Справа № 2-а-2684/11
2-а/405/364/15
04.05.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі
головуючого судді Плохотніченко Л.І.
за участю секретаря Іванова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовом до відповідача про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначив, що він є інвалідом другої групи трудового каліцтва внаслідок страхового випадку, з урахуванням наданих уточнень до позову просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача по перерахунку щомісячних страхових виплат, зобов'язати встановити розмір щомісячних страхових виплат та виплатити йому недораховані з 01.09.2004 року у зв'язку із підвищенням мінімальної заробітної плати щомісячні страхові суми, відкореговані у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
Позивач у судове засідання з'явився, надав пояснення, згідно з якими заявлений позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, у судове засідання з'явився, надав пояснення, відповідно до яких позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з позовними вимогами (а.с.15-16 т. 3), позивач просив визнати бездіяльність відповідача по перерахунку щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати до 01.01.2015р. неправомірною, зобов'язати відповідача встановити розмір щомісячних грошових виплат з 1.12.2013р. у розмірі 12 289, 63 грн. та виплатити позивачу недонараховані з 1.09.2004р. у зв'язку із підвищенням мінімальної заробітної плати щомісячні страхові суми, відкориговані у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Як з'ясовано під час розгляду справи, 05.04.2004 року, у справі за позовом позивача до відповідача Ленінським районним судом м. Кіровограда винесено рішення (а. с. 17 т.3), згідно з яким було встановлено, що 16.04.2001 року з позивачем трапився нещасний випадок на виробництві. Спір у вказаній справі судом вирішено на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди. На час настання страхового випадку до моменту скасування її на підставі Постанови КМУ №807 від 11.07.2001 року діяла Постанова Кабінету Міністрів України № 472 «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» від 23.06.1993 року. В цій же справі суд дійшов висновку, що позов позивача в частині встановлення розміру щомісячної грошової компенсації підлягає задоволенню, а в подальшому розмір щомісячної грошової компенсації підлягає перерахуванню у випадках подальших підвищень розміру мінімальної заробітної плати у визначеному законодавством порядку.
30.11.2010 року Ленінським районним судом м. Кіровограда у справі за позовом позивача до відповідача (а. с. 25 т. 3) про перерахунок страхових виплат прийнято рішення, відповідно до якого встановлено, що відшкодування шкоди відповідачем здійснювалося щорічно з 2005 року у зв'язку із зростанням у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», чинного на день винесення судом рішення від 30.11.2010 року, фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку компенсувати, зокрема: щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно з ч. 1 ст. 29 цього ж Закону, який діяв на час винесення вказаного рішення суду перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі: зміни ступеня втрати професійної працездатності; зміни складу сім'ї померлого; підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, а також, відповідно до ч. 2 ст. 29 цього ж Закону разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Зазначеним вище рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда суду від 30.11.2010 року було визнано неправомірною бездіяльність відповідача по перерахунку позивачу щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати, зобов'язано провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати, а також стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість у зв'язку з затримкою перерахунку щомісячних страхових виплат основного боргу з урахуванням інфляції станом на 30.04.2010 року.
Ухвалою ВАС України від 04.12.2014 року постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда суду від 30.11.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року залишено без змін.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 19.05.2015 року в задоволенні заяви Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді про перегляд судових рішень, у зв'язку з неоднаковим застосуванням касаційним судом положень Закону № 1105-XIV - відмовлено.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV, в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 11, для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа має право на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду.
Таким чином, з урахуванням вказаних вище обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині визнання бездіяльності відповідача неправомірною по перерахунку щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати до 01.01.2015року, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Виходячи з вище наведеного, з урахуванням останнього підвищення мінімальної заробітної плати в зазначений період, суд також вважає обґрунтованою позовну вимогу позивача в частині зобов'язання відповідача щодо встановлення розміру щомісячних грошових виплат з 1.12.2013 року - 12 289, 63 грн.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповівдно до ст.. 268 ЦК України позовна давність не поширюється, зокрема на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.
Згідно зі ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.. 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 11 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито
Відповідно до ст. 13 КАС України Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.. 14 КАС України).
Таким чином суд вважає, що рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень є правомірним, таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 8 - 14, 94, 158-163, 167, 267 КАС України
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді по перерахунку щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати до 01.01.2015 року неправомірною.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді встановити ОСОБА_1 розмір щомісячних грошових виплат з 01.12.2013 року - 12 289,63 грн.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді виплатити ОСОБА_1 недораховані з 01.09.2004 року у зв'язку із підвищенням мінімальної заробітної плати щомісячні страхові суми, відкориговані у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці».
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді, подати у місячний строк, після набрання постановою чинності звіт про виконання судового рішення.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко