ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.03.2016Справа №910/27488/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л 7 Комп'ютерс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суддя Яковенко А.В.
Представники сторін:
від позивача - Ушакова Т.Є.
від відповідача - не з'явилися
від третьої особи - не з'явилися
Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (надалі - «Банк») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л 7 Комп'ютерс" (надалі - Товариство) про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 18.06.2008 р. за реєстровим №4213, а саме нежиле приміщення №54 (літ. А), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 101,10 кв.м., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Л 7 Комп'ютерс" (ЄДРПОУ 31410372) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. від 21.07.2004 р. шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 35, 38 Закону України "Про іпотеку", пов'язані з невиконанням відповідачем зобов'язання по поверненню кредиту за кредитним договором №86/08-ю від 18.06.2008 р. та умовами іпотечного договору за реєстровим №4213.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2014 порушено провадження у справі №910/27488/14, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та призначено розгляд справи на 21.01.2015.
В судовому засіданні 21.01.2015 оголошувалася перерва до 09.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 р. задоволено клопотання ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі №910/27488/14 до вирішення Солом'янським районним судом міста Києва справи №760/23976/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №86/08-ю від 18.06.2008, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
До канцелярії суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про поновлення провадження у справі та поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.03.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи до 28.03.2016.
28.03.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з наміром подачі апеляційної скарги на рішення Солом'янським районним судом міста Києва справи №760/23976/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №86/08-ю від 18.06.2008 р.
28.03.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
В судове засідання 28.03.2016 представник позивача з'явився надав пояснення суті спору, просив задовольнити позовні вимоги, заперечив проти клопотань відповідача про відкладення розгляду справи та призначення колегіального розгляду справи.
Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, свого повноважного представника в судове засідання не направив.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та призначення колегіального розгляду справи, суд відмовляє в їх задоволенні у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю.
Належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали суду, підписом уповноваженого представника відповідача в розписці про оголошення відкладення та визнається представником в клопотанні про відкладення розгляду справи.
Третя особа, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, про поважні причини неявки суд не повідомила.
Оскільки про час і місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, а в клопотаннях відповідача про відкладення розгляду справи та призначення колегіального розгляду справи відмовлено, то підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
18.06.2008 р. між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк") та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №86/08-ю (надалі разом - "Кредитний договір").
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк зобов'язується надати позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у валюті, обумовленій в цьому Договорі, у розмірі 335 000,00 доларів США 00 центів (кредит), а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі та в порядку та у строки, обув лені цим Договором. Строк кредитування: з 18 червня 2008 року по 16 червні 2023 року.
Згідно п. 2.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням: з метою придбання та ремонту нерухомого майна, а саме:
- нежитлового приміщення, загальною площею 292,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
За змістом п. 3.2 Кредитного договору у якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення плати за кредит, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат позичальник або іпотекодавець в день укладання цього Договору укладає:
3.2.1 договір іпотеки, за яким позичальник або іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно.
Договір іпотеки укладається на основі підписаного та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна, витягу з реєстру права власності на нерухоме майно (довідки-характеристики БТІ) продавця та інших документів, необхідних для укладання договору іпотеки нерухомого майна.
Якщо нерухоме майно придбавається за рахунок кредитних коштів, протягом 20 (двадцяти) робочих днів після підписання цього Договору та отримання позичальником зареєстрованого в БТІ (або іншому) органі реєстрації прав власності на нерухоме майно згідно з чинним законодавством) договором купівлі-продажу нерухомого майна та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідки-характеристики БТІ), інших документів, позичальник зобов'язаний надати кредитору зазначені вище документи.
Відповідно до п. 3.2.3 Кредитного договору з дати укладання цього Договору, виконання боргових зобов'язань позичальника за цим Договором повинні бути забезпеченні порукою ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та майновою порукою ТОВ «Л 7 Комп'ютерс» (ідентифікаційний код 31410372).
