Постанова від 20.04.2016 по справі 423/966/16-п

423/966/16-п

3/423/643/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Попасна

Суддя Попаснянського районного суду Луганської області Мазур М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Попаснянського ВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, громадянина України, який народився 18.09.1958 року, не працюючого, НОМЕР_1 виданий Попаснянським РВ УМВС від 28.12.1999 року, ІПН НОМЕР_2, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, -

-за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2016 року був складений протокол ЛГ № 006143 про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1, який 20.03.2016 року о 19годині 00хвилин знаходячись за адресою: м.Попасна, вул. Донецька, 1б/19, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, скоїв психологічне та фізичне насилля щодо своєї дружини ОСОБА_2, а саме вдарив її та нецензурно висловлювалася.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження та його дії за ознаками ч.1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно.

Суд виходить із того, що відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забороненими є не тільки тортури, але й нелюдське або таке, що принижує гідність, як зазначив Європейський суд з прав людини у справах "А. проти Сполученого Королівства" (рішення від 23.09.1998 р, параграф 22) та "Z та інші проти Сполученого Королівства" (рішення від 10.05.2011 р., параграф 73), стаття 1 Конвенції, взята у поєднанні зі статтею 3, вимагає від держав вжити заходів, покликаних забезпечити, щоб особи в межах їх юрисдикції, не піддаватися тортурам або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню, у тому числі жорстокому поводженню з боку приватних осіб. Одним із таких заходів слід вважати притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП обтяжують чи пом'якшують відповідальність порушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1, а також з метою виховання поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього стягнення у вигляді громадських робіт строком тридцять годин, передбаченого санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде найбільш доцільним.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 Закону України “Про судовий збір” з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2 ч.1, 221, 284, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком тридцять годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 275,60 грн.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Попаснянський районний суд.

Суддя М.В.Мазур

Попередній документ
57576082
Наступний документ
57576084
Інформація про рішення:
№ рішення: 57576083
№ справи: 423/966/16-п
Дата рішення: 20.04.2016
Дата публікації: 12.05.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Попаснянський районний суд Луганської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування