номер провадження справи 34/18/16
04.05.2016 Справа № 908/694/16
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.
За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача - не з'явився; від третьої особи - не з'явився.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/694/16,
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33);
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, 18-Б/87; 02097, м. Київ, вул. Бальзака, 82/25)
про стягнення суми.
Сутність спору:
Приватним акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” заявлено позовні вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення сплаченого страхового відшкодування у розмірі 20197,39 грн. в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.03.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/694/16, присвоєно номер провадження 34/18/16, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 30.03.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.04.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 04.05.2016 р.
Ухвалами господарського суду Запорізької області від 27.04.2016 р., 29.04.2016 р. у задоволенні клопотання ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було відмовлено.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору страхування № 330566307.13 від 04.04.2013 р. позивачем, внаслідок понесених у ДТП 26.11.2013 р. пошкоджень транспортного засобу, виплачено страхувальнику - ОСОБА_2 - суму страхового відшкодування 34 106,69 грн. Враховуючи, що відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва № 757/50/14-п від 221012014 р. винуватцем у ДТП визнано ОСОБА_1, цивільно-правову відповідальність якого застраховано відповідачем (поліс АС/668989), позивач, на його думку, після виплати страхового відшкодування, набув право вимоги (регресу) до особи відповідальної за завданий збиток - відповідача. Відповідачем частково здійснено компенсацію понесених позивачем витрат в сумі 13 409,30 грн., тож залишок боргу за регресною вимогою за вирахуванням франшизи складає 20 197,39 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 12, 22, 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, клопотанням від 28.04.2016р. просив суд розглянути спір за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
ТДВ “СК “КРЕДО”, відповідач по справі, проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві за вих.№1429 від 25.04.2016р., вважає, що позивачем безпідставно завищено вартість ремонту транспортного засобу страхувальника, оскільки замість повної заміни передньої лівої двері, необхідно було здійснити її ремонт, вартість якого, згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку ТОВ «ЕАК «Довіра», склала би 13909,30 грн. ОСОБА_3 цю суму, за відрахуванням франшизи і було сплачено відповідачем на користь позивача.
ОСОБА_1, третя особа по справі, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.
Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників, суд
26.11.2013 р., ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху внаслідок чого був пошкоджений автомобіль «Lexus», д.н.з АА3107НА. Дані обставини встановлені та підтверджуються довідкою № 9308808 про дорожньо-транспортну пригоду від 26.11.13 р., та постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2014 р. по справі № 757/50/14-п.
Транспортний засіб «Lexus RX 350», д/н НОМЕР_2, який є другим учасником ДТП, застраховано в ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” за договором добровільного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 330566307.13 від 04.04.2013 р., зі строком дії договору починаючи з 07.04.2013 р. по 06.04.2014 р. Згідно умов страхування на підставі заяви страхувальника від 27.11.2013 р., страхового акту № 106969 від 05.12.2013 р., калькуляції/висновку СТО № ш000043334 від 29.11.2013р., рахунку-фактури ТОВ «ОСОБА_3 Україна» на суму 34106,69 грн. страхова компанія - ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 34 106,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14872 від 16.12.2013 р.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, що підтверджується зазначеною вище постановою суду.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, на момент настання ДТП, була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/0668989. Згідно умов полісу АС/0668989 розмір франшизи складає 500 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№ 108354 від 26.03.2014 р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу з проханням сплатити страхове відшкодування, виплачене позивачем страхувальнику в сумі 34 106,69 грн.
Однак, станом на момент розгляду спору відповідачем не компенсовано позивачеві сплачену суму страхового відшкодування у повному обсязі, перераховано лише кошти в розмірі 13 409,30 грн. Залишок боргу за регресною вимогою за вирахуванням франшизи (500 грн.) становить 20 197,39 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 25 ЗУ “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” виконано свої зобов'язання за договором добровільного страхування № 330566307.13 від 04.04.2013 р. та сплачено страхове відшкодування по пошкодженому автомобілю НОМЕР_3, в сумі 34 106,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14872 від 16.12.2013 р.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_4, була застрахована ТДВ “СК “КРЕДО” (відповідачем у справі), саме відповідач в даному випадку є особою відповідальною за завдані збитки. До позивача, який сплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги про стягнення з відповідача сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат. Згідно наданим позивачем розрахункам та письмовим доказам на їх підтвердження, такі витрати складають суму 34106,69 грн.
При пред'явлені даного позову, позивачем враховано здійснену відповідачем часткову оплату в розмірі 13 409,30 грн. та передбачену умовами полісу АС/0668989 франшизу в розмірі 500,00 грн. До стягнення з відповідача, заявлені вимоги в сумі 20197,39 грн. (34106,69 грн. - 13409,30 грн. - 500,00 грн. = 20197,39 грн.).
Таким чином, вимоги про стягнення суми 20197,39 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача про необхідність здійснення ремонту двері авто, замість її повної заміни, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.
Між позивачем (страховик) та фізичною особою ОСОБА_4 (страхувальник), виникли цивільні правовідносини на підставі договору страхування № 330566307.13 від 04.04.2013 р.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
У розділі 2 договору страхування № 330566307.13 сторони узгодили, що виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу.
Відповідно до п.п. 10.2.3, п.п. 10.2.3.2 договору страхування № 330566307.13, при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування визначається страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця), за вирахуванням встановленої п.2 договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. Розмір збитків та умови виплати визначаються з урахуванням опції «СТО за направленням Страховика» - в розрахунок розміру страхового відшкодування включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на вибір страховика. Страхове відшкодування сплачується на рахунок СТО на проведення відновлювального ремонту.
На підставі калькуляції/висновку СТО № ш000043334 від 29.11.2013р., рахунку-фактури ТОВ «ОСОБА_3 Україна» на суму 34106,69 грн., страхова компанія - ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 34 106,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14872 від 16.12.2013 р.
Відповідно до звіту № 584 від 19.02.2014 р. складеного оцінювачем ОСОБА_5 (дата оцінки - 29.11.2013р.), вартість відновлювального ремонту автомобіля та матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП без врахування ВТВ за розцінками сервісного центру ТОВ «ОСОБА_3 Україна», складає 35513,60 грн.
Необхідно зазначити, що обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування виник у позивача із договору страхування № 330566307.13 від 07.04.2013р., а тому і розмір страхового відшкодування було визначено ПрАТ “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” згідно його умов.
Матеріали справи містять докази фактичних витрат позивача на виплату страхового відшкодування в розмірі 34106,69 грн., тож виплативши вказану суму відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 ЦК України до позивача перейшло право вимоги про стягнення з відповідача усієї виплаченої суми, а не її частини, як вважає відповідач.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, ідентифікаційний код юридичної особи: 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ідентифікаційний код юридичної особи: 16285602) суму 20 197 (двадцять тисяч сто дев'яносто сім) грн. 39 коп. страхового відшкодування, 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.05.2016 р.
Суддя А.О. Науменко