Згідно п. 5.1 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит частинами щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів, відповідно до графіку погашення, що є Додатком №1 до цього Договору.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що дострокове повернення кредиту може відбуватись за ініціативою позичальника, а також на вимогу Банку у випадках, передбачених цим Договором та/або угодою про забезпечення. При достроковому виконанні позичальником всіх зобов'язань перед Банком за цим Договором в повному обсязі (за основною сумою кредиту, розрахованим процентам, штрафним санкціям (якщо такі мали місце) та іншим платежам на користь Банку, передбачених цим Договором) цей Договір вважається припиненим.
На виконання умов Кредитного договору позивачем в якості надання третій особі кредиту було перераховано на відповідний поточний рахунок грошові кошти в загальному розмірі 335 000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами №86/08-ю від 18.06.2008 р. та №4014 від 18.06.2008 р.
18.06.2008 р. з метою забезпечення виконання Кредитного договору між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк") (іпотекодержатель) та ТОВ "Л 7 Комп'ютерс" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., зареєстрований в реєстрі за № 4214 (надалі - Договір іпотеки).
Пунктом 1.1 Договору іпотеки встановлено, що ОСОБА_2 як позичальник, Іпотекодержатель як кредитор, уклали Кредитний договір №86/08-ю від 18.06.2008 р., за яким Кредитор погодився, на умовах Кредитного договору, надати позичальнику кредит у розмірах, що у будь-який час протягом терміну дії Кредитного Договору не можуть перевищувати в сукупності, відповідно, 335 000,00 доларів США із процентною ставкою 12,0% річних за користування кредитом і кінцевою датою погашення надалі «Кінцева дата погашення», не пізніше 16 червня 2023 року.
Відповідно до п. 1.4 Договору іпотеки за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.
За змістом п. 2 Договору іпотеки предмет іпотеки за цим Договором є наступне нерухоме майно ( надалі - «Предмет іпотеки»): належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, яким є нежиле приміщення №54 (в літ.А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з довідкою-характеристикою виданою Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за №1343762 від 09.06.2008 р.) загальною площею101,10 (сто одна ціла десять десятих) кв.м., право власності на нежиле приміщення підтверджується договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. 08.07.2004 р. за реєстровим номером 5327 та Угодою про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. 21.07.2004 р. за реєстровим номером 5925, зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08.09.2004 року,Ю запиано в реєстрову книгу №12-П-133 за реєстровим №1696-П.
Відповідно до відомостей, викладених у довідці - характеристиці Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за №1343762 від 09.06.2008 р. вартість нерухомого майна, що передається під заставу за цим договором, становить 110 051,82 грн.
Згідно п. 2.2 Договору іпотеки, не обмежуючи будь-яких прав іпотекодержателя за цим Договором, сторони погоджуються, що станом на дату укладання цього Договору заставна вартість предмета Іпотеки становить 2 601 760, 00 грн. При цьому, для розрахунку заставної вартості сторони використовують ринкову вартість об'єктів нерухомості (з ПДВ) згідно даних Звіту про експертну оцінку майна СПД ОСОБА_7 від 19.02.2008 р. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_2 від 7.04.2005 р., виданий ФДМ України).
Банк звернувся з вимогою №10206/3318 від 20.08.2014 р. до ОСОБА_2 та з вимогою №10206/3316 від 20.08.2014 р. до Товариства та ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, за змістом якої просив погасити заборгованість за Кредитним договором по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та нарахованої за прострочення виконання таких зобов'язань пені, а також, повідомив, що у випадку невиконання наведеної вимоги Банком буде розпочато звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням позичальником грошового зобов'язання за Кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та нарахованої за прострочення по поверненню кредиту та сплаті відсотків пені, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для звернення в рахунок погашення наведеної заборгованості стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки через прилюдні торги.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Кредитного договору та Договорів іпотеки, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".
Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ч. 1 ст. 10561 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Банком та Позичальником в умовах Кредитного договору (п. 4.2.3) було погоджено обов'язок третьої особи по сплаті процентів за користування таким коштами та визначено їх розмір.
Однак, третьою особою обов'язок по сплаті процентів за користування отриманими від Банку кредитними коштами належним чином виконано не було, у зв'язку з чим в останньої перед позивачем утворилась заборгованість. Так, третьою особою не було сплачено відсотки за користування кредитом станом на 28.10.2014 р. по Кредитному договору у розмірі 9 973,06 доларів США.
За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 5.3 Договору встановлено, що дострокове повернення кредиту може відбуватись за ініціативою позичальника, а також на вимогу Банку у випадках, передбачених цим Договором та/або угодою про забезпечення. При достроковому виконанні позичальником всіх зобов'язань перед Банком за цим Договором в повному обсязі (за основною сумою кредиту, розрахованим процентам, штрафним санкціям (якщо такі мали місце) та іншим платежам на користь Банку, передбачених цим Договором) цей Договір вважається припиненим.
Тобто, сторонами в силу положень ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було погоджено в умовах Кредитного договору обов'язок Позичальника повернення всієї суми наданого кредиту у випадку невиконання останніми грошових зобов'язань по сплаті в т.ч. процентів за користування таким коштами.
Факти надання Банком на виконання умов Кредитного договору ОСОБА_2 кредиту у розмірі 335 000,00 доларів США, прострочення ним виконання зобов'язання по сплаті процентів за користування такими коштами та їх поверненню були встановлені Солом'янським районним судом м. Києва при розгляді справи №760/23976/174-ц за позовом Публічного акціонерного банку "Крді Агріколь Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 210 973,03 дол. США та пені 8 156,96 грн. за наслідками розгляду якої було прийнято рішення від 30.06.2015 р. яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного банку "Крді Агріколь Банк" заборгованість по кредиту у сумі 200 999,97 доларів США, заборгованість по процентам у сумі 9 973,06 доларів США, пеню у сумі 8 156,96 грн.
Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наведений факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для повторного доказування наведених обставин (порушення ОСОБА_2 умов Кредитного договору та наявності його обов'язку по поверненню на користь Банку суми кредиту у розмірі 210 973,03 доларів США, сплаті нарахованих станом на 28.10.2014 р. заборгованість за кредитом 200 999,97 доларів США, заборгованість по процентам у сумі 9 973,06 доларів США, пеню у сумі 8 156,96 грн.), адже існування даних обставин підтверджує судове рішення, яке не може бути поставлене під сумнів.
Переоцінка факту наявності наведеного обов'язку ОСОБА_2 перед Банком за Кредитним договором буде свідчити про поставлення під сумнів судового рішення у справі №760/23976/14-ц, що є недопустимим.
Таким чином, факт наявності у ОСОБА_2 зобов'язання по сплаті на користь Банку наведених грошових коштів належним чином підтверджується у встановленому законодавством порядку.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання відповідачем взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань між Банком та Товариством було укладено Договори іпотеки, якими було забезпечено виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавцю за Кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Пунктом 5.3 Договору іпотеки встановлено, задоволення вимог іпотека держателя.
Іпотеко держатель має право вимагати задоволення забезпечених вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо сплати кредитних коштів, нарахованих відсотків, можливої пені за даним Договори Іпотеки в цілому та/або у тій чи інший його частині. Іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов'язання чи ні. Іпотекодавець будь-який час до реалізації предмету іпотеки має право припинити звернення на нього стягнення виконанням зобов'язання в повному обсязі. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі:
(1) Рішення суду;
(2) Виконавчий напис нотаріуса
(3) Сторони беззаперечно та безвідклично погодилися, що цей договір вважається дорученням на продаж від імені іпотеко держателя предмету іпотеки будь-якій особі на особі на підставі договору купівлі-продажу та/або договором про задоволення вимог іпотеко держателя згіно із ст.ст. 36, 37, 38 Закону України «Про іпотеку».
Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 3 Договору іпотеки.
Матеріалами справи (вимога від 20.082014 р. №10206/3316) підтверджується звернення Банку до Товариства з вимогою погасити спірну заборгованість за Кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договорами іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Відповідно до п.п. 5.3 Договору іпотеки у разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених в повідомлені, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення. Звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до Закону України "Про іпотеку".
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 210 973,03 доларів США та пені 8 156,96 грн., то вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договорами іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
По-перше, судом встановлено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 200 999,97 доларів США, заборгованість по процентам у сумі 9 973,06 доларів США, пеню у сумі 8 156,96 грн.
По-друге, положення Договорів іпотеки чітко визначено опис майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, а саме: нерухоме майно, яким є нежиле приміщення №54 (в літ.А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з довідкою-характеристикою виданою Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за №1343762 від 09.06.2008 р.) загальною площею101,10 (сто одна ціла десять десятих) кв.м., право власності на нежиле приміщення підтверджується договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. 08.07.2004 р. за реєстровим номером 5327 та Угодою про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. 21.07.2004 р. за реєстровим номером 5925, зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08.09.2004 року,Ю запиано в реєстрову книгу №12-П-133 за реєстровим №1696-П.
По-третє, правових підстав для вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації судом не встановлено та не вживалося.
По-четверте, за змістом положень Земельного кодексу України, Закону України "Про іпотеку" та Договорів іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом проведення прилюдних торгів, а тому обраний позивачем спосіб задоволення своїх вимоги за рахунок спірного предмета іпотеки відповідає положенням законодавства.
По-п'яте, доказів існування вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки матеріали справи не містять, а представника сторін не надано.
По-шосте, п. 2.2 Договору іпотеки сторони погодили, що сторони погоджуються, що станом на дату укладання вказаного договору заставна вартість предмета Іпотеки становить 2 601 760, 00 грн. При цьому, для розрахунку заставної вартості сторони використовують ринкову вартість об'єктів нерухомості (з ПДВ) згідно даних Звіту про експертну оцінку майна СПД ОСОБА_7 від 19.02.2008 р. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_2 від 7.04.2005 р., виданий ФДМ України), а тому при визначенні початкової ціни продажу предмета іпотеки суд на підставі принципу диспозитивності виходить саме з наведеної його вартості, яка не перевищує встановленої судом заборгованості Товариства перед Банком за Кредитним договором.
Таким чином, вимоги Банку про звернення в рахунок погашення заборгованості Товариства за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договорами іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах є правомірними та обґрунтованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних Банку до Товариства у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу за приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" задовольнити повністю.
2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Л 7 Комп'ютерс" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67; ідентифікаційний код 31410372) перед Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; ідентифікаційний код 14361575) заборгованість за кредитом 200 999,97 доларів США, заборгованість по процентам у сумі 9 973,06 доларів США, пеню у сумі 8 156,96 грн. за кредитним договором №№86/08-ю від 18.06.2008 р. укладеним між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний" та ОСОБА_2., звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, яким є нежиле приміщення №54 (в літ.А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з довідкою-характеристикою виданою Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за №1343762 від 09.06.2008 р.) загальною площею101,10 (сто одна ціла десять десятих) кв.м., право власності на нежиле приміщення підтверджується договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. 08.07.2004 р. за реєстровим номером 5327 та Угодою про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О. 21.07.2004 р. за реєстровим номером 5925, зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08.09.2004 року, записано в реєстрову книгу №12-П-133 за реєстровим №1696-П.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 2 601 760,00 грн.
Наявності інших кредиторів, вимоги яких підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки на встановлено.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л 7 Комп'ютерс" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67; ідентифікаційний код 31410372) на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; ідентифікаційний код 14361575) судовий збір у розмірі 54 807,02 грн.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Дата складання повного тексту рішення 26.04.2016 р.
Суддя А.В. Яковенко