Справа № 686/7519/16-ц
04 травня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Мороз В.О.,
за участю секретаря Козельської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому Хмельницької області цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 про визнання та виконання на території України рішення суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року по справі № 2-3597/2014 за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини від всіх видів щомісячних доходів, починаючи з 13.10.2014 року з ОСОБА_2,
встановив:
04 квітня 2016 до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання ОСОБА_1 через Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області, про визнання та виконання на території України рішення суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року по справі № 2-3597/2014 за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини від всіх видів щомісячних доходів, починаючи з 13.10.2014 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
08 квітня 2016 року суд направив повідомлення боржнику про надходження клопотання стягувача і запропонував йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
19 квітня 2016 року від ОСОБА_2 до суду надійшов відгук на заяву ОСОБА_1
Ухвалою від 20 квітня 2016 року призначено розгляд вказаного клопотання ОСОБА_1 на 04 травня 2016 року.
В судове засідання 04 травня 2016 року заявник та боржник не з'явились, у відповідності до п. 5 ст. 395 ЦПК України їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. Питань про перенесення розгляду даного клопотання до суду не надходило.
Розглянувши подані документи та дослідивши подані до клопотання документи, суд вважає що клопотання ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню внаслідок наступного.
Відповідно до ст. 395 ЦПК України розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Пленум Верховного суду України у своїй постанові «Про практику розгляду судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» (п.п.«а» п.3) роз'яснив, що суди повинні з'ясовувати наявність міжнародних договорів про взаємне надання правової допомоги між Україною і державою, про визнання і виконання рішення суду чи арбітражу якої надійшло клопотання. У даний час є чинними, зокрема, такі міжнародні договори з цього питання, які уклала Україна або до яких вона приєдналася: Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами - членами Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22 січня 1993р. (далі - мінська Конвенція) Конвенцію ратифіковано Верховною Радою України із застереженням, що Україна бере на себе зобов'язання визнавати і виконувати рішення, постановленні на територіях держав-учасниць Конвенції за винятком визнання і виконання виконавчих написів та нотаріальних актів щодо грошових зобов'язань.
Згідно п. «а» ч.1 ст.54 Конвенції, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує рішення, винесені на території інших Договірних Сторін, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах.
Частиною першою статті 396 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається із ч.2 ст.57 Конвенції суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 391 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Пунктом 5.3. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судового рішення, за вимогами ч. 1 ст. 392, ч. 1 ст. 393 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, згідно з міжнародною угодою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (його представником).
Відповідно до ч. 2 ст. 394 ЦПК України, до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 3 ст. 394 ЦПК України якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що рішенням суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року по справі № 2-3597/2014 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, Республіка Україна, проживаючого в Республіці Україна, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, і.н. 0960509482393, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, і.н. 2006048043012, в розмірі ? частини від всіх видів щомісячних доходів, починаючи з 13.10.2014 року і до повноліття дитини. Це рішення не повинно виконуватись за період з 13.10.2014 року по 31.10.2014 року, бо було виконано відповідачем ОСОБА_2 добровільно.
Окрім того, рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, Республіка Україна, на користь держави Республіка Молдова суму в 150 (сто п'ятдесят) молдавських леїв державного мита і суму 21 лей на поштові витрати, які поніс суд у зв'язку із розглядом справи, а в цілому стягнути на користь держави республіка Молдова суму 171 (сто сімдесят один) лей.
Копію даного рішення суду ОСОБА_2 було направлено 24.02.2015 року, яке він отримав згідно поштового повідомлення 05.03.2015 року.
Відповідно до довідки від 22.06.2015 року № 22-2-5456-13102014 виданої суддею суду Чокана мун. Кишинів ОСОБА_4 рішення суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року по справі № 2-3597/2014 за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини від всіх видів щомісячних доходів, починаючи з 13.10.2014 року з ОСОБА_2 не було звернено до виконання і не виконувалось на території Республіки Молдова.
ОСОБА_2 у встановленому порядку та своєчасно був повідомлений про час та місце судового засідання в суді сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова. Рішення суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року набрало законної сили 23.03.2015 року.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, судом встановлено, що вони відповідають вимогам ст. 394 ЦПК України. Підстав передбачених ст. 396 ЦПК України для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено.
Судом з'ясовано, що умови виконання рішення суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року по справі № 2-3597/2014 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі ? частини від всіх видів щомісячних доходів, починаючи з 13.10.2014 року і до повноліття дитини, передбачені Конвенцією, дотримані.
Керуючись п.п. «а» п.3 Постанови Пленум Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судового рішення, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ст.ст. 209, 210, 390-396 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про визнання та виконання на території України рішення суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року по справі № 2-3597/2014 за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини від всіх видів щомісячних доходів, починаючи з 13.10.2014 року з ОСОБА_2, задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення суду сектору Чокана мун. Кишинів Республіки Молдова від 20.02.2015 року по справі № 2-3597/2014 про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, Республіка Україна, проживаючого в Республіці Україна, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, і.н. 0960509482393, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, і.н. 2006048043012, в розмірі ? частини від всіх видів щомісячних доходів, починаючи з 31.10.2014 року і до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: