Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"25" квітня 2016 р. Справа № 911/683/16
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк””, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Л-Мастер”, м. Васильків
про стягнення 90 485,06 грн.
Суддя Щоткін О.В.
за участю представників:
позивач - ОСОБА_1 предст. дов. № 3042-К-О від 21.07.2015;
відповідач - не з'явився.
встановив:
До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Л-Мастер” (відповідач) про стягнення 90 485,06 грн. за Договором банківського обслуговування від 26.11.2013, з яких: 50320,08 грн. заборгованості за кредитом, 21 663,33 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 14 767,89 грн. пені та 3733,76 грн. заборгованості по комісії.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2016 у справі №911/683/16 було порушено провадження та призначено до розгляду на 04.04.2016 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2016 розгляд справи було відкладено на 25.04.2016 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, неподання відповідачем витребуваних судом документів, а також заявленим відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 25.04.2016 року відповідач повторно не забезпечив явку свого повноважного представника.
Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилалась відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 25.04.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
26.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Л-Мастер” (клієнт) звернувся з заявою до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»-ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк) про відкриття поточного рахунку.
Згідно заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 26.11.2013 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26008052721992 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 - договорі банківського обслуговування в цілому.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі № 15/5007/1293/12.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.
Згідно з п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Відповідно до 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі- «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними.
При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування та вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Як стверджує позивач, він свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 85 000, 00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, у зв'язку з чим, на момент звернення позивача з позовом до суду за ним рахувалась заборгованість, яка складається з: 50320,08 грн. заборгованості за кредитом, 21 663,33 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом та 3733,76 грн. заборгованості по комісії.
В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, 28.01.2016 року позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 31128K3G0S0BE, в якій просив відповідача негайно погасити заборгованість в повному обсязі. Факт надсилання зазначеної претензії підтверджується копіями опису вкладення від 06.02.2016, фіскального чеку від 06.02.2016 та списку згрупованих поштових відправлень № 645.
Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Суд ухвалами від 02.03.2016 та від 04.04.2016 витребовував у відповідача докази, що підтверджують погашення ТОВ “Група компаній “Л-Мастер” заборгованості за Договором банківського обслуговування від 26.11.2013р, однак відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав та доводи позивача не спростував.
Враховуючи те, що станом на день прийняття рішення у справі 50320,08 грн. заборгованості за кредитом, 21 663,33 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом та 3733,76 грн. заборгованості по комісії залишилась непогашеною, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, дана позовна вимога підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 14 767,89 грн. пені.
Пунктом 3.2.1.5.1 Умов, передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2.,3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідна зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені, доданий до позовної заяви, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача 14 767,89 грн. пені підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Л-Мастер” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Щорса, 15-А, код ЄДРПОУ 38097583) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) - 50320 (п'ятдесят тисяч триста двадцять) грн. 08 коп. заборгованості за кредитом, 21 663 (двадцять одну тисячу шістсот шістдесят три) грн. 33 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 14 767 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 89 коп. пені, 3733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн. 76 коп. заборгованості по комісії та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення: 10.05.2016р.
Суддя О.В. Щоткін