04.05.16р. Справа № 904/977/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Прогрес", (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
про стягнення 796 984,48 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 1 від 12.02.16р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Прогрес" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі-відповідач) про стягнення 796 984,48 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 530 868,96 грн. - основний борг, 247 578,88 грн. - інфляційні втрати, 18 536,64 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 369 від 13.01.14р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
15 березня 2016 року відповідач надіслав на електронну адресу господарського суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, взяті на себе зобов'язання за договором зі сторони позивача порушені, вбачається відсутність належних правових підстав у відповідача для здійснення оплати за договором. Так, як у правовідносинах позивача та відповідача відсутній факт прострочення виконання зобов'язання оплати, то, відповідно, нарахування 3% річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період є необґрунтованим та неправомірним. У зв'язку з чим, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
29 березня 2016 року представником позивача подано до канцелярії суду заяву, в якій просить суд продовжити строк розгляду спору по справі № 904/977/16 на 1-н (один) день по 20.04.16р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.16р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/977/16 на 1-н (один) день по 20.04.16р. включно.
В судовому засіданні, яке відбулось 29.03.16р., на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.04.16р. о 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні, яке відбулось 20.04.16р., на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.05.16р. о 12 год. 00 хв.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав на електронну адресу господарського суду клопотання від 29.04.16р., яким просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що немає можливості забезпечити явки уповноваженого представника в судове засідання.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
13 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Прогрес", як продавець, та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", як покупець, було укладено договір № 369.
Даний договір вступає в дію з 10.01.2014р. і діє до 31.03.2015р. або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше (п. 10.4. договору).
Згідно п. 1.1. договору, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікацій узгоджених до договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.
Загальна вартість продукції за договором складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по всім специфікаціям до даного договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору, ціна продукції, що поставляється покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 4.1.1. договору встановлено, оплата продукції, поставленої на склад покупця, здійснюється після надання відповідного оригіналу рахунку покупцеві у терміни, узгоджені відповідними специфікаціями.
У відповідності до п. 3.6. договору, на момент прибуття продукції на склад покупця продавець має надати покупцю наступні документи:
- рахунок-фактура;
- накладна (видаткова, ТТН, залізнична накладна, кур'єрської служби), в якій вказані номери договору та замовлення на поставку в системі SAP/R3;
- податкова накладна, відповідно до вимог ДПІ;
- оригінал або копія документу, що підтверджує якість продукції (паспорт виробу або гарантійний лист).
До договору № 369 від 13.01.14р. сторонами укладені специфікації про поставку електротехнічної продукції, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:
- специфікація № 10 від 25.04.14р.;
- специфікація № 16 від 25.06.14р.;
- специфікація № 17 від 07.07.14р.;
- специфікація № 18 від 09.07.14р.;
- специфікація № 21 від 23.07.14р.;
- специфікація № 23 від 30.09.14р.;
- специфікація № 24 від 30.09.14р.;
- специфікація № 25 від 06.10.14р.;
- специфікація № 26 від 09.10.14р.;
- специфікація № 27 від 23.10.14р.;
- специфікація № 28 від 10.11.14р.;
- специфікація № 29 від 18.11.14р.
