Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/319/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
05.05.2016 м.Кіровоград
Колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 , поданою на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2016 року, якою відмовлено засудженому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ялта АР Крим, у задоволенні його заяви про застосування до нього покарання у відповідності із вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2009 року, із застосуванням ст. 69-1 КК України, у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області із заявою про приведення у відповідність до закону про кримінальну відповідальність вироку Ялтинського міського суду АР Крим від 23 жовтня 2009 року, у зв'язку із набранням у 2008 році чинності змін до закону України про кримінальну відповідальність, а саме - доповненням закону ст. 69-1, відповідно до положень якої за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
У зв'язку із цим, просить пом'якшити призначене йому вироком Ялтинського міського суду АР Крим покарання за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. 70 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (із застосуванням вимог ст. 71 КК України - остаточно визначене покарання - у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна), - призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2016 року постановлено відмовити у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 .
Судове рішення вмотивоване тим, що: ОСОБА_7 засуджений вироком місцевого суду 23 жовтня 2009 року за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна; вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і за наслідками такого перегляду залишено без змін; на дату ухвалення вказаних судових рішень - положення ст. 69-1 КК України, на яку посилається та просить застосувати щодо нього засуджений ОСОБА_7 , - були чинними, так як вказаною статтею закон України про кримінальну відповідальність зазначеною нормою закону доповнено у 2008 році.
Тож, зважаючи на вимоги ст. 74 КК України, підстави до застосування щодо засудженого ОСОБА_7 положень ст. 69-1 КК України, на стадії виконання судового рішення, - відсутні.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, розглянути його заяву по суті, застосувати що до нього положення ст. 69-1 КК України та призначити йому покарання, - замість визначеного Ялтинським міським судом АР Крим 23.10.2009 року за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. 71 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна, - у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Вказаним, як переконаний засуджений, буде приведено призначене йому Ялтинським міським судом АР Крим покарання у відповідність до українського законодавства.
Зауважує також, що позбавлений можливості звернутися із відповідною заявою за місцем ухвалення судових рішень, з метою приведення призначеного йому покарання у відповідність із національним законодавством, до Ялтинського місцевого суду та Апеляційного суду АР Крим по причині анексії Кримського півострову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги засудженого, дослідивши матеріали заяви, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга - не підлягає задоволенню.
Як встановлено матеріалами заяви, засуджений ОСОБА_7 просить привести у відповідність до закону про кримінальну відповідальність вироку Ялтинського міського суду АР Крим від 23 жовтня 2009 року, у зв'язку із набранням у 2008 році чинності змін до закону України про кримінальну відповідальність, а саме - доповненням закону ст. 69-1, і пом'якшити призначене йому вироком Ялтинського міського суду АР Крим покарання за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. 70 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (із застосуванням вимог ст. 71 КК України - остаточно визначене покарання - у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна), - призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Згідно із ч. 1 ст. 74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Як убачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 засуджений вироком Ялтинського міського суду АР Крим 23 жовтня 2009 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна (аркуш провадження 62-64).
У подальшому вказане судове рішення оскаржено в апеляційному порядку захисником обвинуваченого та обвинуваченим, за наслідками апеляційного перегляду Апеляційним судом АР Крим постановлено ухвалу про залишення вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 без змін (аркуш провадження 65-68).
Слід зауважити, що на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанції судових рішень, суди керувалися чинним законом України про кримінальну відповідальність 2001 року (із подальшими змінами, відповідно).
Наразі, засуджений ОСОБА_7 просить Апеляційний суд Кіровоградської області застосувати що до нього положення ст. 69-1 КК України, якими регульовано призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання, - з метою приведення призначеного йому покарання у відповідність із законодавством України.
Проте, положення вказаної норми закону діяли станом на дату ухвалення стосовно ОСОБА_7 як вироку місцевим судом, так і постановлення ухвали апеляційним судом - у 2009 році, оскільки Кримінальний кодекс України доповнено ст. 69-1 відповідним Законом 15 квітня 2008 року, який стосовно введення в дію цієї статті набрав чинності з дня опублікування (публікація - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 24, ст.236).
Відтак, за наявності правових підстав до того, суд першої інстанції - Ялтинський міський суд АР Крим, при призначенні ОСОБА_7 покарання, був вправі застосувати що до останнього положення ст. 69-1 КК України; як вправі був й Апеляційний суд АР Крим, при апеляційному перегляді вироку суду першої інстанції, змінити цей вирок, застосувавши положення ст. 69-1 КК України.
До речі, відносно правильності призначення покарання за врахуванням обставин, що пом'якшують засудженому покарання, - вказане було предметом оцінювання при перегляді Апеляційним судом АР Крим вироку Ялтинського міського суду АР Крим.
До того ж, слід зауважити, що за диспозицією ст. 69-1 КК України, якою регламентовано призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання, - строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, за умови наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини.
Статтею 66, пунктами її 1 та 2 частини першої, передбачені обставини, які пом'якшують покарання: з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
Як слідує зі змісту вироку Ялтинського міського суду АР Крим, обставинами, які пом'якшують ОСОБА_7 покарання визнано лише щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Зважаючи на вказане, положення ст. 69-1 КК України не підлягали застосуванню при призначенні ОСОБА_7 покарання.
Всі наведені вище обставини правильно враховані Петрівським районним судом Кіровоградської області при постановленні оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про застосування що до нього положень ст. 69-1 КК України та пом'якшення призначеного йому вироком Ялтинського міського суду АР Крим покарання, із об'єктивним зазначенням про те, що Петрівський районний суд позбавлений можливості брати на себе повноваження судів вищих інстанції з перегляду вироку Ялтинського міського суду АР Крим та, відповідно, зміни цього вироку з пом'якшенням засудженому призначеного покарання.
Тож, ухвала Петрівського районного суду є законною та обґрунтованою, підстави до її скасування або зміни при апеляційному перегляді колегією суддів не віднайдені.
Відносно доводів апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 про необхідність приведення призначеного йому Ялтинським міським судом АР Крим покарання у відповідність до українського законодавства, - колегія суддів зазначає про те, що Ялтинський міський суд та Апеляційний суд АР Крим у 2009 році керувалися та використовували при здійсненні правосуддя національне (українське) законодавство, яке є чинним дотепер на території України, - тому необхідності приводити покарання, призначене засудженому ОСОБА_7 на підставі норм закону українського законодавства, до вимог українського законодавства - немає.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 537, 539 КПК України, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2016 року про відмову засудженому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ялта АР Крим, у задоволенні його заяви про застосування до нього покарання у відповідності із вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2009 року, із застосуванням ст. 69-1 КК України, у виді позбавлення волі на строк вісім років - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: /підписи/
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
Відповідає оригіналу:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2