Справа № 392/2061/15-ц
Провадження № 2/392/164/16
22 квітня 2016 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Березія Ю.А.,
при секретарі Кальній М.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу
за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сімейні відносини з відповідачем припинено з 2005 року; причиною розпаду сім'ї стало несумісність характерів, постійні сварки та непорозуміння. Позивач зазначив, що сторони неодноразово намагались примиритись та змінити ставлення один до одного, але це не дало позитивних наслідків.
ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, вимагаючи стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів в сумі 700 гривень щомісячно, посилаючись на те, що з відповідачем вона прожила в шлюбі 21 рік і згодна на розірвання шлюбу. У шлюбі вона була хорошою дружиною і матір'ю, виховала доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1, з повагою ставилась до свого чоловіка, який здобув дві освіти. Позивач вказала, що в 2005 році відповідач став пенсіонером МВД, вона змінила місце проживання, залишила йому будинок, автомобіль і мотоцикл. Позивач зазначила, що на момент подання зустрічного позову вона є інвалідом 3-ї групи, допомагає доньці, у якої малолітня дитина, отримує пенсію по інвалідності в 949 гривень, потребує коштів на лікування та реабілітацію.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав первісний позов і не визнав зустрічний позов, вказавши, що не має можливості виплачувати відповідачеві аліменти, тому, що створив нову сім'ю. Позивач зазначив, що у зв'язку з нестачею коштів, вимушений працювати, перебуваючи на пенсії.
Відповідач ОСОБА_2 визнала первісний позов і підтримала зустрічний позов, посилаючись на викладені обставини.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що первісний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено,
що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що дійсно 25 лютого 1984 року між сторонами зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Від шлюбу та спільного проживання сторони не мають неповнолітніх дітей.
Сторони припинили шлюбні відносини у 2005 році, що не заперечує відповідач.
З пояснень позивача у судовому засіданні вбачається, що на день розгляду справи від створив нову сім'ю і проживає з іншою жінкою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що втрачена можливість збереження сім'ї, яка була створена позивачем і відповідачем на час спільного проживання.
Між тим, для задоволення зустрічного позову, суд не вбачає законних підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 2 статті 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
Судом достовірно встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини ще у 2005 році і з того часу, по день ухвалення судового рішення, шлюб існував формально; позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 стала непрацездатною після припинення шлюбних відносин.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав, з 2005 року перебуває на пенсії за вислугу років, має іншу сім'ю.
У розпорядженні суду відсутні належними і допустимими докази про те, що відповідач за зустрічним позовом може надавати колишній дружині матеріальну допомогу.
Керуючись частинами 1, 2, 3, 4 статті 75, частиною 2 статті 76, частиною 2 статті 112 СК України, статтями 213-215 ЦПК України,
Первісний позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 25 лютого 1984 року Маловисківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 83.
ОСОБА_2 відмовити у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання копії рішення.
Головуючий
суддя