 278995, № 973068, докази передачі на тимчасове зберігання митному органу товарів за міжнародними вантажно-митними деклараціями № 278995 та № 973068, разову індивідуальну ліцензію за зовнішньоекономічну операцію до 04.04.2016 за контрактом від 12.04.2012 № MAR/C/17-11, платіжне доручення від 06.01.2016 про сплату 150 680,00 грн. за разову (індивідуальну) ліцензію за зовнішньоекономічну операцію, контракт на поставку від 08.07.2013 № 510/78 з Fincantieri Cantieri Navali Italiani S.p.A., платіжне доручення на перерахування коштів в іноземній валюті на суму 1 000 000,00 євро, 1 266 000,00 євро, 542 000,00 євро, 375 000,00 євро, контракт № 510/096 від 12.12.2013 з Rheinmetall Air Defence AG, платіжне доручення на перерахування коштів в іноземній валюті на суму 2 929 746,00 швейцарських франки, контракт від 20.12.2013 № 510/093 з ОТО Melara S.p.A., платіжне доручення на перерахування коштів в іноземній валюті на суму 1 023 672,00 євро, затверджений відповідачем 03.07.2014 акт закупівлі комплектуючого обладнання згідно зі специфікацією № 3 за додатковою угодою від 19.12.2013 № 1.5.4 до державного контракту від 17.12.2009 № 247/1/09/45, електронну декларацію за контрактом з ABS Hydromarine B.V. на електрогідравлічну рульову систему CL.4B-9800/1n-B-Y/3-57000/74° та платіжне доручення на перерахування коштів в іноземній валюті на суму 211 365,00 євро, та 90585,00 євро, електронну декларацію за контрактом з ABS Hydromarine B.V на. азимутальне підрулююче обладнання міцністю 200 кВт, VETH-L-Drive VL-200, платіжне доручення на перерахування коштів в іноземній валюті на суму 189 220,00 євро, 150 000,00 євро та 145 380,00 євро.
Також, позивач вказує, що 38 723 821,50 грн. були втрачені на оплату власних робіт та послуг згідно з актом № 14-дц від 31.10.2014, 2 795 130,61 грн. - за актом № 17-дц, 2 291 775,59 грн. - на оплату митного оформлення імпорту заспокоювача хитавиці активний з бортовими невбираючими рулями, площа рулями ABS Hydro-220/2P/NR за контрактом від 03.12.2012 № 10042012 з ABS Hydromarine B.V. Нідерланди, 2 224 324,18 грн. - на здійснення митного оформлення імпорту електрогідравлічної рульової системи CL.4B-9800/1n-B-Y/3-57000/74° за контрактом від 04.07.2013 № ZE13024 з ABS Hydromarine B.V. Нідерланди, 3 916 317,16 грн. - на митне оформлення імпорту висувного азимутального підрулюючого обладнання VETH-L-Drive VL-200 за контрактом від 04.07.2013 № RP0028 з ABS Hydromarine B.V. Нідерланди. Всього витрачено 135 561 983,87 грн.
Отже, за твердженнями позивача, не запереченими відповідачем, станом на час звернення до суду з цим позовом Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" повністю оплатив вартість двох допоміжних дизель-генераторів Caterpillar у звукопоглинаючому укритті, модель С32 за контрактом № MAR/C/17-11 від 1204.2012. Поставка обладнання мала відбутися 28.02.2014 р., проте, на думку позивача, у зв'язку з неналежним виконанням Міністерством оборони України своїх зобов'язань його поставка відбулася 22.01.2016 р.
Крім того, на момент звернення позивача до суду з цим позовом дизель-генератори за вказаним контрактом перебувають на тимчасовому зберіганні на митному складі, вартість митного оформлення, в тому числі, разової (індивідуальної) ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної операції склала 21 506 162,87 грн. за курсом Національного банку України станом на 08.02.2016 р.
У зв'язку з простроченням поставки обладнання за контрактом від 12.04.2014 № MAR/C/17-11 органами державної фіскальної служби було нараховано пеню за порущення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 12 575 809,74 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2015 р.
З 08.04.2015 р. відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2015 р. № 189 позивачеві введено індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, вартість ліцензії на кожну операцію за якою становить 0,2 % від вартості контракту.
Таким чином, позивач вважає, що невиплата відповідачем 37 135 478,80 грн. унеможливлює завершення виконання ним як виконавцем за державним контрактом своїх обов'язків, обумовлених додатковою угодою від 19.12.2013 р. № 1.5.4.
Під час розгляду спору по суті та дослідження доказів відповідачем було підтверджено, що описані вище обставини закупівлі позивачем обладнання за зазначеними вище контрактами з іноземними контрагентами відповідають специфікації до додаткової угоди від 19.12.2013 № 1.5.4 та самій додатковій угоді, тобто факт правильного освоєння грошових коштів на виконання державного контракту в сумі 135 561 983,87 грн. з отриманих від Міністерства оборони України 132 478 606,08 грн. відповідачем не заперечується.
З правового аналізу державного контракту від 17.12.2009 р. № 247/1/09/45 слідує, що між сторонами виникли правовідносини з договору підряду, адже прийняті ними двосторонні зобов'язання підпадають від визначення, наведене у ст. 837 Цивільного кодексу України, де вказується, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Так, за державним контрактом позивач зобов'язався виконати за завданням замовника певну роботу, а саме: збудувати чотири кораблі, а відповідач як замовник зобов'язаний прийняти та оплатити такі роботи, а тому заперечення Міністерства оборони України стосовно відсутності грошового обов'язку перед позивачем судом відхиляються як безпідставні та недоречні, особливо зважаючи на факт перерахування більш ніж 75 % обсягу фінансування, передбаченого у додатковій угоді від 17.12.2013 р. № 1.5.4.
Вказана додаткова угода є невід'ємною частиною державного контракту від 19.12.2009 р. та є документом, яким регулюються частина підрядних правовідносин одного з етапів будівництва одного з кораблів (виготовлення складових частин, вказаних у специфікації (розділ 2), закупівля і поставка комплектуючого обладнання), у зв'язку з чим до неї також підлягають застосуванню норми чинного законодавства з правого регулювання правовідносин за договором підряду.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором
Як встановлено судом, ціна державного контракту встановлена як орієнтована, тоді як у додатковій угоді, за якою виник спір, кошторис є твердим та відповідає обсягам бюджетного фінансування із загального фонду Державного бюджету на 2013 рік.
Нормами ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
До матеріалів справи суду не було подано графіків будівництва кожного із замовлених кораблів або ж інших документів, з яких можливо встановити яким є строк для будівництва, зокрема, головного корабля, заводський номер 01701. За умовами п. 3.1 державного контракту, копію якого приєднано до позовної заяви, строк його здачі - 2012 рік.
Додаткова угода від 19.12.2013 р., за якою виник спір, не містить строків виконання робіт, які позивач зобов'язався згідно з нею виконати (виготовлення складових частин, вказаних у специфікації (розділ 2), закупівля і поставка комплектуючого обладнання), а тому, розглядаючи заявлений спір, суд виходить з обмежених за обсягом представлених йому фактичних даних, що відповідає нормам ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють процесуальний обов'язок кожної зі сторін судового процесу з доведення тих обставин, на які ця сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Умовами державного контракту від 19.12.2009 р. не встановлено строків оплати, яких має дотримуватися замовник, а умови щодо авансування передбачають внесення попередньої плати лише як право замовника, а не як чітко визначений обов'язок з суворо окресленими часовими проміжками.
Також, строків оплати підрядних робіт, передбачених додатковою угодою від 17.12.2013 р. та порядок їх фінансування, строків перерахування попередньої плати така додаткова угод у собі не містить.
Зважаючи на умови державного контракту та додаткової угоди до неї, за якою виник спір, приймаючи до уваги п. 9.6 цього контракту, слід вважати, що обов'язок з оплати підрядних робіт виникає у Міністерства оборони України як замовника таких робіт по факту виконання робіт підрядником та після їх прийняття на підставі акту виконаних робіт, протоколу договірної ціни, висновку відповідача щодо договірної ціни на обсяг робіт, посвідчення.
При цьому, як вже вказувалося судом, строки оплати прийнятих робіт сторони не встановили.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До матеріалів справи суду не було подано актів виконаних робіт на суму 37 135 478,80 грн. або ж інших фактичних даних, які свідчать про виконання підрядних робіт на цю суму та виникнення у відповідача обов'язку з їх оплати, так само як і письмову вимогу кредитора (виконавця підрядних робіт) на цю суму, тоді як приєднане до матеріалів справи листування сторін та, зокрема, листи позивача на адресу відповідача, не містять вимоги про перерахування саме 37 135 487,80 грн. за додатковою угодою від 17.12.2013 р. до державного контракту від 19.12.2009 р.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги судом відхиляються як безпідставні та недоведені.
При цьому, відмовляючи у задоволенні позову, суд враховує посилання позивача на те, що неотримання повної суми бюджетного фінансування на 2013 рік унеможливлює завершення робіт за додатковою угодою від 17.12.2013 р. через недостатність обігових коштів, понесення збитків за іноземними контрактами, відсутність фінансової можливості для завершення митного оформлення устаткування і комплектуючих, необхідних для виготовлення складових частин, погоджених специфікацією № 3 до додаткової угоди. Проте такі посилання не можуть слугувати підставою для задоволення позову, адже обставини, в яких опинився позивач як підрядник з будівництва кораблів не змінюють умов договору та автоматично не породжують грошовий обов'язок замовника на суму 37 135 478,80 грн. у розрізі викладеного, суд виходить з того, що укладаючи приймаючи участь у конкурсі, що передував укладенню державного контракту з державного оборонного замовлення за кошти Державного бюджету України, що передував укладенню контракту від 19.12.2009, укладаючи цей контракт і додатки до нього, Публічне акціонерне товариство "Чорноморський суднобудівний завод" мало усвідомлювати всі ризики, пов'язані з виконанням державного оборонного замовлення, особливості і специфіку бюджетного фінансування в Україні в умовах сьогодення, та, зокрема, наслідки світової фінансової кризи 2008 року, коливання курсу національної грошової одиниці по відношенню до провідних світових валют, ризики статусу підрядника, який приймає на себе зобов'язання з виконання певних робіт без визначення строків їх оплати, з можливістю попередньої оплати та обов'язком забезпечити виконання власних робіт та послуг незалежне від державного фінансування.
Тобто, позивач виступав як самостійний господарюючий суб'єкт, який реалізуючи принцип свободи договору, добровільно прийняв участь у конкурсні на закупівлю робіт за державним замовленням за рахунок державних коштів та так само добровільно уклав державний контракт з наступними додатками до нього.
Статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3).
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно зі ст. 44 Господарського кодексу України до принципів такої здійснення діяльності відноситься принцип вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; принцип самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; принципу комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; принцип самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності.
У межах спірних правовідносин позивач виступив підприємцем, який самостійно сформував програму своєї діяльності щодо участі у процесі реалізації державного оборонного замовлення в якості підрядника, обравши споживача продукції - державу в особі Міністерства оборони України, самостійно оцінивши наявні і можливі до залучення матеріально-технічні, фінансові та інші ресурси, керуючись комерційним розрахунком та розуміючи власний комерційний ризик зважаючи, серед іншого, на необхідність вступу у зовнішньоекономічні відносини для виконання робіт з будівництва кораблів класу "корвет".
Описані позивачем обставини, як-то понесення збитків через неможливість проведення кінцевих розрахунків з іноземними постачальниками, тягар сплати фінансових санкцій за порушення порядку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлення індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності підтверджуються матеріалами справи, проте їх слід розглядати як комерційний ризик господарюючого суб'єкта, зокрема, підрядника, отримання оплати за роботи якого поставлене в залежність від факту виконання самих робіт.
Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги судом відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 06.05.2016 р.