Позивач поставив продукцію відповідачу відповідно до умов договору № 369 від 13.01.2014р. на загальну суму 530 868,96 грн., що підтверджується відповідними рахунками на оплату та видатковими накладними:
- рахунок на оплату № 170 від 17.10.2014р. на суму 855,60 грн.;
- рахунок на оплату № 193 від 17.11.2014р. на суму 1 584,00 грн.;
- рахунок на оплату № 134 від 24.07.2014р. на загальну суму 5 508,00 грн.;
- рахунок на оплату № 171 від 17.10.2014р. на суму 1 824,00 грн.;
- рахунок на оплату № 206 від 05.12.2014р. на суму 1 105,20 грн.;
- рахунок на оплату № 205 від 04.12.2014р. на суму 1 216,80 грн.;
- рахунок на оплату № 174 від 17.10.2014р. на загальну суму 21 970,20 грн.;
- рахунок на оплату № 197 від 18.11.2014р. на суму 354,00 грн.;
- рахунок на оплату № 176 від 17.10.2014р. на загальну суму 19 806,00 грн.;
- рахунок на оплату № 194 від 17.11.2014р. на загальну суму 10 800,00 грн.;
- рахунок на оплату № 189 від 05.11.2014р. на суму 1 132,80 грн.;
- рахунок на оплату № 219 від 26.12.2014р. на суму 4 590,00 грн.;
- рахунок на оплату № 178 від 17.10.2014р. на суму 342,00 грн.;
- рахунок на оплату № 177 від 17.10.2014р. на загальну суму 15 906,00 грн.;
- рахунок на оплату № 214 від 26.12.2014р. на загальну суму 26 071,20 грн.;
- рахунок на оплату № 183 від 23.10.2014р. на загальну суму 68 025,60 грн.;
- рахунок на оплату № 215 від 26.12.2014р. на загальну суму 32 154,84 грн.;
- рахунок на оплату № 216 від 26.12.2014р. на загальну суму 221 881,92 грн.;
- рахунок на оплату № 220 від 30.12.2014р. на суму 11 322,00 грн.;
- рахунок на оплату № 217 від 26.12.2014р. на загальну суму 79 608,00 грн.;
- рахунок на оплату № 221 від 30.12.2014р. на суму 4 810,80 грн.;
- видаткова накладна № 157 від 17.10.2014р.;
- видаткова накладна № 180 від 17.11.2014р.;
- видаткова накладна № 125 від 24.07.2014р.;
- видаткова накладна № 158 від 17.10.2014р.;
- видаткова накладна № 189 від 05.12.2014р.;
- видаткова накладна № 185 від 04.12.2014р.;
- видаткова накладна № 161 від 17.10.2014р.;
- видаткова накладна № 182 від 18.11.2014р.;
- видаткова накладна № 163 від 17.10.2014р.;
- видаткова накладна № 181 від 17.11.2014р.;
- видаткова накладна № 176 від 05.11.2014р.;
- видаткова накладна № 206 від 26.12.2014р.;
- видаткова накладна № 165 від 17.10.2014р.;
- видаткова накладна № 164 від 17.10.2014р.;
- видаткова накладна № 201 від 26.12.2014р.;
- видаткова накладна № 170 від 23.10.2014р.;
- видаткова накладна № 202 від 26.12.2014р.;
- видаткова накладна № 203 від 26.12.2014р.;
- видаткова накладна № 208 від 30.12.2014р.;
- видаткова накладна № 204 від 26.12.2014р.;
- видаткова накладна № 209 від 30.12.2014р.
З видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що відповідачем отримано товар за період з 17.10.2014 року по 30.12.2014 року.
Однак, відповідачем в порушення умов договору здійснена часткова сплата за поставлену продукцію.
02 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Прогрес" направило Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" досудову вимогу з проханням сплатити суму боргу за поставлену продукцію.
Відповідачем надана відповідь на досудову вимогу позивача, як вбачається зі змісту листа № 14-112 від 25.02.2015р. Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомляє, що факти зазначені в вимозі проходять перевірку, у зв'язку з чим просить надати додатковий час.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Прогрес" та Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" 21.09.2015р. склали та належним чином засвідчили акт звірки взаєморозрахунків за договором № 369 від 13.01.14р. за період з 01.01.2014р. по 21.09.2015р. на суму заборгованості у розмірі 1 196 304,96 грн., вищевказаний акт знаходиться в матеріалах справи (а.с. 99-101).
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Прогрес" та Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" склали та належним чином засвідчили акт звірки взаєморозрахунків за договором № 369 від 13.01.14р. станом на 15.02.16р. на суму заборгованості у розмірі 530 868,96 грн., вищевказаний акт знаходиться в матеріалах справи (а.с. 94-98).
Однак, станом на день подання позовної заяви сума боргу за поставлену продукцію відповідачем так і не сплачена.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 530 868,96 грн.
Доказів виконання по оплаті за договором № 369 від 13.01.14р. на загальну суму 530 868,96 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 530 868,96 грн.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 18 536,64 грн. та інфляційних втрат у сумі 247 578,88 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 29-32).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 18 536,64 грн. та інфляційних втрат у сумі 247 578,88 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі слід покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1; код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Прогрес" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, буд. 49, прим. 317; код ЄДРПОУ 36041366) - 530 868 (п'ятсот тридцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. основного боргу, 18 536 (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 64 коп. 3% річних, 247 578 (двісті сорок сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 11 954 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 10.05.16р.
Суддя ОСОБА_2