ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.04.2016Справа №910/5122/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна";
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Баусервіс";
Пророзірвання договору та стягнення 343 772,15 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача:Самборська Ю.В., представник за довіреністю № 1377-16 від 25.12.2015 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" звернулося до суду з позовом про розірвання договору про добровільне відшкодування боргу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Баусервіс" 28.10.2015 та стягнення з відповідача 343 772,15 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 № 910/5122/16, яку призначено до розгляду на 12.04.2016.
У судове засідання, призначене на 12.04.2016, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Приймаючи до уваги обмеженість процесуальних строків вирішення спору, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
У ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, вказуючи на те, що 17.04.2015 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний страхувальнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" автомобіль Volkswagen Polo та щзаподялно у зв'язку з цим матеріальну шкоду. Позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування в сумі 565 772,15 грн., а тому з підстав, встановлених у ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України, у нього виникло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баусервіс" на суму 515 772,15 грн., яке на правовій підставі володіла транспортним засобом, водій визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
28.10.2015 сторонами було укладено угоду про добровільне відшкодування боргу, за умовами якої відповідач зобов'язався сплатити 515 772,15 грн. у строк з 25.11.2015 по 25.04.2016 шістьма платежами.
Зважаючи на тривале прострочення відповідача, позивач просить розірвати угоду від 28.10.2015 та стягнути з відповідача 343 772,15 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (за вирахуванням 172 000,00 грн., стягнутих рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2016).
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" 11.06.2014 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № (МОБ) 2010.00.8059 (надалі - договір страхування), за яким був застрахований транспортний засіб Audi RS6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно з відомостями, наявними в Автоматизованій інформаційно-пошуковій системі дорожньо-транспортних пригод № 61801944 (довідка про дорожньо-транспортну пригоду від Відділу ДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві 17.04.2015 по просп. Перемоги, 123 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi RS6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого вказана ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Промислово-технічній компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат", під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.
Судом встановлено, що описана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, а саме п. 10.1, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 28.04.2015 № 759/6291/15-п.
Позивачем визнано дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 565 772,15 грн., шляхом перерахування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу офіційному дилеру автомобілів Audi - спеціалізованій станції технічного обслуговування - Дочірньому підприємству "Ауді Центр Віпос", що підтверджується платіжними дорученнями № 5466 від 10.06.2015 на суму 512 642,17 грн. та № 6157 від 02.07.2015 на суму 53 129,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходився у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Баусервіс" за договором оренди майна від 10.03.2015, укладеного з власником автомобіля - Промислово-технічною компаніє у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат".
Згідно з відомостями Єдиної централізованої бази Моторного (транспортного) страхового бюро України цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0753025 з лімітом страхової відповідальності: 100 000,00 грн. (життя і здоров'я) та 50 000,00 грн. (майно), розмір франшизи - 0,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У п. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, до позивача в порядку регресу перейшло право на отримання від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" компенсації шкоди, завданої власнику автомобіля засіб Audi RS6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 50 000,00 грн., а від особи, яка на підставі договору оренди фактично володіла майном (автомобілем МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 була) право на отримання 515 772,15 грн.
28.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Баусервіс" уклали угоду про добровільне відшкодування боргу, за умовами якої відповідач погодився добровільно погасити у порядку, розмірі та строки, що визначені угодою, свій борг перед позивачем, який виник внаслідок виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 за договором страхування №MOD) 8059 від 11.06.2014, згідно зі страховими актами від 10.06.2015 № 201000-13305-15 та від 02.07.2015 № 201000-13305-15Д за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.04.2015 у м. Києві на просп. Перемоги, 123 в результаті зіткнення застрахованого позивачем автомобіля Audi RS6 та автомобіля МАЗ, що знаходився в оренді у відповідача під керуванням ОСОБА_4
У п. 1.2 названої угоди сторони підтвердили, що загальна сума боргу відповідача перед позивачем відповідно до обставин, викладених у п. 1.1 даної угоди, складає 515 772,15 грн., що є різницею між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням у сумі 565 772,15 грн. та лімітом відповідальності страховика - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" за полісом № АІ/0753025 у розмірі 50 000 грн.
Згідно з п. 3.1 такої угоди відповідач зобов'язався виконати умови п. 1.2. даної угоди, а саме: сплатити позивачу борг в сумі 515 772,15 грн. щомісячними платежами протягом шести місяців (до 25-го числа кожного місяця по 86 000,00 грн. щомісячно, починаючи з листопада 2015 року по березень 2016 та до 25.04.2016 - залишок боргу в сумі 85 772,15 грн.).
У січні 2016 року, посилаючись не невиконання відповідачем грошових зобов'язань, взятих за угодою про добровільне відшкодування боргу від 28.10.2015, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 515 772,15 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 у справі № 910/297/16 позовні вимоги було задоволено частково, шляхом стягнення з відповідача 172 000,00 грн. боргу, строк оплати якого згідно з угодою про добровільне відшкодування боргу настав станом на 06.01.2016 (за листопад та грудень 2015 року).
18.02.2016 позивач надіслав відповідачеві пропозицію № Н-116/02 від 18.02.2016 про розірвання договору - угоди про добровільне відшкодування боргу від 28.10.2015 у зв'язку з її невиконанням відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Баусервіс" отримало таку письмову пропозицію 24.02.2016.
Відповідач, який належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, доказів направлення позивачеві відповіді на пропозицію від 18.02.2016 не подав, фактичних даних на підтвердження належного виконання грошових зобов'язань за угодою від 28.10.2015 не представив.
Статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З фактичних обставин справи слідує, що між сторонами виникли господарські зобов'язання з силу яких відповідач зобов'язався сплатити позивачу шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки шістьма платежами, а саме: перерахувати 86 000,00 грн. у строк до 25.11.2015, 86 000,00 грн. у строк до 25.12.2015, 86 000,00 грн. у строк до 25.01.2016, 86 000,00 грн. у строк до 25.02.2016, 86 000,00 грн. у строк до 25.03.2016 та 85 772,15 грн. у строк до 25.04.2016.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться у главах 47, 48 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У зв'язку з тим, що відповідач не дотримався зобов'язань, прийнятих на себе за угодою про добровільне відшкодування боргу, позивач не отримав грошових коштів, на які він розраховував, починаючи з листопада 2015 року і тривалий час був позбавлений активів, належних йому до сплати.
За приписами ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Повідомлення про розірвання угоди відповідач отримав 24.02.2016, проте у двадцятиденний строк відповіді не надав, грошові зобов'язання не виконав, що свідчить про істотне порушення умов такої, а тому позовні вимоги про її розірвання є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з метою захисту прав позивача.
З огляду на висновок суду про наявність підстав для розірвання угоди про добровільне відшкодування боргу, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за такою угодою також слід задовольнити відповідно до наведених вище загальних положень про зобов'язання та про відшкодування шкоди.
Сума, яка стягується з відповідача за угодою про добровільне відшкодування боргу становить 343 772,15 грн. (565 772,15 грн. мінус 172 000,00 грн., стягнутих рішенням суду у справі № 910/297/16).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-38 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати угоду про добровільне відшкодування боргу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баусервіс" 28.10.2015 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баусервіс" (03155, м. Київ, просп. Перемоги, 89-а, ідентифікаційний код 36941320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Україна" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 32253696) 343 772 (триста сорок три тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 15 коп. боргу та 6 534 (шість тим яс п'ятсот тридцять чотири) грн. 58 коп. судового збору. Видати наказ.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 28.04.2016 р.