Справа №423/1022/16-п
11 квітня 2016 року м. Попасна
Суддя Попаснянського районного суду Луганської області Мазур М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, громадянина України, який народився 27.09.1959 року, є пенсіонером, мешкає за адресою: Луганська область, Попаснянський р-н, м.Золоте, вул.Сєвєрна, 14,
за ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 21.03.2016 р. о 13.00 год. ОСОБА_1 надавав послуги по перевезенню пасажирів з м.Золоте-1 до м.Золоте-4 за грошову винагороду 200 грн. на автомобілі ВАЗ 2106, державний номер о7797ВГ без відповідної на те державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
До протоколу додані письмові пояснення ОСОБА_1, в яких він зазначив, що є інвалідом 2-ї групи, має на утриманні неповнолітнього сина, а також підтвердив, що 21.03.2016 року перевозив чотирьох пасажирів за грошову винагороду у розмірі 50 грн. з особи, а всього за 200 грн. На шляху до пункту призначення він був зупинений працівниками фіскальної служби.
З письмових пояснень ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що вони м.Золоте-1 звернулися до ОСОБА_1 з порханням підвезти їх до м.Золоте-4, він погодився за умови оплати в розмірі 50 грн. з однієї особи.
До суду ОСОБА_1 надав письмові пояснення, з яких вбачається, що він спростовує раніше надані пояснення, стверджуючи, що він не брав грошей з людей, яких підвозив оскільки стало їх жалко, при цьому він їхав у тому напрямку, щоб забрати родича.
Вислухавши ОСОБА_1, дослідивши протокол і письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закрити провадження у справі з огляду на наступне.
Так, суд вважає доведеним факт надання 21.03.2016 р. о 13.00 год. ОСОБА_1 надавав послуги по перевезенню пасажирів з м.Золоте-1 до м.Золоте-4 за грошову винагороду 200 грн. При цьому суд виходить із того, що перші пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з поясненнями пасажирів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, тоді як надані в суді пояснення суд розцінює як спосіб захисту.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ч.ч.1,2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Згідно ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, що і становить суть господарської діяльності.
Проте в протоколі при викладі обставин вчинення правопорушення відображено разову дію, що мала місце 21.03.2016 року о 13 год. 00 хв., а не систематичну діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу.
Таким чином, одиничний факт надання платних послуг по перевезенню пасажирів не утворює складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст.247 п.1, ст.284 ч.1 п.3 КУпАП. Разом із тим, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1, що в разі продовження діяльності з надання платних послуг по перевезенню пасажирів, його дії утворюватимуть склад зазначеного правопорушення, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 17000 до 34000 грн. з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
На підставі викладеного, ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.247 п.1, ст.284 ч.1 п.3, ст. 294 КпАП України, суд
Адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України.
Попередити ОСОБА_1, що в разі продовження діяльності з надання платних послуг по перевезенню пасажирів, його дії утворюватимуть склад зазначеного правопорушення, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 17000 до 34000 грн. з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області в строк 10 діб з дня винесення постанови через Попаснянський районний суд.
Суддя М.В. Мазур