05 травня 2016 року Справа № 876/1892/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,
суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.
за участі секретаря судового засідання Болюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, у липні 2015 року звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області та просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області здійснити перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю, з часу її призначення з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відмовляючи в здійсненні відповідного перерахунку призначеної пенсії, відповідач неправомірно вказав, що матеріальна допомога та допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати, а тому вважає, що відповідач неправильно розтлумачив норми статті 33 Закону України «Про державну службу».
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2015 року в справі №442/4320/15а адміністративний позов було задоволено частково.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управлінням Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2015 року в справі №442/4320/15а та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній на час призначення пенсії) пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 травня 2013 року у справі № 21-125а13.
При цьому відповідно до ч.4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Таким чином, оскільки позивач звернулася з заявою про перерахунок пенсії 23.06.2015 року, на підставі довідки про складові заробітної плати №187 від 22.06.2015 року, де вказані суми матеріальних допомог, то такий перерахунок необхідно провести відповідно до наведених вище вимог закону з 01.07.2015 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд не вправі в подальшому вирішувати питання про права і обов'язки сторін з врахування діючих на момент прийняття рішення норм права, оскільки законодавство у сфері пенсійного забезпечення державних службовців може бути змінено. Правильною є вказівка на початковий момент задоволення позовних вимог без вказівки на кінцеву дату, так як пенсія є періодичним платежем і не може бути обмежена в часі її виплати.
З огляду на наведене апеляційні вимоги необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову скасувати.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області задовольнити частково, постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2015 року в справі №442/4320/15а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, як державному службовцю, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати починаючи з 01 липня 2015 року, з урахуванням виплачених сум.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський
Судді Р.В. Кухтей
С.П. Нос
Повний текст виготовлено 06.05.2016 року