Справа № 444/2125/15 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.
Провадження № 22-ц/783/1899/16 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
Категорія: 2
08 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
При секретарі: Жукровській Х.І.
З участю: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року, -
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Зашківської сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист права власності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 та двом її дочкам: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності (по 1/3 частці) належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 На даній земельній ділянці знаходиться старий житловий будинок.
Рішенням Зашківської сільської ради №32 від 30 квітня 2009 року ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку на вищевказаній земельній ділянці.
Департаментом ДАБі у Львівської області 10 листопада 2014 року зареєстрована декларація про закінчення будівництво та готовністю до експлуатації житлового будинку по АДРЕСА_1 Зашківська сільська рада не розглядала заяви позивача щодо присвоєння новозбудованому житлового будинку поштової адреси.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2015 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Зашківської сільської ради щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_3 про присвоєння поштової адреси новозбудованого будинку по АДРЕСА_1 та зобов'язано відповідача розглянути дану заяву.
На виконання постанови суду Зашківської сільської ради заяву ОСОБА_3 розглянула однак поштової адреси новозбудованому будинку не присвоїла.
В вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Зашківської сільської ради, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_5 в якому просила визнати за нею право на використання поштової адреси АДРЕСА_1 Жовківського району Львівської області, визначеної новозбудованим будинком у відповідності до рішення Зашківської сільської ради від 30 квітня 2009 року та декларації про готовність до експлуатації від 10 листопада 2014 року.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка на якій розташований новозбудований будинок належить на праві спільної часткової власності позивачці та третім особам (по 1/3 частці кожній), земельна ділянка в натурі не поділена, встановити на чиїй конкретно земельній ділянці знаходиться спірний житловий будинок не виявляється можливим.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок; б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; г) за рішенням суду.
У відповідності до ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.
Як встановлено вище, позивачці та її донькам (третім особам) на праві спільної часткової власності (по 1/3 частці) належить земельна ділянка площею 0,25 га по АДРЕСА_1. У встановленому законом порядку на спірній земельній ділянці, (що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об'єкту) позивачкою збудовано новий житловий будинок, та виготовлено технічну документацію про його готовність до експлуатації. Треті особи, співвласники земельної ділянки не заперечують щодо визнання права власності та присвоєння поштової адреси на збудований позивачкою житловий будинок.
При таких обставинах позивачка не може скористатися своїм правом на оформлення прав власності на новостворене майно так як відповідач не присвоює поштові адреси новозбудованим будинкам (а це один з пакету документів необхідних для подачі державному реєстратору) для реєстрації права власності, передбачено Законом України "Про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року №868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2015 року у спорі між тими ж сторонами, встановлено, що у відповідача відсутні правові підстави для неприйняття рішення з питання щодо присвоєння поштової адреси.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 не можна вважати законним та обґрунтованим і таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п.1, 4 , 314 ч. 2, 316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Зашківської сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист права власності - задовольнити.
Визнати право ОСОБА_3 на використання поштової адреси - АДРЕСА_1, визначеної житловому будинку, збудованого ОСОБА_3 згідно рішення Виконавчого комітету Зашківської сільської ради №32 від 30.04.2009 року та декларації про готовність до експлуатації, зареєстрованої департаментом ДАБІ у Львівській області 10.11.2014 року за №ЛВ 142143120085 (загальною площею 334,1 кв. метрів, кількість поверхів 2, житловою площею 159, 9 кв. метрів, нежитловою площею 120,3 кв. метрів, що складається з 5 житлових приміщень та 8 нежитлових приміщень, гаражу та складського приміщення площею 53,9 кв. метрів) для реєстрації права на будинок та вільного розпорядження своєю власністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: