Справа № 686/17241/14-ц
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 квітня 2016 р. М.Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої - судці Логінової С.М.,
при секретарі - Ленчицькій А.Б.,
за участі представника позивача - Арзянцевої А.А.,
за участю представника відповідачів - ОСОБА_1 ,
за участю представника третьої особи без самостійних вимог - служби у справах дітей Хмельницької міської ради - Кисіля В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - служби у справах дітей Хмельницької міської ради про виселення,
встановив:
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - служби у справах дітей Хмельницької міської ради про виселення, посилаючись на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає у гуртожитку АДРЕСА_1 (гуртожиток знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, що підтверджується індивідуальною карткою обліку будівлі форми 400 та інвентарною карткою №3024 обліку основних засобів в бюджетних установах).
В кім. АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітні діти ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .Факт проживання відповідачів у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується довідкою про склад сім'ї та прописку, а також копією форми №16.
Згідно п. 5.1. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337 гуртожитки призначені для тимчасового проживання курсантів (слухачів) і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах Міністерства оборони України або проходження ними військової служби;
Відповідно до ч. 3 п. 5.1 Інструкції у гуртожитках можуть розміщуватися працівники Збройних Сил України на період роботи за умови відсутності в них місця проживання та інші особи, які прибули у військову частину на визначений термін для виконання службових завдань.
Виходячи із вищенаведеного, у гуртожитку по АДРЕСА_3 можуть тимчасово проживати лише військовослужбовці (та члени їх сімей), які перебувають на квартирному обліку у Міністерстві оборони України та працівники Збройних Сил України (та члени їх сімей).
Відповідачі не є ні військовослужбовцями, ні працівниками Збройних Сил України, на квартирному обліку у Міністерстві оборони України не перебувають, відношення до Міністерства оборони України не мають, а тому підлягають виселенню разом із членами своєї сім'ї із АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення.
КЕВ м. Хмельницький 26 травня 2014 року (вих. №1507) відповідачам було надіслано попередження про те, що вони підлягають виселенню із гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із проханням добровільно звільнити займане житлове приміщення до 07.07.2014 року. Дане попередження відповідачами було проігнороване.
Стаття 10 Закону України "Про оборону України" визначає, що Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Згідно "Положення про Міністерство оборони України", що затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2012 року №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство оборони України входить до системи органів виконавчої влади і є головним у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва.
Гуртожиток за адресою: АДРЕСА_3 належить Міністерству оборони України та перебуває на балансі КЕВ м. Хмельницький (що є складовою частиною Міністерства оборони України та підпорядковується Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню).
Незаконне проживання та користування відповідачами приміщенням гуртожитку Міністерства оборони України порушує право на житло інших безквартирних військовослужбовців та працівників Збройних Сил України.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького просить виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які діють у власних інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей/онуків ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з незаконно займаного ними житлового приміщення у гуртожитку у АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, вказавши, що відповідачі самовільно вселились в означення приміщення, тому підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення. Позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з метою захисту своїх прав.
Представник відповідачів позов не визнав, вказавши, що вони вселились у кім. АДРЕСА_2 з дозволу командира військової частини, що не може бути розцінено як самоправне зайняття житловим приміщенням, підстави для виселення їх відсутні. Окрім цього, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, що є підставою для відмови у позові.
Представник третьої особи у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що підстави для задоволення позову відсутні.
ОСОБА_4 , який діє у своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився, направив заяву про слухання справи у його відсутності та у відсутності малолітніх дітей.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 127 Житлового кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Згідно Положення про Міністерство оборони України, що затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2012 року №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, а також у формуванні державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, гідрометеорологічної діяльності.
Згідно п. 5.1. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337 гуртожитки призначені для тимчасового проживання курсантів (слухачів) і військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, під час навчання у військових навчальних закладах Міністерства оборони України або проходження ними військової служби.
Відповідно до ч. 6 п. 5.1 вказаної Інструкції у гуртожитках можуть розміщуватися працівники ЗС України на період роботи за умови відсутності в них місця проживання. Також у гуртожитках можуть розміщуватися інші особи, які прибули у військову частину на визначений строк для виконання службових завдань. Розміщення таких осіб у кімнатах разом з особами, які проживають в гуртожитках на підставі спеціальних ордерів, забороняється.
Відповідно до ст. 129 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Судом встановлено, що гуртожиток Міністерства оборони України що знаходиться зa адресою: м. Хмельницький, вул. Городовікова, 6/1, перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького і призначений для тимчасового проживання військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей на час проходження ними військової служби або навчання у військових навчальних закладах Міністерства оборони України.
Відповідачі ОСОБА_9 і ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 з його малолітніми дітьми ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають та зареєстровані в гуртожитку по АДРЕСА_3 , займаючи кімнату 93 у вказаному гуртожитку.
В гуртожитку по АДРЕСА_3 можуть розміщуватись працівники Збройних Сил України на період роботи за умови відсутності в них місця проживання та інші особи, які прибули у військову частину на визначений термін для виконання службових завдань.
Судом встановлено, що відповідачі були вселені в означений гуртожиток від в/ч НОМЕР_1 без додержання встановленого законом порядку.
Ордер на вселення до гуртожитку відповідачам не видавався, останні у в/ч НОМЕР_1 не працювали, а ОСОБА_2 на момент вселення - 25.12.1997 року не працював, як вбачається з картки прописки, наданої позивачем, та не оспорюється відповідачами.
Будь-якого відношення на даний час відповідачі до Міністерства оборони України і Збройних Сил України не мають, що підтверджується відповідними довідками КЕВ м. Хмельницького наявними в матеріалах справи.
Судом встановлено, що батько ОСОБА_2 тривалий час працював у в/ч НОМЕР_1 . У 1974 році на сім'ю, яка складалась з чотирьох чоловік, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та двох дітей - ОСОБА_2 1963 року народження, ОСОБА_12 1967 року народження було надана трикімнатна квартира АДРЕСА_4 .
ОСОБА_2 з означеної квартири виписався у липні 1992 року, а 25.12.1997 року був зареєстрований у гуртожитку по АДРЕСА_3 .
Ордер на вселення відповідачу не видавався, а вселення відбулося виключно за домовленістю з командиром військової частини.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що будівля по АДРЕСА_3 не зареєстрована як гуртожиток у виконавчому комітеті Хмельницької міської ради у зв'язку з тим, що у Хмельницькій міській раді такий облік не здійснюється.
Суд приходить до висновку про те, що будівля по АДРЕСА_3 є гуртожитком, що ґрунтується на наявних у справі доказах, які оцінені судом у їх сукупності.
Так, будівля за означеною адресою була побудована у 1969 році і згідно проектної документації запланована як гуртожиток, містить одну спільну кухню, вбиральню на весь поверх, побутові кімнати; використовується позивачем як гуртожиток. Оплата за проживання в гуртожитку та за використані комунальні послуги здійснюється відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів для населення, затверджені начальником КЕВ м. Хмельницького, наявні штатні розписи гуртожитків, у тому числі у гуртожитку за означеною адресою.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 2.07.2015 р. за реєстраційним номером НОМЕР_2 приміщення гуртожитку за генпланом АДРЕСА_5 загальною площею 2911,5 кв. м зареєстроване на праві державної власності за Міністерством оборони України .
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням, займаним на законній підставі.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного суду України у ч.4 п. 10 постанови від 12 квітня 1985 р. № 2 "Про деякі питання, що виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України", суд, установивши, що особа не набула права на жиле приміщення, з цих мотивів відмовляє у позові про захист порушеного права.
Відповідно до ст.129 Житлового кодексу України, ч.1 п. 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986 р. № 208, (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин) єдиною підставою для зайняття жилого приміщення у гуртожитку є ордер.
Відповідно до п. 17 Примірного положення про гуртожитки вселення (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадянами, які проживають у приміщеннях у їх відособленому користуванні, інших членів сім'ї , крім своїх неповнолітніх дітей, в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадян, які проживають разом з ним.
Право користування жилим приміщенням у гуртожитку такого члена сім'ї є похідним від права особи, якій у встановленому законом порядку видано спеціальний ордер.
Судом встановлено, що малолітні внуки ОСОБА_13 та ОСОБА_3 та, відповідно, діти ОСОБА_4 ОСОБА_14 мали б право користування спірним жилим приміщенням, якби таке право належало їx батькові.
Суд приходить до висновку, що вселення відповідачів у АДРЕСА_2 відбулося з порушенням вимог закону і не породило для них житлових прав на користування жилою площею у гуртожитку та проживання у ньому, тому суд приходить до висновку про те, що позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького підлягає задоволенню. Слід виселити відповідачів (спільно з неповнолітніми ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із займаного ними жилого приміщення - кімнати АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.
Суд також приходить до висновку, що підстави для застосування позовної давності по даній справі відсутні, оскільки, про незаконність вселення та порушення свого права у даній справі позивач дізнався, коли КЕВ м. Хмельницький отримав подання начальника відділу по боротьбі з корупцією - заступника начальника Західного територіального управління військової служби правопорядку про усунення порушень вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», причин і умов, що їм сприяли. Копія зазначеного подання наявна в матеріалах справи, на ньому поставлено вхідний штамп КЕВ м. Хмельницького з датою 4.12.2013 року. Таким чином строк позовної давності позивачем не пропущено.
Відповідно до ст.ст. 71, 76 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час вселення ОСОБА_13 та ОСОБА_3 в гуртожиток, ст.ст. 256, 257, 261, ч. 1 ЦК України, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, позовна давність - це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Загальна позовна давність визначається тривалістю в три роки. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про факт незаконного проживання ОСОБА_13 та ОСОБА_3 в гуртожитку, що перебуває на балансі та обслуговуванні КЕВ міста Хмельницького квартирно-експлуатаційний відділ дізнався лише після передачі гуртожитку від військової частини до КЕВ.
Крім того, незаконне проживання ОСОБА_13 та ОСОБА_3 та членів їх сім'ї в гуртожитку КЕВ носить триваючий характер. При цьому початок перебігу строку позовної давності весь час відтерміновується, так як права КЕВ порушувались в минулому і продовжують порушуватись в даний час.
При таких обставинах суд приходить до висновку що посилання представника відповідачів та відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права, слід визнати безпідставним.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9, ст.127, ст.129 Житлового кодексу України, ч.1 п. 10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986 р. № 208, ст.ст. 256, 257, 261, ч. 1 Цивільного кодексу України ,суд
вирішив:
позовну заяву квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - служби у справах дітей Хмельницької міської ради про виселення задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які діють у власних інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей/онуків ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з житлового приміщення у гуртожитку у АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницької судовий збір в сумі по 81 грн.20 коп. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Логінова С.М