06 травня 2016 р.Справа № 587/2767/15-а
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Шевцова Н.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадянина Таджикистану ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 12.11.2015р. по справі № 587/2767/15-а
за позовом Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
до Громадянина Таджикистану ОСОБА_1
про примусове видворення за межі території України,
Постановою Сумського районного суду Сумської області від 12.11.2015р. задоволено позов Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Громадянина Таджикистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України.
На зазначену постанову суду Громадянином Таджикистану ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята Сумським районним судом Сумської області 12.11.2015р. у відкритому судовому засіданні в порядку ст.ст. 159-163, 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України, без участі представників сторін, які заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.
Згідно з ч. 1 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви іноземців чи осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про прийняття рішення про примусове видворення іноземців чи осіб без громадянства з України або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню, або з метою ідентифікації та забезпечення передачі іноземців чи осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців чи осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін. Копії судових рішень у визначених цією статтею адміністративних справах невідкладно видаються особам, які брали участь у справі.
За змістом ч. 5 ст. 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у визначених адміністративних справах можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в п'ятиденний строк з дня їх проголошення.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З аналізу наведеної норми випливає, що апеляційна скарга залишається без руху у разі якщо підстави наведені у клопотанні про поновлення строку визнаються неповажними.
Громадянином Таджикистану ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку, апелянт зазначив, що він отримав можливість ознайомитися із оскаржуваною постановою по справі в Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Також апелянт зазначив, що він не володіє українською мовою, якою викладена оскаржувана постанова і знанням національного та міжнародного законодавства та оскільки у нього не було доступу до безоплатної правової допомоги, лише отримавши відповідну консультацію з роз'ясненням змісту постанови, він вирішив оскаржити її в апеляційній інстанції.
Інших доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку на оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом не наведено.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Аналіз вищевказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави дійти до висновку, що строк, встановлений законом, який був пропущений особою може бути поновлений лише у тому випадку, якщо він був пропущений з поважних причин.
Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду (пропуску строку на подання апеляційної скарги) можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається , що оскаржувана постанова Сумського районного суду Сумської області по справі №587/2767/15-а була проголошена 12.11.2015 року, а апеляційна скарга направлена до суду першої інстанції лише 29.12.15 року, про що свідчить відбиток штемпеля на поштовому конверті.
Як вбачається з матеріали справи, апеляційна скарга була складена та підписана апелянтом 07.12.2015 року, що на думку суду апеляційної інстанції свідчить про те, що відповідач вже 07.12.2015 року знав про зміст спірної постанови та йому була надана відповідна правова консультація для можливості оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Разом з тим, апеляційна скарга направлена до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку лише 29.12.2015 року, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим конвертом та відомостями з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" (щодо відстеження поштових пересилань), на підставі штрихкодового ідентифікатора зазначеного на поштовому конверті, тобто апеляційна скарга подана з пропуском 5-ти денного строку на її подання від дати, з якою можливо достовірно встановити, що позивач знав про існування спірної постанови та йому був відомий її зміст (07.12.2015 року).
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Громадянина Таджикистану ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сумського районного суду Сумської області від 12.11.2015 року по справі №587/2767/15-а , у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску цього строку.
Оскільки, підстави викладенні апелянтом в клопотанні про поновлення строку визнаються судом неповажними, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 4 с. 189 Кодексу адміністративного судочинства України має бути залишена без руху.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів на їх підтвердження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу Громадянина Таджикистану ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 12.11.2015р. по справі № 587/2767/15-а за позовом Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Громадянина Таджикистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України - залишити без руху.
Надати Громадянину Таджикистану Хайдарову Машробчону Кучкарбоєвичу строк тридцять днів з моменту отримання цієї ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Роз'яснити Громадянину Таджикистану Хайдарову Машробчону Кучкарбоєвичу, що у разі якщо не буде подано заяви про поновлення строків, або якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то Інспектору групи Громадянину Таджикистану Хайдарову Машробчону Кучкарбоєвичу буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: Шевцова Н.В.