"10" травня 2016 р. Справа № 907/233/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Медоператор”, м. Одеса
ДО Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю „НеоКард”, м. Полтава
ПРО визнання недійсними п.п.1.1., 1.3., 2.1., 2.3., 3.1., 3.3., 3.4., 4.1., 4.3., 5.1., 5.3., 6.1., 6.3., 7.1., 7.3., 8.1., 8.3., 9.1., 9.3., 10.1., 10.3., 11.1., 11.3., 12.1., 12.3., 13.1., 13.3. Рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2к-р/к від 11.02.2016 року по справі №03.1-21/2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю “НеоКард”, товариства з обмеженою відповідальністю “Медоператор” та накладення штрафу”
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю №28 від 22.04.2016р.
від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю №03.2-20/1508 від 16.11.2015р., ОСОБА_3 - представник за довіреністю №03.2-17/1337 від 30.09.2015р.
від третьої особи - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Медоператор”, м. Одеса звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород про визнання недійсними п.п.1.1., 1.3., 2.1., 2.3., 3.1., 3.3., 3.4., 4.1., 4.3., 5.1., 5.3., 6.1., 6.3., 7.1., 7.3., 8.1., 8.3., 9.1., 9.3., 10.1., 10.3., 11.1., 11.3., 12.1., 12.3., 13.1., 13.3. Рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2к-р/к від 11.02.2016 року по справі №03.1-21/2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю “НеоКард”, товариства з обмеженою відповідальністю “Медоператор” та накладення штрафу” .
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.04.2016р. порушено провадження у справі №907/233/16, в порядку вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю „НеоКард”, м. Полтава, призначено справу до розгляду на 10.05.2016р.
Представником позивача в судове засідання подано заяву в порядку вимог статті 66, 67 ГПК України щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення на час розгляду судом справи про визнання вказаного Рішення недійсним.
В обґрунтування своєї позиції позивач вказує на те, що на сьогоднішній день Товариство бере участь у численних конкурсних торгах на закупівлю товарів, що є беззаперечним правом учасника господарських правовідносин. В свою чергу, Рішення заважає Товариству брати участь у конкурсних торгах на закупівлю товарів у зв'язку із відмовою замовників в участі у процедурі закупівлі на підставі вимог чинного законодавства. При цьому, оскарження Рішення позивачем до суду на підставі пункту 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) зупиняє виконання Рішення лише в частині накладення та стягнення штрафу за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону; в резолютивній частині Рішення АМК визнав, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Закарпатським обласним клінічним кардіологічним диспансером інструментів і приладів медичних, хірургічних та стоматологічних за державні кошти [оголошення №147471, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 23.07.2014 №48 (23.07.2014)]; висновок відповідача викладений у оскаржуваному рішенні суперечить основоположному принципу, гарантованому Державою, а саме презумпції невинуватості, що наголошує: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно п.п. 10, 11 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках по підготовці справи до розгляду вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" /надалі - Постанова/ сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду. Так, пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову надав господарським судам України роз'яснення, згідно яких умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши відповідну заяву Позивача, дослідивши позовні матеріали та документи заяви суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі за заявленим Позивачем позовом є визнання визнання недійсними п.п.1.1., 1.3., 2.1., 2.3., 3.1., 3.3., 3.4., 4.1., 4.3., 5.1., 5.3., 6.1., 6.3., 7.1., 7.3., 8.1., 8.3., 9.1., 9.3., 10.1., 10.3., 11.1., 11.3., 12.1., 12.3., 13.1., 13.3. Рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2к-р/к від 11.02.2016 року по справі №03.1-21/2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю “НеоКард”, товариства з обмеженою відповідальністю “Медоператор” та накладення штрафу”. Підставами заявленого позову є обставини помилковості висновків відповідача щодо наявності у діях сторін антиконкурентних узгоджених дій та недослідження всіх обставин справи в сукупності із запереченнями позивача.
Представники відповідача заперечують з приводу обгрунтованості клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки такі види заходів не передбачено положеннями ст. 67 ГПК України.
Аналізуючи доводи сторін з приводу клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову суд констатує наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві та/або іншим особам вчиняти певні дії.
У абзаці третьому пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини четвертої статті 60 Закону порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону не прийнято інше рішення, а саме, що у зв'язку із оскарженням рішення стороною його дія не зупиняється. Таке рішення органом АМК може бути прийнято навіть на стадії розгляду відповідної справи судом.
Відтак, у сторони наявні підстави стверджувати про те, що невжиття відповідних заходів до забезпечення позову в майбутньому зможе призвести до негативних або непоправних наслідків для своєї господарської діяльності, що полягає у неможливості взяти участь у інших відкритих торгах за предметом закупівлі інструментів і приладів медичних, хірургічних та стоматологічних за державні кошти.
У відповідності до абз. 3 п. 1 Постанови Вищим господарським судом України зауважено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Абзацами 2, 3 п. 3 Постанови визначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За таких обставин, враховуючи, що відповідний захід забезпечення позову, виходячи з своєї правової природи, розуміється лише як тимчасове зупинення рішення органу АМК до визначення його подальшої долі і, в той же час, чітко спрямований на забезпечення права сторони на захист, з чого напряму вбачається пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позовної вимоги та з огляду на те, що відповідні заходи до забезпечення позову фактично не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог і їх вжиття не вирішує спір по суті, зважаючи на ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає обґрунтованою і визначає за необхідне задовольнити заяву Позивача та зупинити дію п.п.1.1., 1.3., 2.1., 2.3., 3.1., 3.3., 3.4., 4.1., 4.3., 5.1., 5.3., 6.1., 6.3., 7.1., 7.3., 8.1., 8.3., 9.1., 9.3., 10.1., 10.3., 11.1., 11.3., 12.1., 12.3., 13.1., 13.3. Рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2к-р/к від 11.02.2016 року по справі №03.1-21/2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю “НеоКард”, товариства з обмеженою відповідальністю “Медоператор” та накладення штрафу” на час розгляду справи.
Керуючись статтями 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд Закарпатської області
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Медоператор”, м. Одеса про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову у справі №907/233/16 зупинити дію п.п.1.1., 1.3., 2.1., 2.3., 3.1., 3.3., 3.4., 4.1., 4.3., 5.1., 5.3., 6.1., 6.3., 7.1., 7.3., 8.1., 8.3., 9.1., 9.3., 10.1., 10.3., 11.1., 11.3., 12.1., 12.3., 13.1., 13.3. Рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2к-р/к від 11.02.2016 року по справі №03.1-21/2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю “НеоКард”, товариства з обмеженою відповідальністю “Медоператор” та накладення штрафу” на час розгляду справи.
3. Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 10.05.2016р. та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
4. Примірники даної ухвали направити учасникам провадження у справі.
Суддя О.Ф. Ремецькі