ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.04.2016Справа №910/5265/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Захід";
про стягнення 9 267,54 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Терещук В.С., представник, довіреність № б/н від 01.04.2016 р.;
Від відповідача: не з'явилися.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 7 800,00 грн. заборгованості, 193,47,грн. трьох відсотків річних, 1 055,67 грн. пені, а також 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 року порушено провадження у справі № 910/5265/16, розгляд справи призначено на 12.04.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 року відкладено розгляд справи до 26.04.2016 р.
У судовому засіданні 26.04.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників. Будь яких клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.
У своєму письмовому відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженерал Транс Альянс Логістик» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Захід» (замовник) 03 листопада 2014 року було укладено договір перевезення вантажів № 14/0213 (надалі - договір перевезення), за яким перевізник зобов'язується за замовленням замовника здійснювати перевезення та доставку вантажів, а замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг.
Відповідно до п.п. 5.1.,5.2. договору перевезення, вартість послуг узгоджується сторонами заздалегідь до подачі заявки шляхом переговорів і вказується в заявці. Перевізник пред'являє замовнику для оплати: рахунок, податкова накладна, оригінали ТТН з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, акт виконаних робіт та будь-який інший документ вказані в заявці.
Пунктом 3.2.5 договору перевезення передбачено обов 'язок замовника сплатити перевізникові вартість транспортних послуг після надходження документів, підтверджуючих належне виконання доручення в терміни, обумовлені в заявці.
На виконання умов договору позивач здійснив перевезення вантажів відповідно до погодженою між сторонами заявки на транспортно-експедиційні послуги № 0000000327 за маршрутом місто Дніпропетровськ - місто Чернігів, вартість яких складає 7 800,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 00010289 від 30.04.2015 р., яка підписана уповноваженими особами без заперечень та скріплена печатками підприємств вантажовідправника та вантажоодержувача.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку замовника претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо перевезення визначених вантажів.
Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату наданих послуг належним чином не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 7 800,00 грн.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення, а відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною першою статті 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу в розмірі 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 508 від 31.03.2016 р.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках, як спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, судом прийнято рішення про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 800,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу та порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, який станом на день розгляду справи становить 7 000,00 грн.
Також позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 055,67 грн. пені та 193,47 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 193,47 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру.
Абзацом 2 пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування пені, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про її стягнення.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Захід", оскільки спір виник з вини відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі
800,00 грн. припинити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Захід" (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, буд. 7, код ЄДРПОУ 31980480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Філатова, буд. 112, код ЄДРПОУ 39174532) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 193 (сто дев'яносто три) грн. 47 коп. трьох відсотків річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 29.04.2016 р.